Програма загальноосвітнього навчального закладу для дітей з тяжкими порушеннями мовлення я І україна




НазваПрограма загальноосвітнього навчального закладу для дітей з тяжкими порушеннями мовлення я І україна
Сторінка1/4
Дата конвертації17.03.2013
Розмір0.7 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Туризм > Документы
  1   2   3   4



Програма


загальноосвітнього навчального закладу

для дітей з тяжкими порушеннями мовлення

Я і україна




Київ

2005
Пояснювальна записка

Програму навчального курсу “Я і Україна” (інтегрованого курсу природознавства, суспільствознавства та українознавства) укладено відповідно до вимог Державного стандарту початкової загальної освіти та Державного стандарту спеціальної освіти (галузь “Людина і світ”), Типових навчальних планів початкової школи для дітей з тяжкими порушеннями мовлення з навчанням українською мовою та з мовами навчання національних меншин, Програм середньої загальноосвітньої школи, Базового компоненту дошкільної освіти в Україні. При розробці програми також були враховані результати наукових досліджень особливостей засвоєння дошкільниками з обмеженими можливостями здоров’я програмового матеріалу з розділу “Довкілля” (під керівництвом В.В.Тарасун) та особливостей засвоєння природознавства молодшими школярами з ТПМ (О.І.Мякушко), такі авторські наробки, як “Трансверсальні здібності” (В.В.Тарасун, О.І.Мякушко), “Комплекс навчально-розвивальних завдань з природознавства” (О.Мякушко).

^ Основна мета курсу – різнобічний розвиток молодшого школяра з ТПМ, формування творчої особистості майбутнього громадянина України – людини, яка здатна: брати на себе відповідальність за своє майбутнє, усвідомлюючи власні можливості і потреби; самостійно, незалежно і достойно, вміючи виконувати різні суспільні ролі у своєму середовищі, адаптуватись в соціумі (суспільне довкілля); поважаючи життя як найвищу цінність, свідомо дбати про своє здоров’я, шанобливо ставитись до природи рідної землі та різноманіття її форм (природного довкілля). Ця мета реалізується в курсі через створення психолого-педагогічних умов (змісту знань, методів і форм навчання) для досягнення наступних завдань:

  • Формування у молодших школярів з ТПМ початкової картини світу як передумови становлення цілісного наукового світогляду та основи для розуміння дитиною довкілля, взаємозв’язків всередині його складових систем та між ними, місця людини в світі (на основі уявлення про такі основні атрибути життя, як цілісність і системність, та відповідного уявлення про світ як складно організованої і динамічної системи – цілісності, що складається з різних природних, соціальних і культурних систем).

  • Засвоєння, узагальнення і систематизації учнями системи предметних знань (емпіричних фактів, узагальнених уявлень і понять) про людину, природу, суспільство та духовну спадщину українського народу, необхідних для саморозвитку молодшого школяра, набуття ним соціального і пізнавального досвіду, оволодіння навичками і спроможностями ефективно функціонувати в середовищі; формування природничонаукового та екологічного стилю мислення, підготовки до подальшого навчання в школі.

  • Особистісний розвиток молодшого школяра, з урахуванням його специфічних закономірностей у дітей з ТПМ; розвиток потреб дитини до активного пізнання власного внутрішнього світу, суспільного і природного середовища; задоволення її природних потягів до дослідництва, спілкування та творчого самовираження; формування емоційно-ціннісного ставлення до себе і світу через виховання гуманної, творчої та соціальноактивної особистості, яка вірить у свої сили, талант, здібності та здатна бережливо ставитися до інших людей, природи і світу речей.

  • Набуття учнями соціальної компетентності через формування первинних моральних оцінних понять і уявлень; розвиток комунікативних умінь та вмінь співіснувати в групі однокласників і налагоджувати інші суспільні контакти; оволодіння статево-рольовими стандартами поведінки в різних ситуаціях, правилами культурної поведінки в публічних місцях та серед природи.

  • Оволодіння процесуальним змістом курсу, тобто розвиток умінь учня виконувати різні види пізнавальної діяльності (перцептивної, мислительної, імажинативної, мнемічною), вміння управляти власною навчальною діяльністю, працювати з навчальною інформацією; розвиток всіх сторін мовленнєвої діяльності, вміння спілкуватися в спільній навчально-пізнавальній діяльності з учителем та іншими учнями; оволодіння навчальними стратегіями; формування вмінь пізнання дійсності науковими методами (спостереження, практична робота, дослід) та досвіду творчої діяльності.

  • Громадянського виховання учнів, формування у них почуття любові до своєї Батьківщини та найбільш значущих для українського народу громадянських якостей та цінностей: державотворчість, соціальна справедливість, первинність духовного щодо матеріального, соборність, природолюбство, людинолюбство, працелюбство, взаємоповага.

Розв’язання поставлених у програмі завдань, з урахуванням наступно-перспективних зв’язків між дошкіллям і основною ланкою школи, здійснюється через людинознавчий, природознавчий, суспільствознавчий та корекційно-розвивальний напрями програми. Перші три напрями спрямовані на формування в учнів з ТПМ уявлення про світ як складноорганізовану і динамічну цілісність, що утворюють природні та соціальні системи, а також сприяє розумінню взаємозв’язків між ними. Корекційно-розвивальний напрям програми має випереджувальний характер і передбачає цілеспрямоване становлення, формування та удосконалення таких психічних новоутворень, як самосвідомість, теоретичне мислення, усне зв'язне мовлення в їх взаємозв'язку, активний розвиток навчальних можливостей учнів з ТПМ, а також розвиток базових дій та операцій (універсальних категорій), що забезпечують засвоєння природничих знань.

^ Людинознавчий напрям програми спрямований на формування у дитини уявлення про себе та суспільство як складноорганізовані системи, статеворольові і культурні стандарти поведінки. Реалізація цього напряму здійснюється через такі змістові лінії.

^ Людина як особистість. Розкриття цієї лінії дає молодшим школярам з ТПМ змогу скласти уявлення про особливе місце людини в світі та усвідомити себе, як частину живої природи зі своєю унікальною і складною організацією (оволодівши знаннями про будову та функціонування організму), так і самоцінну та неповторну індивідуальність, гідної самоповаги та любові до себе.

Людина і суспільство. Протягом курсу учні пізнають соціальну організацію суспільства у процесі формування образу соціальних систем найближчого оточення (сім’ї, роду, шкільного оточення), ознайомлення з історією рідного краю, національними рисами та звичаями українського народу, що сприяє поетапному усвідомленню єдності його компонентів: “Я” – сім’я – школа – рідний край – Україна, а також накопиченню досвіду особистісних первинних ціннісних орієнтацій у різноманітних галузях життя, сім’ї, регіону, українського суспільства (етнічних, загальнонаціональних, загальнолюдських).

Людина серед людей. Ця змістова лінія охоплює знання, які розкривають правила поведінки та взаємодії людей у сім’ї, колективі, суспільстві; надають уявлення про загальновизнані права людини та правові наслідки скоєння правопорушень.

^ Природознавчий напрям програми спрямований на інтеграцію у молодших школярів із ТПМ знань про об’єкти та явища природи, взаємозв’язки і залежності між ними в науково-природничій картині світу, розвиток науково-природничого та екологічного стилю мислення, прищеплення навичок культурної поведінки серед природи, засвоєння традицій українського народу у взаємовідносинах людини з природою, формування здорового способу життя. Зміст цього напряму розкривається у таких змістових лініях.

Нежива природа. Навчальний матеріал цієї змістової лінії в програмі дає змогу учням набути початкові уявлення про речовини; про три агрегатні стани речовини та незнищуваність її частинок під час різних перетворень; про компоненти неживої природи – повітря, воду, гірські породи ґрунт; про енергію – сонця, палива, вітру, рухомої води, електроенергію. Практичні роботи і спостереження під час засвоєння знань дають змогу учням навчитися використовувати прилади природодослідника.

Жива природа. Зміст цієї лінії розкривається під час ознайомлення учнів з будовою і життєдіяльністю організмів (рослин, тварин, людини). Організми розглядається невідривно від довкілля, завдяки чому на доступному учням з ТПМ в початковій школі розкриваються зв’язки організмів із середовищем (зокрема, через їх обмін речовинами, енергією, інформацією), а також формується знання про сезонні зміни, уявлення про повторюваність (періодичність) явищ у природі. На основі уявлень про найзагальніші зв’язки в природі формується цілісність знань про природне середовище та розуміння загальних науково-природничих закономірностей.

Методи пізнання природи. Це поняття розкривається під час формування в учнів вмінь пізнавати природне середовище науковими методами (спостереження, практична робота, дослід) та використовуючи прилади (бінокль, підзорну трубу, термометр, флюгер).

^ Суспільствознавчий напрям програми є провідним у курсі “Я і Україна” і охоплює такі змістові ліній.

Наша Батьківщина – Україна, Рідний край. Під час розкриття цих ліній учні з ТПМ одержують знання про природне і суспільне середовище, розглядаючи їх в єдності: оволодівають умінням показувати розташування України та рідного краю на фізичній карті, вивчають природу України та рідного краю, ознайомлюються з господарською діяльністю людей на території України та рідного краю, дізнаються про несприятливі для природного довкілля наслідки господарської діяльності, набувають переконань у необхідності збереження природи.

Культура. Зміст програми спрямований на формування у дитини уявлень про культуру як сукупність досягнень суспільства в його матеріальному і духовному розвитку – національні традиції та основні історичні пам’ятки культури свого регіону, національних героїв, визначних діячів культури; в учнів виховується переконання у необхідності охорони природних та історичних пам’яток свого регіону.

^ Корекційно-розвивальний напрям програми забезпечується за рахунок поєднання предметного, корекційного та процесуального змісту навчання і передбачає засвоєння учнями з ТПМ системи знань про природу, людину, суспільство та культуру в тісному зв'язку з опануванням різних видів пізнавальних дій; розвитком усіх сторін мовленнєвої діяльності; особистісного розвитку; нормалізацію порушених контактів дітей з оточуючими (шляхом розвитку їх комунікативних умінь та навичок, усунення психогенних порушень, виховання активності та товариськості); розвитку їх самостійності та вміння працювати з навчальною інформацією. Цей напрям включає такі лінії.

Сенсомоторний розвиток. Реалізація цієї лінії у програмі забезпечується через втілення у програмі змісту знань, методів і форм навчання, що дають змогу учням з ТПМ оволодіти умінням активно сприймати довкілля за допомогою всіх органів чуття, аналізувати, порівнювати та узагальнювати власні відчуття.

Розвиток пізнавальної діяльності. Ця лінія спрямована на: підвищення інтересу в учнів з ТПМ до вивчення природи, суспільних процесів і явищ; формування вмінь порівнювати, аналізувати, узагальнювати результати спостережень, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки; розвиток пам’яті; набуття чітких уявлень про навколишній світ (соціальне і природне середовище) та місце людину в ньому.

Мовленнєвий розвиток.. Протягом курсу учні з ТПМ повинні оволодіти термінологією курсу, науковими поняттями та категоріями, що уможливить розуміння ними навчальної інформації:, вміти адекватно використовувати у власному мовленні слова-поняття; навчитись виражати у формі зв’язного вислову, побудованого із дотриманням всіх мовних норм, свої знання, думки, переживання щодо людини, природи і суспільства.

Особистісний розвиток. Ця лінія реалізується через розвиток в учнів з ТПМ: вміння емоційно-позитивно виражати своє ставлення до природи, людей, суспільних та культурних явищ; соціальної компетентності, тобто розуміння та вміння дотримуватись морально-етичних гуманістичних принципів співіснування людей у суспільстві; почуття любові до природи та відповідальності за її збереження. Розуміння дитиною з ТПМ цінності свого життя виступає мотивом до оволодіння нею умінь зберігати своє здоров’я, а також набуття позитивних характеристик “образу Я”, які є джерелом самостійності і проявляються у прагненні дитини досягти можливих найвищих результатів навчання, активно спілкуватися з навколишнім соціальним оточенням, створюють міжсуб’єктність спілкування в процесі пізнавальної та комунікативної діяльності.

Курс “Я і Україна”, глибоко національний за змістом, дає змогу учневі з ТПМ набути цілісні знання про людину та довкілля, в якому вона живе – про людей найближчого оточення, природу рідного краю, народні традиції, духовний спадок українського народу. Поступове опанування школярем знань про себе, найближче і віддалене природне та соціальне середовище сприяє розвиткові самосвідомості та допомагає самовизначенню учня в довкіллі (починаючи з сім'ї, школи, рідного краю, України і завершуючи людством у цілому).

Зміст знань, методів і форм навчання курсу визначається необхідністю урахування особливостей процесу соціалізації дітей з ТПМ у суспільство, пов’язаних зі специфічними закономірностями їх розвитку. Відомо, що соціалізація свідомості дитини відбувається шляхом засвоєння культурно-історичного досвіду людства, зафіксованих в системі знань, що є важливою умовою формування соціально зрілої особистості, громадянина, патріота своєї Батьківщини. Дитина потребує поняття для інтерпретації власного досвіду соціального життя і вчиться виражати значення в підходящій до культурних вимог спосіб - чого не існує в понятті, того не існує в свідомості. Тому вироблення смислу, яке є соціальним процесом, завжди відбувається в культурному і історичному контексті.

Порушення нормального ходу розвитку мовлення у дітей з ТПМ ускладнює оволодіння ними вербальними поняттями (“смисловим полем” знака) як “соціально кодифікованої форми суспільного досвіду”. Недостатній розвиток лексичної сторони мовлення і, відповідно, недорозвиток символічного мислення позначаються на особливостях пізнавальної діяльності молодших школярів з ТПМ – для них характерним є образне, предметне мислення, при якому конкретно-чуттєвий матеріал відіграє більшу роль, ніж концептуальні знання. Опора учнів з ТПМ на образні уявлення не обмежує їхні можливості встановлювати закономірності та зв’язки в природі і суспільстві. Однак, обмежений запас слів і понять у дітей з ТПМ зумовлює труднощі: у здійсненні ними спостереження, опису і порівнянь об’єктів та явищ довкілля; в осмисленні, інтерпретації, узагальненні чуттєвого досвіду та одержаних знань; у вираженні набутого досвіду засобами мовлення, формулюванні думок.

З огляду на низьку ефективність самостійного прийому, переробки і зберігання навчальної інформації молодшими школярами з ТПМ, вчителю слід приділяти в своїй роботі спеціальну увагу організації їх навчально-пізнавальної діяльності, зокрема, оволодінню програмами активної, свідомої і цілеспрямованої навчально-пізнавальної діяльності, що дозволить дітям швидше і легше засвоювати предмет. Така робота має відбуватися в напрямку розвитку в учнів концептуальних знань (понять, закономірностей) одночасно з розвитком їх процедурних знань (умінь виконувати пізнавальні дії щодо об’єктів природного і суспільного середовища та інформації про них, загальномовленнєвих умінь), оскільки зростання знань одного типу викликає прискорений розвиток знань іншого типу.

Недостатній рівень засвоєння понять дітьми з ТПМ природним шляхом обумовлює головний акцент у роботі вчителя, яким має стати формування в учнів з ТПМ концептуальних знань, що уможливить усвідомлене засвоєння учнями суспільного досвіду. В такому аспекті базовими є положення соціокультурної теорії Л.Виготського про те, що навчання передує розвитку, а також про важливість взаємодії дитини, що навчається, з більш освіченим дорослим, який організує передачу дитині соціально-історичного досвіду в поняттях.

З метою допомогти вчителю організувати смислове сприймання учнями навчальної інформації курсу, в якості основи формування цілісності знань в даній програмі застосовані когнітивні схеми, такі як картина світу та гештальтно-фреймові схеми знань. Упорядковуючи розмаїття окремих об’єктів та явищ в певній цілісності (теоретичному каркасі знань), ці когнітивні схеми виступають засобом категоризації і смислового структурування знань курсу в мережі понять, а також унаочнення внутрішніх логічних відношень між поняттями, полегшуючи розуміння учнями з ТПМ будови і закономірностей побудови світу.

Виходячи з цілісного підходу до формування знань про природу, картина світу (яка є вихідним і кінцевим пунктом пізнання) формується в учнів з ТПМ у вигляді уявлення про світ як складну організацію природних і соціальних систем. Гештальтно-фреймова схема виступає як модель знань про природні й соціальні системи і являє собою ієрархічно організовану семантичну мережу інформації (про конкретну систему) – лексико-смислову групу понять за темою, яка дозволяє об’єднати елементи навчальної інформації змістовними зв’язками (а не є суворою класифікацією об’єктів і явищ) навколо системи понять і яку можна наочно представити у вигляді схеми на малюнку.

Семантична організація навчальної інформації при вивченні тієї чи іншої теми, тобто представлення учням з ТПМ знань у вигляді систематизованої і структурованої групи понять, виконує декілька функцій. По-перше, засвоєння понять сприяє розвитку словникового запасу учнів. Розвиток же мови, який значною мірою базується на сприйманні світу, впливає, своєю чергою, на сприймання довкілля: ми пізнаємо світ за допомогою органів чуття, однак кожне сенсорне відчуття обробляється в контексті наших концептуальних знань про світ і саме набутий досвід надає смисл простим відчуттям. Тому для сприймання довкілля розвиток у дітей мовлення відіграє надзвичайно важливу роль, виступаючи як засіб кодування і фільтрації одержаної інформації. По-друге, узагальнення та систематизація знань в наочно представленій групі понять, забезпечуючи смислове структурування знань з теми і виступаючи як засіб диференціації знань одночасно з інтеграцією одержаної інформації в певній цілісності, створює умови для активності учнів та підвищення темпу засвоєння ними програмових знань. Крім того, формування в учнів сітки понять, як показали дослідження когнітивної психології, забезпечує значну економію пам’яті і саме за рахунок вбудовування нової інформації в розвинену сітку асоціацій і структур, які вже існують, дозволяє подолати обмежену здатність людини зберігати інформацію: добре структурована пам’ять дозволяє швидко класифікувати інформацію, що надходить, в той час як погано структурована пам’ять може стати причиною невірного розміщення інформації в її хаотичному розташуванні. Сформовані в учнів понятійні групи виступають для них в подальшому як навчальні стратегії переробки навчальної інформації. Зауважимо, що оволодіння навчальними стратегіями також є важливим для розвитку умінь учнів з ТПМ виконувати різні види пізнавальної діяльності, чому сприяє надання вчителем таких смислових груп понять, як план проведення спостережень чи розповіді, опорні слова при описі об’єктів та явищ природи тощо.

Робота в напрямку формування програм навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів з ТПМ обумовлює необхідність застосування активних методів навчання і видів діяльності: проведення навчальних екскурсій у природу (“уроків серед природи”), проведення дослідів, вирішення навчально-розвивальних завдань, ігрових видів активності. На “уроках серед природи” (які можуть бути фрагментом уроку, триваючи 10-20 хвилин) діти досліджують і спостерігають довкілля; водночас у них виховується емоційно-моральне ставлення до довкілля, потреба у необхідності оберігати і любити Батьківщину, рідний край; формуються екологічні мислення і поведінка. Навчально-розвивальні завдання сприяють оволодінню процесуальним змістом, зокрема, розвитку навчальних природничих здібностей та усвідомленню найзагальніших закономірностей природи. Краще оволодіти стандартами культурної поведінки та взаємодії людей дітям допомагає розігрування різних життєвих ситуацій (по типу “Уяви, начебто …”, “Як би ти повівся на місці …?”).

Зміст курсу визначається загально-дидактичними та спеціальними принципами, що враховують особливості навчання учнів із ТПМ. При доборі змісту враховано: доступність і науковість, наступність і неперервність змісту навчання; потенційні можливості поєднання корекційного навчання, виховання і розвитку, гуманізації навчально-виховного процесу; принцип активної і свідомої участі дитини у навчальному процесі; принцип всебічної наочності і прикладу. При виборі конкретних методів і форм праці вчитель має керуватися їх ефективністю, враховуючи можливості і потреби учнів, а також умови довкілля, що передбачає реалізацію принципів: індивідуалізації вимог, методів, вибору дидактичних засобів, організації і темпу роботи; дохідливості змісту; виділення різних рівнів труднощів у його засвоєнні.

Урахування принципів доступності і науковості програмового змісту здійснено, відповідно вимог Я.Коменського та теорії методики природознавства (А.Я.Герд, В.В.Половцов, М.Н.Скаткін та ін.), за рахунок відбору з сучасної науки найголовнішого і необхідного для розуміння дітьми з ТПМ “побудови світу” та повсякденного життя (явищ зовнішнього світу, відправлень власного організму тощо). Розуміння дітьми з ТПМ доступних для сприйняття речей та явищ забезпечується за рахунок введення в зміст програми природничих закономірностей, що виступають як пояснювальні принципи причинних зв’язків в природному і суспільному середовищі, адже багатство природознавства, за висловом О.Гумбольта, полягає не в розмаїтті фактів, а в їх взаємній обумовленості. З іншого боку, пізнання закономірностей природи, відповідно К.Д.Ушинському, є найкращим шляхом розвитку у дітей логічного мислення. Проблема інтеграції навчального змісту курсу в цій програмі вирішена, виходячи з цілісного підходу до формування знань про природу (Б.Д.Комісаров, В.О.Межжерін, А.В.Степанюк). Орієнтуючись на структуру об’єктивної реальності та основні атрибути життя (цілісність і системність), програмові знання систематизовані навколо живих систем і, оскільки в живій природі немає нічого ізольованого, навчальна інформація надається таким чином, щоб учні зрозуміли взаємозв’язки в природних і суспільних системах.

Структурування курсу “Я і Україна” в початковій школі, враховуючи переважно наочно-образний та глобальний характер сприймання довкілля молодшими школярами з ТПМ, здійснюється (відповідно стадіям в спіральному розвитку сприймання) в напрямку послідовного подрібнення та систематизації навчальної інформації про довкілля в рамках формування цілісної природничонаукової картини світу. Зміст курсу містить в собі цілісне і відносно завершене коло загальних підпорядкованих знань про структуру та різноманітність форм у довкіллі, про найзагальніші зв’язки всередині природних, соціальних систем та між ними, про закономірності їх функціонування живих систем.

Відповідно до вікових особливостей розвитку свідомості молодшого школяра з ТПМ курс “Я і Україна” у кожному класі розподілений за такими розділами: “Світ навколо мене” (підготовчий клас), “Моє довкілля” (1 клас), “Я і довкілля” (2 клас), “Спостерігаю довкілля” (3 клас), “Життя в довкіллі” (4 клас). В кожному розділі надаються знання про різні аспекти дійсності (світ природи, світ людей, світ культури), об’єднані однією ідеєю. Вивчення тем у кожному класі курсу передбачає засвоєння системи понять, що дозволяє структурувати та інтегрувати одержану учнями інформацію в когнітивних схемах, і закінчується узагальненням знань, що сприяє його цілісному засвоєнню як у межах теми, так і курсу загалом.
  1   2   3   4

Схожі:

Програма загальноосвітнього навчального закладу для дітей з тяжкими порушеннями мовлення я І україна iconПрограма загальноосвітнього навчального закладу для дітей з тяжкими...
Заняття образотворчим мистецтвом дають можливість ефективно розвивати в учнів почуття прекрасного, формувати естетичні смаки, вміння...
Програма загальноосвітнього навчального закладу для дітей з тяжкими порушеннями мовлення я І україна iconПрограма з музики для загальноосвітньої школи для дітей з тяжкими...
Програма з музики для загальноосвітньої школи для дітей з тяжкими з порушеннями мовлення (2 – 4 класи)
Програма загальноосвітнього навчального закладу для дітей з тяжкими порушеннями мовлення я І україна iconПрограми загальноосвітнього навчального закладу для дітей з порушеннями...
Російська мова для шкіл з навчанням мовами національних меншин
Програма загальноосвітнього навчального закладу для дітей з тяжкими порушеннями мовлення я І україна iconПрограма з математики для спеціальної загальноосвітньої школи для...
Для спеціальної загальноосвітньої школи для дітей з важкими порушеннями мовлення
Програма загальноосвітнього навчального закладу для дітей з тяжкими порушеннями мовлення я І україна iconРекомендації щодо заповнення паспорту бібліотеки загальноосвітнього...
Паспорт бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу (далі Паспорт) заповнюють всі загальноосвітні навчальні заклади державної...
Програма загальноосвітнього навчального закладу для дітей з тяжкими порушеннями мовлення я І україна iconРекомендації щодо заповнення паспорту бібліотеки загальноосвітнього...
Паспорт бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу (далі Паспорт) заповнюють всі загальноосвітні навчальні заклади державної...
Програма загальноосвітнього навчального закладу для дітей з тяжкими порушеннями мовлення я І україна iconОрієнтовний перелік основних наказів керівника загальноосвітнього навчального закладу на рік
Про розподіл обов’язків між адміністрацією загальноосвітнього навчального закладу
Програма загальноосвітнього навчального закладу для дітей з тяжкими порушеннями мовлення я І україна iconПрограма для 2-4 Х класів для дітей з тяжким порушеннями мовлення з предмету: „
Південноукраїнський державний педагогічний університет (М. Одеса) імені к. Д. Ушинського
Програма загальноосвітнього навчального закладу для дітей з тяжкими порушеннями мовлення я І україна iconНавчальний предмет “Українська мова” відіграє провідну роль у навчанні...
Метою цього навчального предмету є забезпечення вільного володіння українською мовою як засобом спілкування та пізнання, а також...
Програма загальноосвітнього навчального закладу для дітей з тяжкими порушеннями мовлення я І україна iconТипова посадова інструкція завідувача бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу
Завідувач бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу (далі Завідувач) підпорядковується безпосе­редньо директору
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка