Природознавство пояснювальна записка




НазваПриродознавство пояснювальна записка
Дата конвертації18.03.2013
Розмір179 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Туризм > Документы





Я І Україна

ПРИРОДОЗНАВСТВО

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

У спеціальній загальноосвітній школі інтенсивної педагогічної корекції навчальний предмет „Природознавство” охоплює зміст галузі Державного стандарту початкової загальної освіти „Людина і світ” , навчальний курс „Я і Україна”, і вивчається у 3-4 класі .

Мета предмета „Природознавство” полягає у формуванні у молодших школярів із ЗПР уявлень і понять про цілісність світу; виховання гуманної особистості, яка відповідально та шанобливо ставиться до природи.

Ця мета реалізується виконанням наступних завдань:

– формування уявлень та елементарних понять про конкретні об’єкти неживої і живої природи, зв’язки та залежності між ними;

– поглиблення та розширення цих уявлень і понять на рівні природних угрупувань (ліс, лука, водойма);

– прищеплення навичок культурної поведінки серед природи;

– формування підґрунтя наукового природничого світогляду;

– засвоєння традицій українського народу у взаємовідносинах людини з природою.

Основними ідеями предмета „Природознавство” є цілісність і різноманітність природи; залежність існування природи від діяльності людини: раціональне використання природних багатств, їх примноження, збереження та охорона.

^ Корекціно-розвивальними завданнями курсу є:

- формування прийомів мислительної діяльності (аналізуючого спостереження, порівняння, узагальнення, класифікації), що реалізується в тісному взаємозв’язку з оволодінням природничими знаннями та методами пізнання природи;

- формування пізнавальної активності;

- корекційний розвиток особистості дитини із ЗПР, зокрема її емоційної сфери, що сприятиме єдності емоційного та інтелектуального сприймання навколишньої природи і породжуватиме бажання охороняти природу.

Предметний зміст представлений у навчальній програмі, яка має визначену структуру.

Структура навчальної програми включає наступні колонки: 1 – кількість годин, що відводиться для вивчення конкретної теми; 11 – зміст навчального матеріалу, який поділений на теми; 111 – навчальні досягнення учнів, що охоплюють знання, предметні, навчальні та пізнавальні уміння, які повинні бути сформовані в учнів на основі вивчення конкретної теми; 1V – спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати, де представлено напрямки корекційно-розвивальної роботи, яку треба здійснювати на матеріалі теми яка вивчається, і який охоплює процеси пізнавальної діяльності (сприймання, пам’яті, мислення), мовленнєвої діяльності та корекційний розвиток особистості.

Протягом першого року навчання учні знайомляться з розділом „Жива природа”. Цей розділ складається з наступних тем: „Рослинний світ”, „Тваринний світ”, „Організм людини й охорона здоров’я.

Особиста гігієна”, „Пори року”.

У процесі вивчення теми ”Рослинний світ” в учнів формується система первинних наукових понять про рослини. Ці поняття розширюються і поглиблюються в подальшому, у процесі вивчення природознавства у 5-6 класі. Вивчаючи цю тему, важливо показати рослини як частину живої природи, дати елементарні уявлення про природні угрупування лісу, луки, водойм. Таке навчання базується на місцевому матеріалі, тому на уроках демонструються рослини, що є характерними для даного регіону. Знання про особливості дикорослих рослин є органічним продовженням подальшого вивчення культурних рослин, особливостей їх вирощування, розмноження та використання людиною. Теоретичний матеріал є основою для формування практичних навичок учнів. Тому під час вивчення теми „Рослинний світ” учитель повинен сформувати в учнів практичні навички догляду та вирощування рослин, збирання рослин для гербарію, проведення нескладних дослідів з рослинами.

У процесі вивчення теми „Тваринний світ” , учитель формує у школярів поняття про тварин як частину живої природи, вказує на розмаїття та чисельність тварин, їх зв'язок із неживою природою, звертає увагу на зв’язок тварин з рослинним світом. Учитель продовжує вчити дітей спостерігати за живою природою, пояснює особливості спостереження за тваринами в природі. Вивчаючи тваринний світ різних природних угрупувань, учитель використовує матеріал про представників тварин, що поширені в даній місцевості і добре знайомі дітям. Вивчення цієї теми передбачає подальше засвоєння знань про значення природи в житті людини, її раціональне використання, охорону.

Тема „Організм людини й охорона здоров’я. Особиста гігієна” продовжує вивчення живої природи. У процесі вивчення цієї теми важливо показати людину як частину живої природи. Вчитель повинен сформувати в учнів первинне уявлення про органи людини, їх функціонування, представити організм людини як єдине ціле, показати залежність його функціонування від навколишньої дійсності. Ці знання повинні стати підґрунтям для свідомого використання заходів, спрямованих на зміцнення та збереження власного здоров’я.

Кожна частина теми „Пори року”, у курсі природознавства 3 класу вивчається у відповідну пору року, крім літа, яке вивчається восени.

Курс „Природознавство” 4-го класу присвячений вивченню неживої природи. Розділ „Нежива природа” включає теми: „Повітря”, „”Ґрунти”, „Вода в природі”, „Наша Батьківщина – Україна”, „Рідний край”.

Вивчення теми „Повітря” охоплює ознайомлення з властивостями повітря (прозорість, здатність проводити тепло й утримувати вологу). Дізнавшись про властивості повітря, учні спроможні зрозуміти, як нагрівається повітря над земною поверхнею, яким чином відбувається випаровування й утворення хмар і опадів. Ці знання є основою для вивчення теми „Погода”.

У процесі вивчення теми „Ґрунт” важливо показати ґрунт як ланцюжок, який з’єднує живу природу з неживою. Незважаючи на те, що ґрунт є частиною неживої природи, його утворення неможливе без участі рослинних і тваринних організмів. Водночас, ці компоненти природи не можуть існувати без ґрунту. Вивчаючи тему „Грунт”, учні повинні засвоїти поняття про утворення, склад і властивості ґрунту ( родючість, водопроникність, повітропроникність), усвідомити необхідність охорони ґрунтів.

У процесі вивчення теми: „Вода в природі” вчитель повинен представити різноманітний світ води. Показати, що вода – це велика природна сила, яка змінює земну поверхню, склад і властивості ґрунту, повітря.

У процесі вивчення теми „Наша Батьківщина –Україна” діти знайомляться з поняттям про карту. У процесі вивчення цього матеріалу достатньо обмежитися загальними даними, а саме: картою України, на якій учні повинні вміти знаходити столицю своєї держави та основні форми поверхні України (рівнини, гори). Оскільки, розміщення корисних копалин тісно пов’язане з формами на поверхні Землі, тому в даній темі вивчаються корисні копалини. У процесі пояснення навчального матеріалу вчитель знайомить учнів з тими чи іншими корисними копалинами, розповідає про їх застосування у народному господарстві.

У процесі вивчення теми „Рідний край”, вчитель, повертається до раніше вивченого, розглядає корисні копалини, ґрунти, водойми рідного краю, використовуючи місцевий матеріал.

Під час вивчення курсу „Природознавство” у 3-4 класі важливим є організація та проведення спостережень за змінами, які відбуваються в живій та неживій природі, за працею людей. Спостереження за природою проводиться у такій формі:

• спостереження за неживою природою, яке включає зміну температури повітря, напрямок вітру, хмарність, види опадів, зміну висоти сонця;

• спостереження за живою природою – зміни в житті рослин у різні пори року ( дозрівання плодів, забарвлення листя, набубнявіння бруньок, цвітіння );

• зміни в житті тварин і птахів – поведінка, харчування, приліт і відліт птахів, зимівля тварин;

• спостереження за сезонними змінами у сільськогосподарській праці людей.

Учитель знайомить учнів із планом опису погоди. При цьому не передбачається щоденне занотування природних явищ учнями в зошит зі спостережень. Для цього достатньо усного обговорення, яке проводиться під керівництвом вчителя. У процесі таких обговорень важливо акцентувати увагу дітей на причинно-наслідкових залежностях між явищами неживої природи, сезонною працею людей. Ведення класного календаря погоди віддається на розсуд вчителя.

Важливе значення для вивчення програмового матеріалу мають екскурсії. У процесі проведення екскурсій учні спостерігають за об’єктами живої та неживої природи в природних умовах. Поряд з навчальною метою екскурсії відіграють значну виховну роль. Програма визначає мінімум обов’язкових екскурсій, необхідних для вивчення відповідної теми. Вчитель може вносити зміни в тематику екскурсій, якщо вони забезпечують достатнє опрацювання навчального матеріалу.

Ефективність викладу навчального матеріалу на уроках природознавства значно підвищиться, якщо вчитель у процесі пояснення демонструватиме натуральні об’єкти, залучатиме учнів до проведення дослідів, спостережень, виконання практичних робіт.

^ ТРЕТІЙ КЛАС

68 годин ( 2 години на тиждень)



К-сть

год.

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати

1


2


Вступ.

Що вивчає природознавство. Для чого вивчають науку про природу. Поняття про живу та неживу природу.

Організація спостережень за природою. План опису погоди сьогоднішнього дня. Фенологічні спостереження. Правила поведінки під час проведення екскурсій і практичних робіт. Екскурсія: ознайомлення з елементами живої та неживої природи. Спостереження за осінніми змінами в природі.

Учень:

знає: що вивчає природознавство;

називає: ознаки живої і неживої природи;

правила поведінки в природі;

вміє: доглядати за кімнатними рослинами;

Сенсомоторний розвиток: розвивати аналізуюче спостереження за об’єктами живої і неживої природи;
пізнавальна діяльність: формувати пізнавальну активність у вивченні природи; вміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки природних явищ.

особистісний розвиток: формувати позитивне ставлення до природи.

2

8

^ Жива природа

Тема 1. Пори року

Літні явища в неживій природі. Осінні явища в неживій природі. Рослини влітку та восени. Дозрівання плодів і насіння. Зміна в забарвленні листя; листопад.

Дикі й домашні (свійські) тварини влітку та восени. Перелітні птахи. Підготовка звірів до зимівлі.

Праця людей улітку та восени. Догляд за посівами, збирання врожаю.

Зима. Зимові явища в неживій природі. Зміни в живій природі. Умови зимівлі рослин і тварин помірного поясу. Турбота людей про природу взимку.

Весняні явища в неживій природі. Зміни в живій природі навесні: бруньки набубнявіли, перші весняні квіти, приліт птахів. Праця людей навесні.

Практичні роботи: 1.Посадка дерев восени.

2. Підгодівля птахів узимку.

3. Догляд і спостереження за кімнатними рослинами.

4.Весняні роботи на пришкільній ділянці.

Екскурсії:

1. Восени на найближчі поля, городи, садово-дачні ділянки (спостереження за роботою людей).

2. До зимового лісу.

3. У поле ( на луку, в парк, сад, до річки) з метою спостереження за станом природи навесні.
Кожна частина теми „Пори року” вивчається у відповідну пору року, крім літа, яке вивчається восени. Вчитель відводить час для вивчення даної теми на тому уроці, на якому вважається за потрібне.

Учень:

називає: характерні ознаки неживої природи в різні пори року (температура повітря, опади);

характерні ознаки живої природи в різні пори року (рослин, тварин, птахів);

розповідає: про працю людей в природі в різні пори року;

про турботу людей про живу природу в різні пори року;

дотримується правил:

поведінки в природі; під час проведення екскурсій.


^ Сенсомоторний розвиток:

формувати аналізуюче спостереження за об’єктами неживої і живої природи, за природними явищами;
пізнавальна діяльність: вчити розкривати причинно-наслідкові зв’язки природних явищ; порівнювати природні об’єкти в різні пори року (рослини влітку – восени; взимку – навесні); поведінку тварин в різні пори року;
особистісний розвиток: розвивати позитивні емоції у ставленні до природи та вміння їх висловлювати; прагнення оберігати природу.

3

20

^ Тема ІІ. Рослинний світ

Рослини – частина живої природи. Будова рослини (корінь, стебло, листок, квітка).

Різноманітність рослинного світу. Рослини – мешканці суші.

Водні рослини.

Ліс. Листяні, хвойні та мішані ліси. Рослини лісів даної місцевості.

Охорона лісів.

Луки. Рослини лук. Праця людей на луках.

Червона книга України. Ознайомлення з назвами рослин, що занесені до Червоної книги України.

Дерева, кущі, трави. Дикорослі та культурні рослини. Що потрібно рослинам для життя (умови життя рослин, догляд за кімнатними рослинами). Як людина створює сприятливі умови для життя культурних рослин.

Розмноження рослин. Утворення плодів і насіння. Використання людиною дикорослих і культурних рослин.

Поле. Види культурних рослин, які вирощує людина на полях. Зернові культури (жито, ячмінь, пшениця, кукурудза, гречка та ін.). Технічні культури даної місцевості (льон, соняшник, цукровий буряк). Овочеві культури (капуста, цибуля, морква).

Інші культури (хміль, картопля, виноград).

Садівництво. Дерева саду (яблуня, груша, слива, вишня, абрикос). Праця людей у саду. Спостереження за працею людей.

Практичні роботи:

1. Збирання плодів і насіння.

2. Збирання гербарію рослин даної місцевості.

3.Виставка домашніх рослин учнів класу.

Учень:

знає: будову рослини;

характерні ознаки дерев, кущів, трав’янистих рослин;

умови життя рослин;

особливості розмноження рослин;

які рослини називаються дикорослими, культурними;
називає: рослини лісів, лук даної місцевості;

зернові та технічні культури даної місцевості;

дерева саду;
наводить приклади: використання людиною дикорослих і культурних рослин; рослин даної місцевості, які занесені до Червоної книги України;
вміє: доглядати за рослинами саду та городу;

визначати за характерними ознаками декілька рослин лісу, луки, зернові, технічні, овочеві рослини, дерева саду.
дотримується правил: поведінки у природі


^ Сенсомоторний розвиток:

розвивати аналізуюче спостереження за об’єктами рослинного світу; вчити досліджувати природні об’єкти застосовуючи різні органи відчуття (зору, слуху, нюху, дотику);
пізнавальна діяльність: вчити порівнювати рослини (дерева, кущі, трав’янисті рослини); узагальнювати рослини на основі понятійної ознаки ( дикорослі –культурні, зернові – технічні тощо);

класифікувати рослини; розкривати причинно-наслідкові зв’язки у природі ( вплив неживої природи на рослини);
особистісний розвиток: розвивати позитивні емоції у ставленні до природи; формувати прагнення оберігати та збагачувати рослинний світ








^ Тема ІІІ. Тваринний світ

Різноманітність тварин. Тварини – частина живої природи. Як спостерігати за тваринами.

Тварини – мешканці суші. Заєць. Їжак. Лисиця.

Тварини – мешканці водойм. Риби. Земноводні (жаба озерна).

Птахи. Осілі та перелітні птахи. Гніздування птахів.

Комахи (муха домашня, бджола медоносна, лісові комахи).

Комахи – шкідники поля, саду (колорадський жук, білан капустяний, попелиця).

Приручення тварин. Свійські тварини. Кіт. Собака. Корова. Свиня. Вівця. Кури. Качки.

Охорона тварин. Ознайомлення з назвами тих тварин, які занесені до Червоної книги України.
Екскурсії:

1. На тваринницьку ферму чи птахофабрику.

2. До зоопарку.

Учень:

знає: які тварини називаються дикими, свійськими;

які птахи називаються осілі, перелітні; яку роль відіграють тварини в житті та господарській діяльності людини;

наводить приклади: тварин мешканців суші, водойми, птахів, осілих і перелітних птахів; комах; комах – шкідників с/г; тварин – занесених до Червоної книги України;

вміє: спостерігати за тваринами у різні пори року; доглядати за домашніми тваринами; боротися з комахами – шкідниками саду і городу;

дотримується правил поведінки у природі.

робить висновки: чому необхідно оберігати тваринний світ.


^ Сенсомоторний розвиток: розвивати аналізуюче спостереження за об’єктами тваринного світу;
Пізнавальна діяльність: порівнювати тварини ( заєць - лисиця, лисиця-їжак тощо); тварини мешканці-водойми і мешканці суші; птахи, комахи; групувати тварини ( дикі-свійські тварини; осілі-перелітні птахи тощо); класифікувати тварини; формувати уміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки (пристосування тварин до середовища існування; до сезонних змін у природі).
^ Особистісний розвиток: формувати бажання охороняти тваринний світ; висловлювати позитивні емоції у ставленні до природи.


5

12

^ Тема ІV. Організм людини й охорона здоров’я. Особиста гігієна.

Людина – частина живої природи. Органи руху. Попередження порушень постави.

Органи травлення. Харчування і здоров’я.

Органи кровообігу. Перша допомога під час кровотеч.

Органи дихання. Значення санітарного стану класних кімнат для запобігання захворювань.

Органи чуття (зір, слух, нюх, смак, дотик). Шкіра. Інфекційні захворювання шкіри. Гігієна тіла.

Вплив нікотину й алкоголю на організм людини.

Що таке ВІЛ-інфекція, як уберегтися від СНІД-у.
Узагальнююче повторення курсу.

Організація спостережень за природою і працею людей влітку. Завдання на літо.

Учень:

знає: органи організму людини, що вивчалися на уроках; як уберегтися від СНІД-у; про шкідливий вплив на організм людини алкоголю і нікотину; як запобігати ушкодження органів чуття;

називає: органи руху, травлення, кровообігу, дихання, чуттів;

розповідає: як правильно харчуватися; про дотримання санітарного стану у класній кімнаті; як попереджувати порушення постави;

вміє: надати першу допомогу під час кровотеч; дотримуватися гігієни тіла.

Пізнавальна діяльність: вчити розкривати причинно-наслідкові зв’язки ( залежність здоров’я людини від харчування; санітарного стану довкілля);
^ Особистісний розвиток: формувати прагнення вести здоровий спосіб життя.


Четвертий клас

68 годин ( 2 години на тиждень)



К-сть

год.

Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учнів

Спрямованість корекційно-розвивальної роботи та очікувані результати

1

1

Вступ.

Підведення підсумків літніх спостережень за природою.

Повторення матеріалу про живу та неживу природу. Організація спостережень за природою.


Учень:

знає: правила поведінки у природі; ознаки, за якими живі тіла відрізняються від неживих;

розповідає: як спостерігати за тваринними і рослинними об’єктами

^ Пізнавальна діяльність:

формувати пізнавальну активність у пізнанні природи

2

12

Розділ І.

Нежива природа.

^ Тема 1. Повітря.

Властивості повітря. Як повітря проводить тепло. Термометр.

Нагрівання повітря над земною поверхнею. Вітер.

Випаровування.

Утворення хмар і опадів.

Погода. Як вивчають погодні зміни. Значення повітря для життя на Землі.

Охорона повітря від забруднення.

^ Практична робота:

вимірювання температури повітря;

Екскурсія: На метеорологічний майданчик або метеорологічну станцію.

Учень:

знає: властивості повітря; значення повітря для життя на Землі;

розповідає: як вивчають погодні зміни; як утворюються хмари і опади;

уміє: вимірювати температуру повітря; пояснює: чому повітря потрібно охороняти від забруднення.

^ Пізнавальна діяльність:

вчити розкривати причинно-наслідкові зв’язки ( залежність життя людини, рослинних, тваринних організмів від стану повітря); формувати пізнавальну активність у процесі виконання практичних завдань;

^ Особистісний розвиток: формувати прагнення охороняти довкілля від забруднення.

3

4

Тема 2. Ґрунти

Поняття про ґрунт. Склад ґрунту. Властивості ґрунтів (родючість, водопроникність, повітропроникність).

Значення ґрунту для життя рослин, тварин, людини. Охорона ґрунтів.

^ Практична робота: властивості

ґрунтів.

Учень:

знає: властивості ґрунтів; склад ґрунту;

уміє: виявляти властивості ґрунтів;

пояснює: значення ґрунту для життя рослин, тварин, людини;

робить висновки: про необхідність охороняти ґрунти.

^ Пізнавальна діяльність:

формувати вміння розкривати причинно-наслідкові зв’язки ( на прикладі залежності життя рослин, тварин, людини від ґрунту); розвивати пізнавальну активність у процесі практичних досліджень ( вивчення властивості ґрунтів).

4

12

^ Тема 3. Вода в природі.

Значення води в природі. Властивості води як рідини.

Кругообіг води в природі. Різноманітність вод. Джерела. Річки. Дніпро – найбільша річка України. Озера та болота.

Робота води в природі.

Охорона водних багатств.
^ Практичні роботи:

1. Вивчення властивостей води.

2. Очищення води (фільтрування).

Учень:

знає: властивості води як рідини; найбільшу річку України; яку роботу виконує вода у природі;

уміє: очищати воду фільтруванням;

називає: різноманітність вод;

розповідає: про кругообіг води у природі;

робить висновки: про необхідність охороняти водні багатства.

^ Пізнавальна діяльність:

вчити порівнювати різні стани води; розкривати причинно-наслідкові зв’язки ( залежність здоров’я людини від стану води, яку вона споживає);

^ Особистісний розвиток: формувати переконання про необхідність охороняти водні багатства; берегти воду.

5

18

^ Розділ ІІ. Наша Батьківщина –Україна.

Україна на карті. Київ – столиця України.

Основні форми земної поверхні. Їх зображення на карті. Основні форми земної поверхні України. Рівнини. Гори (Карпати, Крим).

Поняття про корисні копалини. Господарське значення корисних копалин.

Найважливіші корисні копалини України. Карта корисних копалин України.

Торф. Кам’яне вугілля. Нафта. Природний газ. Залізна руда. Граніт. Вапняки. Пісок і глина.

Економне та господарське використання корисних копалин.

Учень:

знає: основні форми земної поверхні, їх зображення на карті; основні форми земної поверхні України; найважливіші корисні копалини України

уміє: визначати основні форми поверхні; знаходити на карті основні форми поверхні України; визначати корисні копалини ( торф, кам’яне вугілля, граніт, вапняки, пісок, глину);

розповідає: про рослини і тварини Карпат, Кримських гір;

робить висновки: про необхідність економного та господарського використання корисних копалин.

^ Сенсомоторний розвиток: вчити знаходити на фізичній карті основні форми земної поверхні; застосовувати різні види сприймання ( тактильне, зорове, нюхове) у процесі дослідження корисних копалин;

^ Пізнавальна діяльність: вчити аналізувати, порівнювати різні види корисних копалин;

Особистісний розвиток:

розвивати прагнення пізнавати природу рідної Землі.

6

17

^ Розділ ІІІ. Рідний край.

Рідний край на території України. Сезонні зміни у природі рідного краю. Погода в різні пори року ( температура повітря, опади, напрям вітру).

Корисні копалини рідного краю. Охорона корисних копалин рідного краю.

Ґрунти рідного краю. Види ґрунтів рідного краю (чорноземи, піщані, глинисті тощо).

Охорона ґрунтів рідного краю.

Водойми рідного краю. Річки, озера даної місцевості.

Охорона водних багатств рідного краю.

Практичні роботи:

1. Вивчення гірських порід даної місцевості.

2. Вивчення властивості ґрунтів даної місцевості.

Екскурсії:

1. У природу з метою вивчення рельєфу даної місцевості.

2. У природу з метою збору невеликої колекції корисних копалин.

3. До джерела або річки.

4. До озера, болота чи ставка.

Практичні роботи.

1. Вивчення властивостей гірських порід даної місцевості.

2. Ліплення форм поверхні землі ( з глини або пластиліну).

Учень:

знає: особливості погоди рідного краю у різні пори року; корисні копалини, види ґрунтів, водойми рідного краю;

уміє: знаходити на карті територію рідного краю;

розповідає: про заходи охорони ґрунтів, корисних копалин, водойм своєї місцевості;

робить висновки: про необхідність збереження багатств рідного краю (корисних копалин, ґрунтів, водойм);

дотримується правил: поведінки у природі.

^ Сенсомоторний розвиток: розвивати вміння застосовувати різні види сприймання (тактильного, нюхового, зорового) у процесі дослідження корисних копалин, ґрунту;

^ Пізнавальна діяльність: вчити аналізувати, порівнювати корисні копалини своєї місцевості; розкривати причинно-наслідкові зв’язки ( вплив діяльності людини на стан ґрунтів, водойм);

Розвиток особистості: формувати бажання примножувати й оберігати природні багатства рідного краю.

7

4

Узагальнююче повторення курсу.

Завдання на літо: спостереження за погодою, змінами в житті рослин і тварин, діяльністю людей.







Схожі:

Природознавство пояснювальна записка iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів 7 9 класи пояснювальна записка
Природознавство” (5—6 кл.), в якому учні набувають мінімуму знань про речовини І хімічні явища
Природознавство пояснювальна записка iconНавчальна програма для учнів 6-9 класів загальноосвітніх навчальних...
Державного стандарту, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23 листопада 2011 р. «Про затвердження державного стандарту...
Природознавство пояснювальна записка iconПояснювальна записка

Природознавство пояснювальна записка icon„розробка програми „ название вашей темы ” пояснювальна записка до курсової роботи
Тема : „розробка програми „ название вашей темы ” пояснювальна записка до курсової роботи
Природознавство пояснювальна записка iconМетодичні рекомендації щодо реалізації даної програми
Пояснювальна записка
Природознавство пояснювальна записка iconДо дипломного проекту
Пояснювальна записка 81 сторінка, 17 рисунків, 7 таблиць, 9 джерел, 3 додатки. Графічна частина 5 аркушів формату А1
Природознавство пояснювальна записка icon33 розрахунково-пояснювальна записка
Кількість рейсів усіх потягів на добу що забезпечить добовий вантажообмін кар’єру
Природознавство пояснювальна записка iconПояснювальна записка Вступ
Протокол комісії з інформатики Науково-методичної ради з питань мон молоьспорту №8 від 22. 12. 2011 р
Природознавство пояснювальна записка iconПояснювальна записка
У загальноосвітніх навчальних закладах з угорською мовою навчання державна мова як окремий предмет викладається з першого класу
Природознавство пояснювальна записка iconПояснювальна записка Дидактична гра «Збираємо грибочки». Математика. 1 клас
Засоби навчання: комп'ютер з програмою PowerPoint, мультимедійни й проектор, екран
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка