П'ятирічні діти в днз: особливості розвитку, навчання та виховання




Скачати 73.83 Kb.
НазваП'ятирічні діти в днз: особливості розвитку, навчання та виховання
Дата конвертації02.02.2014
Розмір73.83 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Туризм > Документы






Київський університет імені Бориса Грінченка

Інститут післядипломної педагогічної совіти
Міська серпнева науково-практична конференція для методистів РНМЦ,

голів МО вихователів дітей старшого дошкільного віку ДНЗ

П'ятирічні діти в ДНЗ: особливості розвитку, навчання та виховання
14 вересня 2011 року

Алла Миколаївна Гончаренко,

доцент кафедри методики та психології

дошкільної і початкової освіти

ІППО КУ імені Бориса Грінченка,

кандидат педагогічних наук
^ Організація розвивального простору в ДНЗ

як чинника формування повноцінної життєтворчої особистості дитини

Текст виступу

Прирівнювання дошкільної освіти до інших ланок освітньої системи зводить нанівець усі рекомендації науковців і практиків щодо збереження за дитиною права на вільний і різнобічний розвиток природних обдарувань. Вони не можуть бути обмежені здобуттям освіти дошкільного рівня. Тому розглядаймо весь дошкільний вік, і старший зокрема, як винятково важливий етап у житті житини, що не може бути компенсований у інший віковий період.

Хочеться говорити про розвивальний простір (середовище, довкілля, обшир, просторінь), а не оточення, з якого хочеться вирватися. Середовище мінливе відносно кожної зі сфер. Найдоступніше для швидкого його створення, що багатьма педагогами розглядається як вирішальне, – це предметно-ігрове середовище сфери Культура. Окремі педагоги намагаються наповнити дитячий простір багатьма розкішними предметами, дорогою технікою, розумними книгами (менше), щонайкращими іграшками та навчальними матеріалами. Зауважуємо, що таке середовище замість розвивального потенціалу може набути статичності. Щоб того не сталося, візьмімо до уваги такі умови:

  • наповнення обширу такими предметами, з якими дитина постійно чи часто контактувала;

  • долучення дітей до виготовлення речей, які несуть практичне, функціональне, естетичне навантаження. Справа не в ціні та кількості, а в розвитку вміння дитини підходити до нового з уже здобутим досвідом, а що найцікавіше – із бажанням докласти до створення речей свого розуму і рук, у чому проявляється життєва творчість особистості.

Природне середовище – те, що є від природи. У цій сфери є точки стику з Я САМ. Природа дитини – теж природа. Вже не перший рік фізіологи, медики, психологи відмічають тривожні симптоми результатів передчасного навчання дітей-п’ятирічок, штучної підготовки дітей до школи, оскільки багато дорослих намагаються прискорити навчання дітей читання, письма, математики. Не всі діти, яким виповнилося 5 років, готові до таких навантажень і перевантажень.

Важливо знати, що на цей період розвитку дитини припадає особливе природою дане чуття мови. Донедавна вчені стверджували про існування в корі мозку 3-х мовних центрів: Брока, Верніка, Дижеріна. Останнім часом говоримо ще про 2: центр оволодіння рідною мовою і центр оволодіння чужою (іноземною).

Пригадуєте, саме в цей час словотворення сягає свого піку! Чи згадаєте ви, які слова, фрази, вигадувала ваша дитина (ви їх, мабуть, записували). Вона здатна утворювати такі дивні, незвичні і нетипові взаємозв’язки між предметами, подіями, що уява дорослої людини на таку сміливість і прямоту не наважиться. А уява, як і емоції, виникає із соціального досвіду. Не витрачаймо цей унікальний життєвий період марно чи для реалізації інших завдань! Вороття не буде. Природа дала, а нам треба цей дарунок з користю використати для формування повноцінної життєтворчої особистості дитини. Задля створення розвивального природного середовища орієнтуймося на:

  • забезпечення таких умов, які б гарантували нормальну діяльність ЦНС, усіх органів і систем

  • організацію різних видів дитячої діяльності, у яких поєднується мовлення з активними діями;

  • забезпечення спілкування з такими об’єктами і явищами природи, які б через емоції поповнювали уявлення дитини про цілісність світобудови. Здивуй мене, щоб я заговорив.

Соціальне середовище будується на основі численних контактів дитини з собі подібними. Щоб це відбувалося повсякчас, моделюймо педагогічні ситуації задля комунікативної компетентності, забезпечуючи:

  • створення умов для стимулювання спілкування дітей у різних видах діяльності;

  • насичення життєдіяльності дітей ситуаціями, у яких діти легко вступають у контакт;

  • відкриття дитині не лише інформаційного, а й емоційного змісту спілкування (про що «говорять» міміка, жести, поза, рухи);

  • варіювання способів контактів із друзями, байдужими і неприязними

  • варіювання висловлювань відповідно до завбачуваного результату

Вкрай важливим є фактор оволодіння дитиною першою мовою: рідною чи чужою. Варто виокремити як винятковий педагогічний фактор мовлення вихователя.

Обов’язком вихователя є довіра до того, що дитина вміє, віра у її вікові та індивідуальні можливості. Саме час знову згадати Олександра Запорожця, який вивів теорію дошкільної педагогіки: збагачення розвитку дитини за рахунок оптимального використання специфічно дитячих видів діяльності. Це вже відоме вам поняття “ампліфікація”. Сьогодні на практиці можемо спостерігати полярні речі:

  • ^ З одного боку – надмірна опіка дорослого. Нерідко батьки чи педагог вимагають наслідування, підказують, дають зразки, очікують репродуктивної діяльності. До речі, за неї хвалять, її оцінюють особливо високо, не так, як творчу, самобутню. Наприклад, вихователь сам роздає атрибути, збирає обладнання, пропонує способи дії, ініціює тематику чи форму ігрової діяльності, а батьки часто підміняють дітей у побутовій діяльності, очікують наслідування. Це омежує самостійність і творчість дитини.

  • ^ З іншого боку – спроби штучної акселерації, тобто прискорення розвитку дошкільників, намагання дорослих виховувати в них психічні якості, характерні для більш пізніх етапів розвитку, зокрема, для шкільного дитинства. На противагу таким спробам організації життєдіяльності Олександр Запорожець висунув ідею розширення і поглиблення тих сторін розвитку, які є специфічними саме для дошкільного віку. Головне для дитини – це володіння діями, а не володіння предметами. Дитина пізнає світ не з його споглядання, а з практичної дії, і перед тут веде розв‘язання дитиною практичних завдань. А найпоширеніші звертання до дітей такі: Ось я тобі показую…, Я тобі вже кілька разів казала…, Дивися сюди, не крутися…, Подивіться, як я буду робити… У такий спосіб пізнання світу спотворюється або обмежується. І ще: традиційно об’єднання дошкільників у окрему групу створює соціальну сукупність за ознакою паспортного віку. Саме тут індивідуальні особливості враховуються недостатньо, епізодично.

Дані психолого-педагогічних досліджень стверджують, що можливості дитини-дошкільника дійсно великі і потребують подальшого вивчення. Проте реалізувати їх ефективно можна лише в тому випадку, якщо форми й методи виховання враховують особливості дитини певного віку, а основним життєвим контекстом є дитяче буття, дитячі види діяльності. Отже, випередження почасти є згубним та руйнівним для дитини.

У межах одного з проектів Всесвітньої організації з дошкільного виховання (ОМЕР) у 1982 р. було окреслено такі його напрями, що становлять основу становлення особистості дитини:

— формування позитивного і дружнього ставлення до навколишнього світу;

— розвиток самостійності та формування навичок взаємодії з іншими людьми;

— виховання почуття національної належності;

—виховання толерантності у ставленні до різних людей (різного віку, хворих, інвалідів), різних етнічних, релігійних і соціальних угруповань.

Думки і висновки щодо організації простору для життєтворчої особистості перетікають від соціального до особистісного. П’ять років… За віковою градацією п»ятирічна дитина – дошкільник. Дошкільником вона буде і в шість років, і протягом сьомого. Навіть якщо набуде статусу школяра, то за психологічними категоріями – це дитина дошкільного віку. Умовою, що формує повноцінну особистість у дошкільному віці, є емоція, яку О.Запорожець назвав принцесою. Вона відіграє значно більшу роль, аніж мислення та воля. Дорослих тішить, коли дитина довго сидить на одному місці та з примусу займається нецікавою чи малоцікавою для неї діяльність. Це нібито так виховується воля, посидючість перед школою. А для успішного навчання треба не стільки непорушно і довго сидіти, скільки вміти швидко сполучати нове враження, емоції, знання з тими, що вже є. Цінною для старшого дошкільника є радість новизни, відкриття, самостійного пошуку, формулювання самостійних умовиводів. Доцільно розглядати дошкільника як суб’єкт самосвідомості. До речі, під час тривалого статичного напруження

        • сповільнюється кровопостачання мозку

        • погіршується обмін речовин

        • підвищується артеріальний тиск

        • порушується дихання

        • з'являються застійні явища у м’язах

        • спостерігається втома

        • знижується розумова працездатність (Поліщук О.В.)

Авторитетний римлянин Тит Макцій Плавт стверджував: «Не всякий вік підходить для шкільного навчання». Продовження дитинства - найвеличніший здобуток людської цивілізації. Так вважав і дитячий психолог Олександр Запорожець. Звідси і його думка про те, що шкільне навчання у тому його образі, що домінує й досі, не варто розпочинати із 6-річного віку. Будемо відверті, не 100% - відсотково родини і цього року зголосилися віддати дитину до першого класу в 6 років.

Таким чином, розвивальність середовища власного Я забезпечується:

  • створенням ситуації індивідуального темпу розвитку;

  • організацією спілкування дітей у цікавих дітям видах діяльності

  • створенням умов для розвитку індивідуальних інтересів і здібностей,

  • стимулюванням вільного вибору, підтримкою і схваленням самостійної поведінки,

  • прагненням зрозуміти те, чого прагне дитина, чому вона так поводиться.

Щодо батьків. Чи кожна родина забезпечує своїй дитині гармонійний розвиток, не позбавляючи її права на особисте життя, підтримуючи в ній щастя дитинства? Ця проблема набула масштабів суспільства. Це дорослі своїми виховними діями мають прилаштовуватися до інтересу дитини, до історії її розвитку, проте аж ніяк не втручатися в його перебіг, коректуючи під планку своїх уявлень. Як дитина бачить той розвивальний простір?

Ви знаєте, які в дитинстві трави?

Які красольки, мальви та люпин,

Коли вам байдуже до вічності й до слави

А позад вас – ні замків, ні руїн?

Там кожен день несе нові забави,

Не лічачи прекапосних хвилин.

Там ваші друзі – сонечка і ґави,

А море завжди - тільки до колін.

Там не страшні чудовиська триглаві,

Бо та планета – скалочка від раю…

Ви знаєте, які в дитинстві трави?

А я, на жаль, уже й не пам’ятаю. Т.Неліна


Отже, декларуючи цінність та неповторність кожної особистості, обираймо також індивідуальні підходи до неї, приглядаймося до її темпу, ритму розвитку та шукаймо такі форми і способи організації простору, які були б розвивальними, а не гальмівними.

Схожі:

П\Хто такі діти з особливими потребами: відмінності розвитку та навчальної...
Діти з особливостями (порушеннями) психо­фізичного розвитку мають відхилення від нор­мального фізичного чи психічного розвитку, зу­мовлені...
П\Нака з
України», Концепції «Сім’я І родинне виховання», програми родинно-національного виховання «Сім’я І діти», Закону «Про загальну середню...
П\Виховання І розвиток дитини: особливості, проблеми, шляхи їх вирішення, методи виховання дітей
Виховання це процес, завжди орієнтований на певну вікову групу. Завдання, засоби І методи виховання повинні відповідати можливостям...
П\Керівникам знз, пнз, днз району Про забезпечення безпечних умов навчання...
Чернівецькій області (посилення вітру, дощу з мокрим снігом та ожеледицею, зниження температури) та з метою попередження негативних...
П\Режим роботи днз 30 – 17. 00
Поважати людську гідність І професійну честь працівників закладу. Виявляти до працівників повагу, особливо в присутності дитини....
П\Діти зі зниженим інтелектом. Особливості корекційного процесу
М. Мерсіянової, М. П. Матвєєвої, С. П. Миронової, В. М. Синьова та інш. Всі дослідники одностайні відносно того, що принципи, визначені...
П\Законів України «Про освіту»
Особлива увага приділялась реалізації особистісно орієнтованого підходу до навчання, виховання І розвитку учнів через оновлення змісту...
П\Проблема: «Здійснення навчально-виховного процесу на засадах компетентного...
Мета: підвищення кваліфікації з питань особливості викладання математики з використанням інноваційних форм та методів навчання та...
П\Відділ  освіти шахтарської міської ради днз №9 «восход»
Голуб «Организация диагностической деятельности в направлении комплексного изучения социально-психологической готовности ребёнка...
П\Проект
Проблема виховання творчої особистості, розвитку її творчих здібностей завжди була у полі зору вчених, тому що, творчі діти – майбутнє...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка