Авторський колектив: Керівник проекту Кучер Вікторія Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Редактор – Зацаріна Любов Григорівна, учитель української мови та літератури Дизайн – Корда Ганна, учениця 6 (10)-а класу Зміст Розділ І. Муза поетична




НазваАвторський колектив: Керівник проекту Кучер Вікторія Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Редактор – Зацаріна Любов Григорівна, учитель української мови та літератури Дизайн – Корда Ганна, учениця 6 (10)-а класу Зміст Розділ І. Муза поетична
Сторінка5/6
Дата конвертації02.03.2013
Розмір0.75 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Туризм > Документы
1   2   3   4   5   6

^ Навіщо ми живемо?
А й справді, навіщо?!

Є таке відоме прислів’я: «Життя прожити - не поле перейти». В цьому прислів’ї життя порівнюють із великим полем, яким людина йде протягом життя. Як вона його пройде і яким воно буде після цієї людини: поле можна пройти, просто помилувавшись ним, так і життя можна прожити, лише спостерігаючи за ним, і піти; а от пройти, посадивши щось, доглянувши, а потім зібрати плоди своєї праці - ось це і буде справжнє життя, сенс якого полягає не просто в існуванні та отриманні задоволень, а в діях і вчинках.

На мій погляд, життя  – це подія, яку можна спланувати, вплинути на її хід, не пливучи за течією, і тоді в житті з’явиться мета, до якої треба йти і вірити в її досягнення, а дійшовши, планувати іншу, і тоді в житті буде сенс – досягати і перемагати.

На мою думку, життя повинно складатися не тільки з досягнень та перемог, має бути щось дуже важливе, земне, просте і обов’язкове, як сонце, земля, вода, хліб… Адже недарма в народі говорять: «У житті треба посадити дерево, народити сина та збудувати дім».

Паплик Вікторія, 6 (10)-В клас,

учитель Параскевич І. В.
^ Задумаймося…над сенсом життя!
Сенс життя у тому…У чому ж? Над цим питанням кожна людина хоча б раз у житті розмірковувала.

Хтось відповідав одразу, а дехто ще досі шукає відповідь. Деякі люди почали кувати своє щастя з десяти років, а хтось лише на порозі смерті. Головне, щоб не було занадто пізно. Тому пропоную визначитись уже сьогодні.

Звичайно, я не можу перелічити все, що людина може вважати сенсом життя. З віком люди змінюються. Сенс життя полягає у насназі до життя, у натхненні на добрі вчинки.

Але хочу виділити три сфери, в яких концентрується все: родина, кар’єра і відпочинок. Від них і йдуть усі паростки людського життя. Запитаєте, до чого ж тут щастя? А хіба ви б вибрали за сенс життя те, що вам не подобається і від чого ви не відчуваєте справжнього задоволення? Звичайно, ні. Для когось «натхненням» може бути результат праці, тим паче, що на роботі дорослий проводить часто понад вісім годин на день. Майже - другий дім. Для вчителя його натхнення - це чудові учні, для лікаря - люди, яким він повернув здоров’я, для музиканта – вдячні слухачі.
Але зараз часто, на мій погляд, люди обирають не ту сферу діяльності, від якої насправді отримують задоволення, і потім постійно глушать ту частину душі, що бажає змінитися. Змінити, наприклад, вигідну, високооплачувану справу на те, чого хочеш, що подобається. Не бійся цього! Адже якщо душа не лежить до чогось, то не є ти, знайди себе! Навіть якщо це потребуватиме великих зусиль і тебе не підтримають друзі. Тяжко без підтримки, проте у світі живуть мільярди людей, а твоєї професії потребують мільйони! Хіба не знайдуться ті, хто підтримає і допоможе? Тому не зволікай! Нікому нічого не дається легко!

На мою думку, сенс життя полягає в тому, щоб стати щасливим. Але додам маленьке уточнення: щастя полягає у пошуку. У пошуку самого себе в цьому величезному і незрозумілому світі, у пошуку прекрасного. Сенс життя - навчитися жити по-справжньому.

Наостанок запропоную вам цей трішки жартівливий слоган: «Життя потрібно прожити так, щоб Боги в захваті запропонували ще одне!».

Дружко Ірина, 6 (10)-В клас,

учитель Параскевич І. В.

^ Книга в моєму житті


Книга супроводжує людину протягом усього життя: перші книги - альбоми, казки, розмальовки, перші дитячі вірші. Ми полюбили їх, а потім, підрісши, стали звертатися до інших книг.

Книги - наші вірні порадники, вони вчать нас мислити, відкривають невідоме. А тому роль книги в житті людини дуже велика: своєю грамотністю, освіченістю ми зобов'язані їй. Вона вчить нас бути чесними, працьовитими, любити свій край, поважати людей, пізнавати світ. Книга переносить нас в інші країни, епохи. Адже тільки завдяки книгам ми можемо дізнатися, що було двісті, тисяча років тому. Це, так би мовити, наше листування з минулим.

Я люблю читати фантастику. Такий жанр розвиває фантазію, уяву, романтизм, винахідливість. Я вважаю, що книги - це найбільший людський скарб, і життя без них важко уявити.

Зараз з'явилася така річ, як Інтернет, який є також джерелом інформації, він зберігає в собі тисячі книг, і багато людей стали ним користуватися частіше, ніж знаходити якусь інформацію в книгах. Адже раніше люди здобували інформацію в бібліотеках, книги купували «горами». Колись книга вважалася кращим подарунком, а зараз, якщо і дарують книги, то це, зазвичай, старовинні манускрипти, літописи, Біблія.

Я, звичайно, теж дуже часто шукаю необхідну інформацію в Інтернеті, але іноді звертаюся до книги, бо зрозумів, що не все можна знайти в Інтернеті, або там не так цікаво написано, як у книзі.

Я сподіваюся, що через багато років книга так само залишиться путівником для людини .
Скосарев Ігор, 3 (7)-А клас,

учитель Параскевич І. В.

^ Про інтелігентність
На мою думку, для з’ясування цього питання спочатку потрібно зрозуміти: що ж таке та сама загадкова інтелігентність. Інтелігентність — це, по-перше (на моє глибоке переконання), не вміння вдало показати себе на людях, а вміння зрозуміти ближнього свого і, по можливості, йому допомогти.

По-друге, треба зрозуміти, що інтелігентність не залежить від рівня освіти, статусу в суспільстві, віку. Адже в наш час нерідко можна зустріти малу дитину, яка мило вітається з усіма, і дорослого водія, який не пропустить літню людину через дорогу.

Інтелігентність сприяє духовному і душевному здоров’ю, бо коли людина не свариться, не лається, не бреше, не нервує через побутові дріб’язки, вона стає спокійнішою, здоровішою і впевненішою, а отже, успішною. Це ще раз доводить, що інтелігентність не може стояти на заваді успіху і тим більше спілкуванню.

І, насамкінець (сподіваюся), кожен зі мною погодиться, якщо я скажу, що завжди приємно зустріти інтелігентну людину, з якою хочеться спілкуватись і з якою хочеться поділитися своїми думками, мріями.
Мельниченко Анастасія, 7 (11)-А клас,

учитель Параскевич І. В.

^ Книги – морська глибина…

Книга має велике значення в моєму житті. Я просто не уявляю майбутнього без неї. Перше, що згадується з цієї теми,- слова Максима Горького: ”Всім найкращим у мені я зобов’язаний книгам”. Адже наш інтелект побудований на читанні. Книга повинна бути помічником, найкращим другом для кожного. Книга несе нам різноманітну інформацію, навчає та просто дає нам відпочити.

Микола Гоголь, чудовий письменник, недарма писав: ”Книги ми купуємо і не шкодуємо на них грошей, тому що їх потребує душа і вони йдуть їй на внутрішню користь, якої не може побачити ніхто зі сторонніх”.

Людина, котра не читає книжок, не може красиво та правильно висловити свою думку, її душа порожня. А саме у них зібрано досвід багатьох поколінь! Чому ж тоді люди менше читають книг? Та тому, що комп’ютери та телевізори витіснили світ книжок.

“Велика користь буває від учення книжного. Книги – це ріки, що напоюють світ, це джерела мудрості, адже в них глибина незміряна, пірнаючи в яку, добуваєш перли ”,- пише давньоруський літописець.

У народі кажуть: ” Хто багато читає, той багато знає ”.

Я вважаю, що з книги черпають знання. Читаючи, я розвиваю свій інтелект, поглиблюю ерудицію, поповнюю лексикон, знаходжу пораду на всі випадки життя, отримую естетичну насолоду, яку ніщо не може замінити.

Яку професію я б не обрала, все одно буду берегти та шанувати книгу!

Ніколаєва Аліна, 3 (7)-А клас,

учитель Параскевич І. В.


^ Чи має людина бути інтелігентною?
Чи має людина бути інтелігентною? Цим питанням задається багато людей, різних людей, високоосвічених і дорослих. Тож чи можна вважати інтелігентність і освіченість одним поняттям? Давайте міркувати.

Що ж таке інтелігентність і інтелігент?

Почнемо з інтелігента. Звісно, коли людина народжується, у неї ніде не записано, що вона «інтелігент». Як висловився відомий академік Н.Н.Моісєєв: «Люди різні, і не всім природою та долею даровано здібність забувати про повсякденні тривоги й думати про те, що їх зовсім не стосується». Тобто, інтелігентом вважається людина, яка глибоко, нестандартно мислить, багато бачить і подорожує, людина освічена, начитана.

Будь-який ідеал має бути досяжним. Якщо ми намагаємося створити образ ідеальної людини, то в першу чергу в ланку чеснот вносимо інтелігентність. Часто під інтелігентом розуміють «людину розумової праці». Але чи кожен інтелігент є інтелігентною особистістю? Звісно, ні. Освіченість не можна плутати з інтелігентністю. Сприймання інтелектуальних цінностей, любов та інтерес до надбання знань, до історії, мистецтва, культури минулого, відповідальність у прийнятті рішень, а також багатство і точність мови й письма – це і будуть характерні риси інтелігентної людини. Вона повинна також мати моральні якості, великий і багатий духовний світ, повагу до всього, що її оточує.

Нехай ти і не маєш освіти, не подорожуєш світом, не знаєш багато мов, але ти знаєш, що таке мораль та виховання, знаєш, як не образити людину та стримати свою агресію, розумієш, що не світ створений для тебе, а ти – для світу.

Бути інтелігентним – це не тільки засвоїти максимум знань, а й не використати їх у злих намірах. Це вміння вислухати і зрозуміти іншу людину, вміння їй поспівчувати і дати пораду.

Чомусь поняття бути інтелігентним останнім часом виходить із моди, це стає у молоді не актуально. Ми все більше занурюємось у вирій неосвіченості та бруду, що нас іноді оточує, забуваємо про моральні засади та виховання, що нам дає наша сім'я, що нам диктують наші традиції. Та не варто про це забувати, забувати про те, що ми люди, що ми маємо бути чистими та відвертими.

Отже, людина має бути інтелігентною, має прагнути до цього звання, має годувати знаннями свій розум та слухати своє серце.

Суіма Христина, 7 (11)-А клас,

учитель Параскевич І. В.
^ Коріння навчання гірке,

зате плід його солодкий
Людина починає навчатися від самого народження. Учиться ходити, розмовляти. А продовжує навчатися все своє життя. Не все вдається зробити з першого разу, не все виходить легко. Важко зробити перший крок, але ж без нього не навчишся ходити, бігати.

По-справжньому вчитися, на мій погляд, завжди важко. Згадайте, скільки часу ви провели з абеткою, з учителем, з батьками для того, щоб прочитати перше слово, першу книжку, щоб каліграфічно написати перші літери.

Це все було зроблено заради майбутніх успіхів у навчанні.

Подумайте, чи були відомі спортсмени завжди такими сильними, швидкими, витривалими, як у зеніті своєї слави? Чи завжди Яна Клочкова вміла плавати, Андрій Шевченко – забивати голи? Ні!!! Чи змогли би брати Клички стати чемпіонами й володарями всіх поясів без тривалої підготовки, без багатогодинних тренувань? Ні!!! Це був довгий, тернистий шлях до перемоги, час наполегливої роботи тіла та інтелекту, тобто час пізнання, час навчання.
Як у фізичній, так і в інтелектуальній сфері потрібна наполеглива праця для досягнення успіху. Відомо, що Альберт Ейнштейн довго працював, проводив безліч експериментів, перш ніж відкрив «Спеціальну теорію відносності», яка стала основою всієї теоретичної фізики, дала поштовх для розвитку багатьох інших наукових теорій.

Чи змогла би мавпа без праці перетворитися на людину (якщо вірити в теорію Дарвіна)? Напевно, ні.

Отже, рослина тягнеться до сонця, а людина – до знання. Кожна свідома людина із гордістю скаже, що знання – це велика сила. І хоч даються вони нелегко, але без знань неможливий прогрес як окремої людини, так і всього людства.

Тож не можна не погодитися з глибокою народною мудрістю, яка говорить: коріння навчання гірке, зате плід його солодкий.

Біловол Володимир, 5(9)-В клас,

учитель Зацаріна Л. Г.

^ Хто є для мене взірцем
Що таке людина?

За визначенням тлумачного словника, «людина – це суспільна істота, що являє собою найвищий ступінь розвитку живих організмів, має свідомість, володіє членороздільною мовою, виробляє і використовує знаряддя праці».

На мій погляд, найголовнішим є те, що людина – це особистість. Недаремно кажуть, що двох однакових людей не буває. Кожна людина настільки неповторна, що її можна порівняти з якоюсь рідкісною квіткою або незвичайною пташкою.

Але ж якщо людина – це індивідуум, то навіщо вона так прагне бути на когось схожою? Навіщо створює собі кумирів, а потім страждає через те, що в неї немає чогось такого, що є в її ідола? Навіщо? Адже ще в Біблії було сказано: «Не сотвори собі кумира!» І я вважаю, що завжди потрібно залишатись особистістю, а не ставати мавпою, яка копіює інших, бо зазвичай людям подобається не внутрішній світ, а зовнішність, яка, на жаль, дуже часто буває оманливою.

Але я вважаю, що можна і навіть потрібно мати для себе взірець – не для того, аби бути таким, як він, а для того, щоби знати, що ти колись зможеш стати кращим за нього! Мене приваблюють наполегливі та цілеспрямовані люди, які чогось досягли у житті, які власною працею здобули собі місце під сонцем. Я ненавиджу всіляких «татусевих донечок і синочків», яким усе (і всіх) купують. Я хочу самотужки всього досягти і вірю, що це все ж таки мені вдасться. Принаймні дуже хочеться на це сподіватися!

І ви також сподівайтеся та йдіть до мети.

Вірте в себе! Не потрібно намагатися себе зламати і перетворити на чийогось двійника. Завжди залишайтеся собою і пам’ятайте:

Ти на землі – людина!

І хочеш цього чи ні,

Усмішка твоя – єдина,

Мука твоя – єдина,

Очі твої – одні!!! (В. Симоненко.)
Кобякова Марія, 5 (9)-В клас,

учитель Зацаріна Л. Г.

Наш епістолярій

^ Молитва

(Лист, що має дійти до адресата)
Кожному створінню на цій землі відведена його хвилина. Ця хвилина – його життя. За хвилину воно встигає зрости, розквітнути силою та молодістю, дізнатися, що таке кохання і що таке ненависть. Воно може встигнути продовжити себе. Продовжити у своїх дітях. На жаль, моя хвилина вийшла надто короткою, я не встиг дізнатися ні про що з того, що сказав вище. Я проіснував лише декілька років на цій землі. І більше мене вже ніколи тут не буде. Ніколи…

Не вірте, коли кажуть, що ми не плачемо. Ми вміємо плакати. Згадайте осінній ліс. Коли йде дощ, із листя дерев падають краплі, а віти шумлять. Можна подумати, що це дощ стікає з листків, а вітер шумить серед гілок. Але то сум і розпач. То сльози і тихе схлипування. От і зараз я плачу. Сльози ллються від болючої агонії . Я не хочу прощатися з цією землею. Адже тут я жив.

Я не знаю, звідки взявся, але пам’ятаю свою першу весну. Мене гріло ласкаве сонечко, довкола були люди. Вони тут гуляли…так, так, ви! Саме ви! Але ви про мене навіть не згадаєте. Тоді ви посміхались і ніби раділи зі мною моєму життю. Я завжди відчував, що повітря довкола дивне: важке, ядуче, запах гіркий. Але світ був таким чудовим, що я не хотів і просто не міг думати про це… Минув рік. Багато змін відбулося навколо. Біля мене проклали дорогу. Тих, хто був поруч, знищили. Я досі ніби чую їхній крик… Моторошно. Але була й радість. Я відкрив таємницю запаху. Виявилося, що разом із дорогою я отримав чудовий краєвид. Будівлі і труби, багато труб. Тоді я ще не здогадувався, що це мене знищить. З кожним днем, годиною, секундою я відчував, що стає важче – дихання уповільнюється, а повітря тягуче, наче кисіль. І тепер я розумію, що дарма радів змінам. Пізно… Біль виїдає мене з середини. Я знаю, що скоро загину.

Цієї миті я хочу звернутися до вас, людей, і до Бога. Я знаю, що саме люди звели ті вбивчі споруди, вони творці того, що названо гучним словом «цивілізація», і вони пишаються нею. Вона – ваше дітище, люди! Дивіться на мене. Уважно. Дивіться і знайте: ваша цивілізація згубить вас, як згубила мене. Ви теж рано чи пізно станете її жертвами. Я ні в чому не звинувачую вас. Ви не знали і зараз іще не здогадуєтеся, до яких жахливих, неймовірно страшних наслідків усе це призведе! Я вже не хочу жити – надто боляче, але ви, ви! Ви маєте щось зробити! Спасти життя планети – своєї планети! Вашого прихистку і захисту. Почуйте мене! Ви маєте жити!

…Як же боляче…коли все це нарешті припиниться? Коли закінчиться мій фільм? Господи, зупини це!.. Забери мене, я ж знаю, ти скоро забереш мене! Втіш мене! Спаси і сохрани людей на цій землі, синів твоїх і дочок. Збережи їх. А я просто полину у Вирій… Господи, врятуй!
Бондарчук Дар’я, 5 (9)-Г клас,

учитель Мацуєва С. В.
1   2   3   4   5   6

Схожі:

Авторський колектив: Керівник проекту Кучер Вікторія Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Редактор – Зацаріна Любов Григорівна, учитель української мови та літератури Дизайн – Корда Ганна, учениця 6 (10)-а класу Зміст Розділ І. Муза поетична iconЗаступник директора з виховної роботи, Самойлович Л.І., вчитель історії сзош№2
Дмитрієва Р. М. заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель української мови та літератури вищої категорії
Авторський колектив: Керівник проекту Кучер Вікторія Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Редактор – Зацаріна Любов Григорівна, учитель української мови та літератури Дизайн – Корда Ганна, учениця 6 (10)-а класу Зміст Розділ І. Муза поетична iconП ереможець у номінації "Образотворче мистецтво"
Латіфова Неллі Григорівна (1979 року народження) – учитель образотворчого мистецтва І кваліфікаційної категорії, заступник директора...
Авторський колектив: Керівник проекту Кучер Вікторія Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Редактор – Зацаріна Любов Григорівна, учитель української мови та літератури Дизайн – Корда Ганна, учениця 6 (10)-а класу Зміст Розділ І. Муза поетична iconЗаступник директора відповідає за правильну організацію навчально-виховного...
...
Авторський колектив: Керівник проекту Кучер Вікторія Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Редактор – Зацаріна Любов Григорівна, учитель української мови та літератури Дизайн – Корда Ганна, учениця 6 (10)-а класу Зміст Розділ І. Муза поетична iconДиплом І ступеня нагороджені: Відділення літературознавства, фольклористики...
Секція «Українська література» Олійник Вікторія Олександрівна, учениця 9 класу Гнатовецької зош І-ІІІ ст. (науковий керівник Бандровська...
Авторський колектив: Керівник проекту Кучер Вікторія Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Редактор – Зацаріна Любов Григорівна, учитель української мови та літератури Дизайн – Корда Ганна, учениця 6 (10)-а класу Зміст Розділ І. Муза поетична iconПроек т «невстигаючий обдарований учень» Виконавець-заступник директора...
Учасники проекту: заступник директора з навчально- спортивної роботи,психолог, соціальний педагог, керівники мо, учні
Авторський колектив: Керівник проекту Кучер Вікторія Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Редактор – Зацаріна Любов Григорівна, учитель української мови та літератури Дизайн – Корда Ганна, учениця 6 (10)-а класу Зміст Розділ І. Муза поетична iconДиплом І ступеня нагороджені: Відділення літературознавства, фольклористики...
«Українська література» Галашевський Євген Ігорович, учень 10 класу Чорноострівського навчально-виховного комплексу (науковий керівник...
Авторський колектив: Керівник проекту Кучер Вікторія Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Редактор – Зацаріна Любов Григорівна, учитель української мови та літератури Дизайн – Корда Ганна, учениця 6 (10)-а класу Зміст Розділ І. Муза поетична iconБобіна Азбука споживача Посібник зошит для вчителів та учнів 3-го класу м
Н. Г. Пуцак, старший вчитель, заступник директора з навчально-виховної роботи Нетішинської зош І-ІІІ ступенів №2
Авторський колектив: Керівник проекту Кучер Вікторія Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Редактор – Зацаріна Любов Григорівна, учитель української мови та літератури Дизайн – Корда Ганна, учениця 6 (10)-а класу Зміст Розділ І. Муза поетична iconПлан заходів щодо відзначення
Учителі української мови та літератури Шаповал І.І. (класний керівник 6-а класу), Закутна В. М. (класний керівник 8-а класу)
Авторський колектив: Керівник проекту Кучер Вікторія Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Редактор – Зацаріна Любов Григорівна, учитель української мови та літератури Дизайн – Корда Ганна, учениця 6 (10)-а класу Зміст Розділ І. Муза поетична iconТворча робота учениці 11 класу Романюк Віти Володимирівни Керівник:...
Життя людини у будь-якому суспі­льстві залежить від певного загаль­ноприйнятого, традиційно встанов­леного порядку
Авторський колектив: Керівник проекту Кучер Вікторія Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Редактор – Зацаріна Любов Григорівна, учитель української мови та літератури Дизайн – Корда Ганна, учениця 6 (10)-а класу Зміст Розділ І. Муза поетична iconІнструкція № О. П. Для заступника директора з навчально-виховної роботи
Перед призначенням на роботу І періодично, один раз на рік, заступник директора закладу освіти повинен проходити медичний огляд
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка