Пропедевтичні основи формування природничих знань в курсі «Природознавство» 5-6 кл




Скачати 102.75 Kb.
НазваПропедевтичні основи формування природничих знань в курсі «Природознавство» 5-6 кл
Дата конвертації12.06.2013
Розмір102.75 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Туризм > Документы
Пропедевтичні основи формування

природничих знань в курсі «Природознавство» 5-6 кл.

( Орієнтири та акценти)

У загальноосвітніх навчальних закладах у 2005 році розпочато викладання нового предмету інваріантної складової «Природознавство», яка належить до галузі

« Природознавство» Державного стандарту базової і повної загальної освіти. Метою якого є надання учням загальних природничих знань, закладення основ цілісного світосприйняття довкілля, формування світогляду .

Відповідно до вимог часу та Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти ( Галузь «Природознавство») виникає необхідність перегляду основних підходів до вивчення « Природознавства» . На передній план , поряд з умінням самостійно здобувати знання, виходить уміння аналізувати інформацію та відбирати найважливіше. Сьогодні учень повинен не тільки запам’ятовувати , а й досліджувати і навіть відкривати; не лише засвоювати певний запас знань, а й творчо підходити до розв’язання різних життєвих завдань, учитися не на абстрактних, а на реальних , часто нестандартних ситуаціях. Зрозуміло, що знання повинні бути практичними.

Тому на часі актуальним стає практико-орієнтоване навчання, яке задовольнятиме потреби учнів у комунікації, пізнавальній діяльності в різних галузях знань з орієнтацією учнів на успішне входження в доросле життя.

Фактори впливу на якість навчального процесу: фахова підготовка учителя, період адаптації дітей до навчання в середній/старшій школі.

Природознавство викладають учителі географії ( Садківська ЗОШ І-ІІІст. уч.Слабко І.О.; Кривушівський НВК уч.Гупало М.М.;Білецьківький НВК уч.Вальчук С.І.), учителі фізики (В.Терешківька ЗОШ І-ІІІст. уч. Косенко І.В.; Салівська ЗОШ І-ІІІст. уч.Михайленко С.А.), учителі біології та хімії ( всі інші школи).

Значний вплив на успішність з предмета має період адаптації учнів 5 класу до навчання в середній школі.

Загальні завдання успішної діяльності педагогів щодо формування пропедевтичних основ природничих знань:

^ Завдання І. Усунення байдужого ставлення до навчальної діяльності, формування пізнавального інтересу.

Впроваджувати ефективні методи стимулювання пізнавальної діяльності в процесі навчання.

Створення ситуації успіху в навчанні ( доступні завдання, диференційована допомога у виконанні навчальних завдань, забезпечення сприятливої морально-психологічної атмосфери).

Методи формування пізнавальних інтересів характеризуються : позитивною емоцією по відношенню до діяльності ( застосування прийомів створення на занятті ситуації зацікавленості- введення в навчальний процес цікавих прикладів, досвіду, парадоксальних фактів, аналіз уривків з художньої літератури, життєвих ситуацій тощо); наявністю пізнавальної сторони цієї емоції ( прийом здивування); наявністю безпосереднього мотиву, що іде від самої діяльності.

Метод пізнавальних ігор ( рольові, настільні, тренажерні та ін.)

Навчальні дискусії ( спосіб створення ситуації пізнавального спору).

Завдання ІІ. Формування відповідальності в навчанні.

Впровадження нової моделі навчання:

^ ЗНАННЯ--МИСЛЕННЯ--ЗДІБНОСТІ--УМІННЯ--НАВИКИ-- МАЙСТЕРНІСТЬ

Формування уміння самоорганізації: Використовувати самомотивацію до навчання на основі самовизначення,самоорганізації і самореалізації ( Це- джерело внутрішньої енергії розвитку особи,

процес самопізнання особи « Пізнай себе!»)

Формування установки до діяльності і тим самим- на забезпечення готовності до

навчання.

Розвивати здібності слухати, писати короткий конспект, складати свої логічні

схеми і образні ілюстрації , таблиці.

Навчати аналізу, виявлення причинно-наслідкових зв’язків, прийняття рішень,

визначення способу досягнення мети і вирішення завдань.

Розвиток пам’ яті.

^ Завдання ІІІ. Впровадження моделі інтерактивного навчання. Закладення основ інформаційно-комунікаційних , проектних технологій.

Подолання перевтоми, створення комфортних умов праці.

Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну мету: створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Інтерактивний- здатний до взаємодії, діалогу.

Із цією метою слід переорієнтувати методику викладання предмету на нові психолого-педагогічні засади з урахуванням існуючих технологій , підтриманням максимальної активності учнів на всіх етапах уроку.

Щоб активізувати учнів, необхідно повністю забезпечити уроки натуральними об’єктами і разом з тим наблизити максимально ці об’єкти до кожного учня (спостереження за об’єктами в природі).

Найпростіший спосіб наблизити дітей до гармонічного сприйняття природи, до її розуміння- це надання їм можливості відчути природу. Знаходячись в природі, можна доторкнутися до пізнання світу: бачити, чути, а дещо й спробувати.

Аналіз методичної роботи (проблеми розглянуті на семінарах-практикумах, реалізація напрямків роботи в навчальному процесі):

  1. («Уроки серед природи», Білецьківський НВК, квітень 2008р.) Використовувати в практиці викладання « Природознавства» уроки серед природи. Саме заняття в природі дозволяють комплексно вирішувати навчальні завдання, здійснювати всебічний розвиток учня через реалізацію поставленої мети:

    • На конкретних живих об’єктах показати пристосованість організмів до життя на спільній території та до абіотичних чинників середовища, простежити їх взаємовплив. Особлива увага – на роль антропогенного чинника в житті природного угрупування. Проведення спостережень за об’єктами природи ( в т.ч. опис, визначення, оформлення звітів та ін.)

( навчальна мета)

    • Формувати світоглядні знання про взаємопристосованість живих організмів в певному середовищі. На основі цього формувати екологічну культуру учнів, розвивати вміння бачити у природі прекрасне, пробуджувати бажання брати участь у збереженні та примноженні природних багатств.

( виховна мета)

    • Розвивати в учнів спостережливість, виробляти навики самоорганізації та самооцінки, вміння аналізувати, зіставляти, порівнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, узагальнювати, робити висновки. (розвивальна мета)

2. ( « Резерви інтегрованого навчання у пізнанні світу, цілосності його сприйняття», Кривушівський НВК, листопад 2008р. Комплексний підхід до формування природничих знань учнів, поняття « цілісність природи» здійснювати через:

  • адаптацію освітнього процесу до запитів і потреб дітей певної вікової категорії;

  • орієнтацію навчання на особистість, забезпечення можливостей її актуалізації та розвитку;

  • орієнтацію на активне засвоєння знань в процесі навчання, розвиток пізнавального інтересу та діяльності, формування життєво важливих компетенцій через раціональне використання інноваційних технологій навчання.



Психолого-педагогічна наука наголошує на необхідності педагогічного керування навчальним процесом.. Під керуванням розуміємо організацію вчителем впливу на пізнання теоретичних, науково-методичних та організаційних основ формування навчального середовища, цілеспрямований вплив на ефективну організацію пізнавальної діяльності учнів. ( « Природовідповідне навчально-виховне середовище закладу освіти. Виховання екологічних ціннісних орієнтацій в процесі навчально-виховної діяльності.» , інтегрований семінар учителів біології, природознавства, керівників ДНЗ, Омельницький НВК,вересень 2010р.)
3.( Розвиток пізнавальної самостійності школярів з використанням засобів візуалізації природничих знань», Піщанська гімназія , січень 2010р.)

^ Розвиток пізнавальної самостійності школярів з використанням засобів візуалізації природничих знань повинен бути постійним.

Успішне опанування змістом предмету залежить значною мірою від використання засобів навчання. .Засоби навчання є способом реалізації змісту, методів і форм організації навчально-виховного процесу.

Засоби здійснюють позитивний вплив на мотивацію, розумовий розвиток, успішність навчання. Засоби викладання роблять матеріал більш доступним для розуміння, покращюють його наочність, забезпечують більш точну інформацію про об’єкт вивчення, збуджують та підтримують інтерес учнів, стимулюють бажання учнів здійснювати самостійну пізнавальну діяльність.

^ До комплексу засобів навчання ставляться такі вимоги:

  • відібрані для уроку засоби навчання повинні відповідати змісту навчального матеріалу і цілям уроку;

  • при відборі слід враховувати специфічні особливості кожного посібника у процесі навчання і чітко визначати їх функції у розв’язанні освітніх і виховних завдань уроку;

  • відібрані засоби навчання повинні органічно включатися в структуру уроку і сприяти активізації навчальної діяльності учнів на уроці.

Застосування відеоінформації ( в т.ч. комп’ютерний варіант) доцільно здійснювати за умов визначення її ефективного сприймання й усвідомлення , для створення сприятливих умов НОП учителя і учнів у процесі формування навчально-організаційних умінь і навичок , поєднувати з традиційними засобами навчання.

Опанування вчителем методикою використання засобів наочності ( візуалізації) природознавства сприятиме вирішенню наступних навчально- методичних завдань:

- зменшуватиме ступінь складності теоретичного матеріалу;

- розвиватиме пізнавальний інтерес і логічне мислення учнів учнів, розуміння ними причинно-наслідкових зв язків при вивченні природних об’єктів і явищ;

- формуватиме навички самоосвіти учнів;

- створюватиме творчу атмосферу, сприятливі морально-психологічні умови для кожного учня.

^ Для проектування оптимального набору засобів навчання і контролю необхідно проаналізувати їх дидактичні можливості( функції). Комплексність методичного забезпечення передбачає вибір відповідних засобів з урахуванням їх переважаючих дидактичних функцій ( можливостей та ситуацій їх застосування).

Обирати з рекомендованого переліку ( у програмі та методрекомендаціях) ті посібники, які безпосередньо направлені на вирішення основного завдання уроку, на засвоєння основних понять теми за коротший час. Окрім основних добираються додаткові, які можна використати при наявності вільного часу, або для кращого пояснення окремих моментів навчального матеріалу.( Слід пам’ятати , що велика кількість демонстрацій не лише призводить до зайвих витрат часу, але й відволікає учнів від головного на уроці !)

4. ( «Ефективність теоретичних та методичних основ формування цілісності знань про природу», Ч.Знам’янська ЗОШ І-ІІст.,лютий 2009 р, «Виховні можливості уроку біології та природознавства.Формування навички саморегуляції пізнавальної діяльності.»,Потоківська ЗОШ І-ІІІст., березень 2011р., «Інноваційні прийоми креативного розвитку учнів на уроках природознавства та біології», січень 2012р.). Забезпечення ефективності теоретичних та методичних основ формування цілісності знань про природу. Єдність процесу навчання та виховання. Практично це врахування вимог:

  • Формування природодослідника

  • Евристичні вправи та народознавча абетка.

  • Психологічні критерії розвитку творчості школярів.

Знання й уміння , здобуті під час вивчення природознавства , формують широкий погляд на природу і людство, відповідальне ставлення до навколишнього середовища, почуття причетності до її збереження та примноження.

5. Ознайомлення з важливими явищами природи та її науковим поясненням слід здійснювати відповідно до вікових особливостей учнів 5-6 класів, дотримуючись таких понятійних ліній навчального предмета:

  • людина як частина природи, житель планети Земля;

  • середовище життя людини;

  • Явища природи;

  • Взаємозв’язок компонентів природи, її цілісність і системна організація;

  • Значення знань про природу для людини;

  • Система та закономірності функціонування систем



Дітям 11-12 років властива схильність до цілісного спиймання світу. Тому програмою передбачено оволодіння спостереженням, описом, експериментом як методами пізнання середовища життя людини і прогнозування його змін. Системне формування :уявлень, констатації фактів, репродукції знань.

Прогнозований результат засвоєння природничих знань полягає в:

учні називають та розрізняють , спостерігають і описують, аналізують умови та прогнозують наслідки, моделюють і пояснюють.

^ Формування експериментальних, дослідницьких умінь школярів, практичне застосування теоретичних знань у власноруч поставленому експерименті, проведення спостережень за природними тілами та різноманітними явищами (тематичні : « Наша лабораторія», «Сторінка природодослідника», « Народна абетка», « Скринька мудрих порад», « Цікава хвилинка», « Цікаво знати»,

« Урок серед природи», « Чомучка» та ін.

^ 6.Інтегрований курс « Природознавсто» є пропедевтичним і грунтується на принципі наступності між початковою та основною школою, спямований на формування в свідомості учнів основи для цілісного уявлення про природу, місця людини в ній , забезпечує підготовку учнів до предметного вивчення природничих наук в основній школі.

Постійну увагу варто зосереджувати на пізнанні природи як цілісного реального оточення людини, середовища її життя, з яким вона пов’язана обміном речовин, енергії, інформації.

  • Ознайомлення із загальними закономірностями природи та природничонауковою картиною світу, формування початкових знань про довкілля, його компоненти , природні та штучні екосистеми- основа розуміння цілісності природи , пізнання взаємозв’язків ії об’єктів.

Особливе значення має розвиток в учнів пізнавального інтересу до вивчення природи на основі спостережень за явищами природи, вивчення звичаїв свого народу, перевірка народних прикмет.

  • Програмою передбачено широке використання дослідницького методу, формування експериментальних умінь. Тому готуючись до уроків, слід ретельно продумувати експериментальні, дослідницькі завдання для самостійного, демонстраційного, групового виконання.

^ В практиці викладання, враховувати, що при розв’язуванні завдань розвивального навчання реалізується:

- активне залучення через дослідження до виявлення нових фактів, формування понять, визначення закономірностей явищ;

- виявлення утруднень у засвоєнні теоретичних знань, корекція умінь і навичок, контроль здобутих знань;

- формування узагальнених знань, експериментальних умінь і навичок;

- розвиток дослідницьких умінь і навичок учнів, освоення доступних для школярів методів науково-дослідної роботи.

Впроваджувати методичні підходи до навчання, які привчають учнів до критичного аналізу навчального матеріалу, сприяють формуванню в них власної думки, самостійності. Слід зважати на особливості типу мислення та особистісного пізнавального стилю у дітей. Той, хто навчається в цій ситуації, перебудовує колишні поняття, генерує нові знання.
^ 7. Доцільно застосовувати рефлексію. Осмислюючи свою освітню діяльність учень акцентує увагу на знаннєвих продуктах власної діяльності, на структурі самої діяльності, що здійснена ним. В процесі рефлексії встановлюється послідовність виконаних дій. Рефлексія допомагає виявити і закріпити результати навчальної діяльності.
8.Зміна позиції педагога-інформатора на позицію координатора. Роль учителя полягає в організації відповідного освітнього середовища у якому учень спирається на особистісний потенціал і відповідну технологію навчання.

Методист О.В.Яременко

Схожі:

Пропедевтичні основи формування природничих знань в курсі «Природознавство» 5-6 кл iconС/П природознавства та біології
Проблема: «Формування системних знань про організм в курсі природознавства та біології»
Пропедевтичні основи формування природничих знань в курсі «Природознавство» 5-6 кл iconМетодичні рекомендації підготував
Вплив активних методів навчання на формування в учнів позитивного ставлення до вивчення природничих наук
Пропедевтичні основи формування природничих знань в курсі «Природознавство» 5-6 кл iconКонкурс проводиться з метою популяризації та пропедевтики природничо-математичних...
Відповідно до підпункту 35 пункту 4 Положення про Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України, затвердженого Указом Президента...
Пропедевтичні основи формування природничих знань в курсі «Природознавство» 5-6 кл iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 7 9 класи пояснювальна записка
Природознавство” (5—6 кл.), в якому учні набувають мінімуму знань про речовини І хімічні явища
Пропедевтичні основи формування природничих знань в курсі «Природознавство» 5-6 кл iconУрок однієї формули. Розв’язування вправ з теми: «Співвідношення...
Посібник для використання знань з тригонометрії в курсі алгебри та початків аналізу в профільному класі
Пропедевтичні основи формування природничих знань в курсі «Природознавство» 5-6 кл iconПриродознавство пояснювальна записка
У спеціальній загальноосвітній школі інтенсивної педагогічної корекції навчальний предмет „Природознавство” охоплює зміст галузі...
Пропедевтичні основи формування природничих знань в курсі «Природознавство» 5-6 кл iconВсеукраїнська гра «Геліантус – природознавство для дорослих»
Вам прийняти участь у Всеукраїнській грі «Геліантус – природознавство для дорослих»
Пропедевтичні основи формування природничих знань в курсі «Природознавство» 5-6 кл iconДержавний стандарт
Метою освітньої галузі “Природознавство” є формування в учнів природничо-наукової компетентності як базової та відповідних предметних...
Пропедевтичні основи формування природничих знань в курсі «Природознавство» 5-6 кл icon1 Предмет І завдання основ медичних знань. Поняття про здоров’я І...
Розподіл навчального часу за модулями, темами І видами занять дисципліни “Основи медичних знань”
Пропедевтичні основи формування природничих знань в курсі «Природознавство» 5-6 кл iconФормуємо систему знань у дошкільнят про основи здоров’я
Пріоритетним напрямком роботи дошкільного навчального закладу є створення здоров’язберігаючого освітнього простору, що орієнтується...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка