|
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ЦЕНТРАЛЬНИЙ МЕТОДИЧНИЙ КАБІНЕТ З ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ
|
|
«ПОГОДЖЕНО»
|
|
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
|
Директор Центрального методичного Кабінету з вищої медичної освіти МОЗ України
|
|
^
|
|
^
ДЛЯ СТУДЕНТІВ МЕДИЧНИХ ВУЗІВ
ОФТАЛЬМОЛОГІЯ
Програма
для студентів вищих медичних
навчальних закладів
ІІІ-ІV рівнів акредитації
|
|
Київ-2000
|
|
Програма з офтальмології розроблена співробітниками кафедри очних хвороб Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця — чл.-кор. АМН України, проф. Г.Д. Жабоєдовим, доц. Г.С. Бондарєвою, доц. Р.Л.Скрипник.
Рецензенти:
Професор Г.Ю. Венгер (зав. кафедрою офтальмології Одеського медичного університету).
Професор Ватченко А.О. (зав. кафедрою офтальмології Дніпропетрівської державної медичної академії).
Відповідальний редактор:
- спеціаліст Центрального медичного кабінету з вищої медичної освіти Т.О. Міїна.
|
^
|
Навчальна програма розроблена з метою оптимізації викладання офтальмології на всіх факультетах вищих медичних навчальних закладів України.
З 1995 по 2000 рік в Україні видано наказ Президента України № 832/95 "Про основні напрями реформування вищої освіти в Україні" (12.09.95р.), постанову № 201 "Про організацію виконання Наказу Президента України" (09.11.95р.), додаток до наказу МОЗ України №116 (16.04.97р.), наказ №40 "Про зміни до навчального плану підготовки лікарів у вищих навчальних закладах" (03.04.96р.), спрямовані на вдосконалення навчальних технологій у вищих навчальних закладах нашої держави.
Щорічно зміст курсу офтальмології збагачується новими методами діагностики, лікування та профілактики захворювань органа зору. В 1999 видано перший український підручник з офтальмології для студентів вищих медичних навчальних закладів України за редакцією член.-кор. АМН України, професора Г.Д. Жабоєдова та член-кор. АМН та НАН України, професора М.М.Сергієнка. Навчального-методичний процес тепер більше включає соціо-психологічних методів педагогіки. Вищенаведене обумовило перегляд попередньої програми та створення на її основі нової програми для студентів вищіх медичних навчальних закладів.
В основу програми покладено кількість годин, рекомендованих Центральним методичним кабінетом з вищої медичної освіти МОЗ України, лекційні питання і теми практичних занять з урахуванням вивчення обсягу вікових аспектів анатомії, фізіології, патології органа зору, профілактики захворювань і травматичних пошкоджень.
Визначено питання, які повинні вивчати студенти стоматологічного факультету залежно від майбутньої професії. Запропоновану програму розроблено з урахуванням майбутнього навчання лікаря в інтернатурі та магістратурі.
До програми включено теми поширеної патології зору дорослих і дітей. Відбір тем обумовлено особливостями клінічних проявів і необхідністю твердого засвоєння принципів діагностики лікування цих хворих.
На лекціях викладаються основні питання офтальмології відповідно до профілю факультету. Лекційний курс має проблемний характер. Особливу увагу приділено профілактиці захворювань, професійним пошкодженням очей (виробничий травматизм, професійні захворювання очей), охороні зору дітей і підлітків (аномалії рефракції, дитячий травматизм очей, косоокість тощо), новим організаційним і лікувально-профілактичним формам роботи, враховуючи їхнє значення у зниженні очних захворювань та боротьбі із сліпотою (травматизм очей, глаукома та ін.).
Предмет викладається на основі вчення про єдність очних і цілісність організму, про роль навколишнього середовища в патогенезі та причинах захворювань.
У кожній лекції залежно від теми висвітлюються питання з історії зарубіжної та вітчизняної офтальмології.
Викладання очних хвороб повинно тісно інтегруватися з навчанням на кафедрах нормальної і патологічної анатомії, нормальної і патологічної фізіології, фармакології, рентгенології, акушерства і гінекології, терапії, дитячих хвороб, інфекційних захворювань, нейрохірургії, епідеміології, на кафедрах гігієнічного і стоматологічного профілю.
Мета вивчення очних хвороб — оволодіння етико-деонтологічними основами охорони зору людей різного віку і статі. На основі вивчення вікової анатомії і фізіології органа зору, етіології, патогенезу захворювання, класифікації і найважливіших симптомів опанувати основні методи обстеження та лікування.
В результаті вивчення офтальмології студент повинен знати:
— загальні питання організації офтальмологічної допомоги;
— причини розвитку патологічних процесів, клінічну симптоматику основних захворювань органа зору, тактику їх лікування.
Студент повинен уміти:
— поставити попередній діагноз поширених очних захворювань
і пошкоджень;
— надати першу лікарську допомогу хворому і прийняти рішення щодо наступної лікарської тактики;
— висвітлити зв'язок патологічного процесу в організмі хворого із захворюванням зору, визначити і дати лікарські пропозиції;
— на основі знання епідеміології, ролі факторів зовнішнього середовища, генетичних і соціальних факторів, сучасних досягнень офтальмології вміти проводити профілактичні заходи щодо запобігання виникненню епідеміологічних спалахів, пошкоджень органа зору і розвитку тяжкої форми інвалідності — сліпоти.
|
|
^
ВСТУП
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
|
|
Історія офтальмології. Основні діагностичні методи. Сліпота. Поняття норми та патології органа зору. Досягнення сучасної офтальмології.
Предмет офтальмології та його місце серед інших медичних дисциплін. Нарис розвитку офтальмології (Гельмгольц, Грефе, Ельшніг, Дондерс). Історія вітчизняної офтальмології, її витоки в народній медицині Київської Русі. Перші очні клініки. Основоположники вітчизняної офтальмології — Е.В.Адамюк, Л.Г.Беллярмінов, ЛЛ.Гіршман, В.І.Добровольський, А.Н.Маклаков. Подальший розвиток вітчизняної офтальмології (А.А.Крюков, С.С.Головін, В.П.Філатов, І.О.Меркулов, В.І.Дашевський, Н.А.Пучковська та ін.). Очна захворюваність: структура і рівень, динаміка очної захворюваності на кон'юнктивіт, кератит, запалення і дистрофію судинного тракту і сітківки, косоокість, прогресуючу міопію, пухлини. Частота, географія, сезонність, строки та причини пошкоджень очей, професійна патологія очей. Відмінність структури і рівня очної патології у дітей і дорослих.
Основні причини зниження зору у людей різного віку і статі. Питання крайової очної патології.
Сліпота. Характеристика абсолютної, предметної і побутової, професійної сліпоти. Найчастіші захворювання, що призводять до сліпоти людей різного віку. Відмінність причин сліпоти у дітей і дорослих.
Роль Українського товариства сліпих в організації всебічної допомоги сліпим.
Організація офтальмологічної допомоги дорослому і дитячому населенню. Характеристика медичної мережі: очні кабінети поліклінік, міжрайонні кабінети охорони зору дітей, консультативні поліклініки, очні стаціонари, диспансери, травмпункти. Спеціалізовані очні санаторії, спеціалізовані очні дитячі садки, санаторні очні табори тощо. Функції та підпорядкування цих закладів. Школи для тих, хто слабо бачить, і сліпих, показання до прийому в ці школи за станом гостроти і поля зору.
Заходи щодо охорони зору дітей в дошкільних закладах і школах. Показання і протипоказання до трудового навчання та ін. Роль учителів, вихователів, лікарів, активу.
|
|
^
|
Три відділи зорового аналізатора: очне яблуко, провідні шляхи (зоровий нерв, зоровий тракт), підкоркові центри, зорові центри кори головного мозку.
Очне яблуко — периферичний відділ зорового аналізатора. Його зовнішня капсула — склера, рогівка. Особливості будови рогівки, її іннервація, живлення, функції (світлозаломна і захисна). Судинна оболонка та три її відділи: райдужна, війкове тіло, chorioidea (власна судинна оболонка). Райдужка, її будова, функції, кровопостачання, іннервація. Війкове (ціліарне) тіло, ціліарні відростки, будова та функції (утворення внутрішньоочної рідини). Акомодаційний м'яз, його особливості та іннервація. Chorioidea (власна судинна оболонка), її будова і взаємодія із сітківкою. Дві системи кровопостачання судинної оболонки, їх роль у виникненні і поширенні запальних процесів.
Сітківка, її зорово-нервові елементи (пігментні клітини, колбочки та палички). Жовта пляма, особливості її будови. Зоровий акт. Теорія зору. Основні елементи зорового акту: світловідчуття, периферичний зір, формений зір, бінокулярний зір.
Зоровий нерв як продовження внутрішнього шару сітківки, частковий зоровий перехрест (хіазма), зоровий тракт, підкоркові зорові центри, зорові центри кори головного мозку.
Вміст очного яблука та камери ока. Кришталик, функції (світлозаломна і акомодаційна), особливості його будови, живлення. Циннова зв'язка (війковий поясок). Скловидне тіло. Передня камера, її вміст. Внутрішньоочна рідина, її склад та роль у внутрішньоочному обміні. Кут передньої камери (райдужно-рогівковий), фонтанові простори. Шлеммів канал (венозний синус склери). Задня камера. Шляхи відтоку внутрішьоочної рідини. Вплив центральної нервової системи через вазомоторний і трофічний апарати на ваутрішньоочний обмін. Очна ямка, стінки орбіти. Отвори очної ямки: зоровий отвір (зоровий нерв, очна артерія); верхня орбітальна щілина (окоруховий, відвідний та блоковидний нерви, перша гілка трійчастого нерва); нижня очноямкова щілина. Відношення орбіти до додаткових пазух носа і порожнини черепа. Вміст орбіти: заорбітальна клітковина, нерви, ціліарний вузол, окорухові м'язи; місце їхнього початку і прикріплення, іннервації, функції. Тенонова капсула, теноновий простір, їхнє значення. Тарзоорбітальна фасція, її значення.
|
^
|
Дослідження центрального зору. Гострота зору, одиниця її виміру, кут зору. Величина мінімального кута зору. Принцип побудови таблиць для вимірювання гостроти зору. Визначення гостроти зору за допомогою таблиць. Необхідність точного фокусування зображень на сітківці для здійснення роздільного сприйняття двох точок під мінімальним кутом зору. Роль оптичної системи ока.
Дослідження кольорового зору. Колір і його основні ознаки. Умови, необхідні для розпізнавання кольорів. Трихроматизм нормального людського ока. Дихромазія. Пояснення помилок, допущених дихроматом. Діагностика кольоросліпоти. Поліхроматичні таблиці.
Дослідження периферичного зору — поля зору. Нормальні границі поля зору, фізіологічна скотома. Способи визначення поля зору: контрольний, периметрія, кампіметрія. Концентричне звуження поля зору. Сектороподібні дефекти, половинне випадіння поля зору обох очей (геміанопсія), обмежені дефекти в полі зору (скотома), центральна скотома.
Дослідження сутінкового зору. Пороги розпізнавання і подразнення, їхня не сталість. Адаптація. Теорія двоїстості зору. Адаптаційні криві. Гемералопія. Методи виявлення гемералопії. Феномен Пуркин'є і метод С.В.Кравкова. Гемералопія симптоматична і есенціальна, їхній зв'язок із загальним станом організму, професійними і побутовими умовами.
Дослідження бінокулярного зору. Бінокулярний зір та його сутність. Поняття про відповідні і невідповідні точки сітківки. Фізіологічне подвоєння. Умови глибинного зору. Роль кори головного мозку в стереоскопічності зору. Схема роботи окорухових м'язів. Фіксаційні та фузійні рухи очей. Виховання рефлексу фузії. Оцінка глибини, окомір. Способи визначення бінокулярного зору: установочний рух за допомогою двох олівців, дослід з «отвором у долоні». Порушення бінокулярного зору.
Флюоресцентна ангіографія. Методика проведення. Оцінка хоріоідальної, артеріальної та венозної фаз.
|
^
Вчення про рефракцію. Оптична система очей, її складові частини. Одиниця виміру рефракції — діоптрія Поняття про фізичну рефракцію ока і вікова динаміка її розвитку. Характеристика клінічної рефракції та її різновиди: еметропія, міопія, гіперметропія. Астигматизм. Методи дослідження. Поняття про співрозмірну і неспіврозмірну клінічну рефракцію (еметропія, аметропія, анізометропія). Вікова характеристика та питома вага різних видів рефракції. Залежність клінічної рефракції від заломленої сили оптичних середовищ та довжини вісі ока. Об'єктивні і суб'єктивні методи визначення клінічної рефракції.
Еметропія, її клінічна характеристика, поширення, методи визначення.
Гіперметропія (далекозорість). Вікова динаміка, поширення. Особливості оптичної корекції гіперметропії.
Міопія (короткозорість). Характеристика, вікова динаміка і поширення. Природжена і прогресуюча короткозорість. Зміни в оболонках ока під час прогресуючої короткозорості. Патогенез, класифікація, роль несприятливих факторів. Принципи медикаментозного та хірургічного лікування. Профілактика. Оптимальна окулярна корекція, контактна корекція, рефракційна хірургія за допомогою ексимерного лазеру.
Астигматизм. Характеристика, поширення, вікова динаміка. Види астигматизму, методи його визначення. Особливості скелець, що застосовуються для корекції астигматизму. Контактні лінзи.
Акомодація. Конвергенція та її роль при акомодації. Довжина та об'єм акомодації. Зміни акомодації, пов'язані з віком. Спазм і параліч акомодації, їх причини. Діагностика спазмів акомодації та їх профілактика. Зорова втома (астенопія) і методи ЇЇ лікування. Пресбіопія (віковий, старечий зір) і її корекція залежно від вихідної клінічної рефракції та віку. Гігієна зорової роботи в дитячому та похилому віці.
^
Блефарит, ячмінь, халязіон, абсцес, флегмона повіки. Ураження нервово-м'язової системи повік. Птоз, лагофтальм. Природжені аномалії (колобома повік, анкілоблефарон, заворот, виворіт повік, епікантус, птоз). Захворювання повік, спричинені демодекозом (особливості клінічної картини, діагностика, лікування та профілактика).
Новоутворення повік (доброякісні, злоякісні). Показання до хірургічного лікування, кріодеструкції, електроексцизії, променевої терапії, діатермокоагуляції та хіміотерапії.
^
Природжені аномалії слізної залози. Дакріоаденіт. Етіологія, клініка, методи діагностики, перебіг, ускладнення. Принципи лікування. Синдром Сьєгрена ("сухий" синдром під час ураження слізних та інших екзокринних залоз). Патогенез, стадії клінічного перебігу, наслідки. Одночасне ураження слинних, бронхіальних залоз, травного каналу, суглобів. Методи діагностики. Методи терапії. Роль лікаря загального профілю у своєчасній діагностиці і комплексному лікуванні синдрому Сьєгрена. Новоутворення слізної залози (аденокарцинома). Клініка, перебіг, методи діагностики, лікування, прогноз.
Природжені і набуті зміни сльозовідвідних шляхів. Відсутність або дислокація слізних точок, звуження або облітерація слізних канальців, дивертикул слізного мішка, стеноз слізноносового каналу. Методи діагностики, принципи і термін оперативного лікування.
Дакріоцистит новонароджених. Клінічні ознаки, причини і час появи. Методи діагностики та лікування, можливі ускладнення.
Дакріоцистит хронічний. Клініка, причини, перебіг, ускладнення. Методи оперативного лікування. Профілактика. •
Дакріоцистит гострий (флегмона слізного мішка). Клініка, перебіг, наслідки. Принципи лікування і профілактики.
Професійний відбір, трудова та військова експертиза при патології слізних органів.
^
Кон'юнктивіт. Гострий кон'юнктивіт, скарги, виділення, вигляд кон'юнктиви, кон'юнктивальна ін'єкція очного яблука і на відміну від перикорнеальної. Етіологія. Методи лікування. Профілактика поширення кон'юнктивіту в дитячих закладах. Епідемічний кон'юнктивіт субтропічних і тропічних широт, викликаний паличкою Коха-Уікса. Заходи масової профілактики, санітарно-гігієнічні заходи. Особливості діагностики гострою кон'юнктивіту (диплобацилярного, пневмококового, дифтерійного) та лікування.
Гонобленорея новонароджених і дорослих. Їі профілактика та лікування. Дифтерія кон'юнктиви, її симптоми, ускладнення виразкою рогівки. Наслідки. Лікування загальне і місцеве.
Вірусний кон'юнктивіт (герпесвірусний, аденовірусний). Особливості діагностики та лікування. Кіревий та віспяний кон'юнктивіт: діагностика, клінічний перебіг, лікування та профілактика.
Кон'юнктивіт хронічний. Необхідність виявлення і усунення хронічно діючих факторів. Хронічний кон'юнктивіт як професійна патологія і заходи його профілактики у промисловості й сільскому господарстві. Трахома. Визначення. Етіологія. Патогенез. Чотири стадії розвитку трахоми. Наслідки. Ускладнення. Паратрахома. Етіологія. Патогенез. Особливості діагностики та лікування. Диференціальна діагностика з фолікульозним і фолікулярним кон'юнктивітом. Лікування: медикаментозне, хірургічне, загальне. Лікування ускладнень. Поширення і епідеміологія трахоми та паратрахоми. Боротьба з трахомою в Україні.
Дистрофічні зміни кон'юнктиви (крилоподібна пліва, пінгвекула). Показання до хірургічного лікування.
Пухлини кон'юнктиви. Доброякісні (дермоїд, папілома), злоякісні (меланома, рак). Показання до променевої терапії, діатермокоагуляції, хірургічного лікування.
^
Кератит екзогенного походження. Інфекційний кератит бактеріального походження. Виразки рогівки. Умови виникнення виразкового процесу в рогівці. Повзуча виразка рогівки (ulcus согпеае sегрепs). Клініка, перебіг, наслідки. Роль хронічного дакріоциститу. Лікування. Профілактика: дакріоцисториностомія, захист очей робітника.
Кератит вірусної етіології. Аденовірусний кератокон'юнктивіт. Клініка. Перебіг. Лікування місцеве і загальне. Епідеміологія. Профілактика. Кератит, обумовлений захворюваннями кон'юнктиви, повік і мейбомієвих (тарзальних) залоз. Лікування. Профілактика. Катаральний кератит під час гострого кон'юнктивіту. Профілактика, лікування.
Кератит ендогенного походження. Інфекційний кератит. Кератит під час природженого сифілісу (паренхіматозний). Клініка. Циклічність перебігу. Наслідки. Причини виникнення. Симптоми природженого сифілісу. Серологічні показники. Лікування специфічне, загальнозміцнююче і місцеве симптоматичне.
Туберкульозний кератит. Гематогенний туберкульозний кератит під час туберкульозного метастатичного іридоцикліту. Клініка трьох різних його форм. Патогенез. Лікування загальне: специфічне комплексне, десенсибілізуюче, загальнозміцнююче; лікування місцеве: симптоматичне і специфічне.
Туберкульозно-алергічний кератит. Клініка і перебіг. Загальний стан дитячого організму. Лікування загальне: специфічне, десенсибілізуюче та загальнозміцнююче. Лікування місцеве: специфічне і симптоматичне. Профілактика туберкульозних уражень.
Нейрогенний кератит. Нейропаралітичний кератит під час ураження трійчастого нерва. Клініка -- відсутність чутливості, ареактивність ока. Герпетичний кератит. Клініка різних форм. Перебіг. Наслідки. Теорії патогенезу. Лікування. Кератит під час оперізуючого лишаю. Клініка уражень рогівки, шкіри і загального стану. Лікування загальне і місцеве.
Грибкові ураження рогівки. Клініка, перебіг, особливості діагностики. Специфічні методи лікування.
Авітамінозний кератит. Ураження рогівки при авітамінозі А. Прексероз. Ксероз рогівки. Кератомаляція. Клініка. Перебіг. Лікування. Профілактика.
Дистрофія рогівки. Первинна дистрофія: дегенерація Гренува, плямиста дистрофія Фера, Решітчаста дистрофія Діммера, епітеліальна дистрофія Месманна, дегенерація рогівки Шнідера, сімейна крапчаста дистрофія Франсуа. Вторинна дистрофія рогівки. Причини виникнення, особливості клініки та лікування.
^
Етіологія, патогенез захворювань склери (склериту, епісклериту, ектазії, стафіломи склери, склеромаляції). Діагностика та сучасні методи лікування. Новоутворення склери, діагностика, лікування.
^
Частота захворювань судинного тракту серед загальної очної патології. Тяжкі наслідки захворювань судинного тракту як причина слабого зору та сліпоти. Структура захворювань судинного тракту (запальні, дистрофічні процеси, новоутворення, природжена аномалія).
Запалення судинного тракту (увеїт). Найчастіші причини виникнення увеїту у людей різного віку. Патогенетичні механізми розвитку увеїту: інфекційно-метастатичні і токсико-алергічні. Класифікація увеїту за перебігом, локалізацією, клініко-морфологічної картиною, етіологією, імунологічним статусом. Основні морфологічні, функціональні ознаки і механізми увеїту (хоріоїдиту, панувеїту). Вікові особливості перебігу і наслідків увеїту. Диференціальний діагноз захворювань судинного тракту залежно від їх етіології за клінічною, лабораторною (необхідність допоміжних методів дослідження: рентгенологічних, електрофізіологічних та імунологічних) картиною (грипозний, колагенозний, вірусний, туберкульозний, сифілітичний, токсоплазмозний, фокальний та ін.). Організація, принципи, методи загального і місцевого лікування переднього і заднього увеїту залежно від етіології та характеру процесу. Наслідки. Профілактика.
Дистрофічні захворювання райдужки та ціліарного тіла. Причини виникнення. Форми (хронічна дисфункція ціліарного тіла, синдром Фукса). Диференціальний діагноз з переднім увеїтом. Клініка, перебіг, принцип лікування.
Аномалії розвитку судинної оболонки (колобома райдужки, колобома війкового тіла, колобома хоріоідеї, аніридія, полікорія, хоріодермія, альбінізм, залишкова зінична мембрана).
Новоутворення судинної оболонки. Доброякісні (кіста, невус, нейрофібром, невринома, лейоміома). Особливості клініки, принципи лікування. Злоякісні пухлини (меланома, меланосаркома). Діагностика. Показання до хірургічонго та лазерного лікування.
^
Зміни окорухового апарату, які найчастіше виявляються. Розлад глибинного (бінокулярного) зору. Уявна та прихована косоокість. Співдружня і паралітична косоокість. Принципи лікування співдружньої та паралітичної косоокості. Профілактика косоокості.
Ністагм. Причини виникнення, принципи лікування.
^
Запальні захворювання орбіти: остеоперіостит, флегмона орбіги, тромбоз печеристої пазухи, пов'язані із захворюванням зубощелепної системи (періодонтит гострий і хронічний, прикоренева гранулема, остемієліт щелеп, флегмона і абсцес щелепно-лицьової ділянки та шиї, фурункул або карбункул обличчя, бешиха обличчя).
Шляхи поширення інфекції в орбіту (по венозним і лімфатичним судинам, гематогенно-метастатичним шляхом). Загальна симптоматика, характерна для запального процесу в орбіті.
Методи діагностики запальних захворювань орбіти, клініка і перебіг.
Новоутворення очної ямки. Доброякісні пухлини (кіста, дермоідна кіста, ангіома, остеома). Злоякісні пухлини (саркома, карцинома). Використання рентгенографії, комп'ютерної томографії, магнітно-резонансної томографії, венографії, каротидної ангіографії, термографії в діагностиці пухлин орбіти. Особливості клінічного перебігу. Методи лікування.
^
Катаракта природжена та стареча, її розвиток, патогенез, класифікація. Ознаки зрілості катаракти. Методи лікування. Показання до операції. Афакія, методи корекції. Катаракта природжена. Аномалії розвитку кришталика. Аномалії положення кришталика (вивих, підвивих).
^
Природжена патологія скловидного тіла (первинна гіперплазія, залишки гіалоїдної артерії). Діагностика, лікування. Набута патологія скловидного тіла (крововилив, деструкція, сторонні тіла). Діагностика, сучасні методи лікування.
ГЛАУКОМА
Визначення і кардинальні симптоми. Класифікація. Значення стану серцево-судинної і нервової системи у виникненні і перебігу глаукоми. Відкрито- та закритокутова глаукома (діагностика, клінічний перебіг). Гострий приступ глаукоми. Скарги. Симптоми місцеві і загальні. Перебіг. Наслідки лікувального і нелікувального гострого приступу. Диференціальна діагностика з гострим іритом. Лікування невідкладне: консервативне загальне і місцеве. Показання і строки хірургічного лікування. Диференціальна діагностика глаукоми з початковою старечою катарактою. Перебіг. Лікування: режим міотиків, показання до хірургічного та лазерного лікування, принципи хірургічного лікування. Режим хворого на глаукому.
Природжена глаукома (етіологія, патогенез), особливості клініки та лікування.
Вторинна глаукома, клінічні форми, принципи діагностики та лікування.
Сліпота внаслідок глаукоми. Профілактика, методи ранньої діагностики глаукоми. Активне виявлення хворих на глаукому. Диспансеризація хворих на глаукому.
^
Класифікація і поширення захворювань зорового нерва у дорослих і дітей.
Запалення (неврит) зорового нерва. Папіліт і ретробульбариий неврит. Клініка. Етіологія. Особливості офтальмоскопічної картини і стану зорових функцій. Частота. Роль розсіяного склерозу у виникненні невриту. Принципи лікування. Прогноз. Наслідки. Ішемічна нейропатія. Етіологія. Клініка. Невідкладна допомога. Принципи лікування. Наслідки. Механічне пошкодження зорового нерва.
Гострі та хронічні отруєння (деревний, етиловий спирти, свинець, хінін, наркотики, тютюнопаління). Клініка. Принципи лікування. Невідкладна допомога.
Застійний диск зорового нерва. Причини. Стадії розвитку і властиві їм офтальмологічні зміни та стан зорових функцій.
Принципи патогенетичного і симптоматичного лікування. Диференціальна діагностика застійного диска і невриту зорового нерва. Атрофія зорового нерва. Аномалії розвитку диска зорового нерва (колобома, гіпоплазія, ямка, мієлінові волокна, псевдоневрит).
Запалення хіазми (хіазміт, оптико-хіазмальний арахноїдит). Клініка. Принципи лікування. Ураження зорового канатика (зорового тракту). Роль дослідження поля зору в діагностиці захворювань хіазми і зорового тракту.
^
Гостра непрохідність центральної артерії сітківки та її гілок. Клініка. Невідкладна допомога. Тромбоз центральної вени сітківки та її гілок. Клініка, прогноз, наслідки.
Запальні і дистрофічні захворювання сітківки. Перифлебіт сітківки. Ретиніт. Ретролентарна фіброплазія. Пігментна дистрофія. Дистрофія сітківки в ділянці жовтої плями.
Відшарування сітківки. Етіологія. Скарги. Офтальмоскопічна картина. Строки і методи оперативних втручань. Роль фото- і лазерокоагуляції у профілактиці та лікуванні відшарування сітківки. Наслідки. Новоутворення сітківки.
^
Класифікація травм органа зору. Тупі травми органа зору.
Контузія повік і кон'юнктиви. Крововилив під шкіру повік, їх джерела. Підшкірна емфізема. Контузія очного яблука: пошкодження рогівки, склери, райдужки, субкон'юнктивальні розриви склери, ціліарного тіла, крововилив у скловидне тіло, розриви цинкової зв'язки, пошкодження кришталика (травматична катаракта), струс (помутніння) сітківки оболонки, розрив та відшарування сітківки, пошкодження зорового нерва. Симптоми і методи дігностики. Лікування наслідків контузії очного яблука.
Сторонні тіла в кон'юнктивальному мішку і заглиблені в поверхневі шари рогівки. Методи виявлення і видалення їх.
Проникаючі пошкодження очного яблука, вірогідні та сумнівні ознаки проникаючого поранення. Класифікація, наслідки. Принципи спеціалізованої допомоги.
Опік ока та його придатків. Симптоми і клінічний перебіг опіку повік, кон'юнктиви і рогівки при кислотному, лужному і термічному впливі. Опік променистою енергією (ультрафіолетове, інфрачервоне, рентгенівське, ультразвукове випромінова). Невідкладна допомога. Лікування патогенетичне, симптоматичне, медикаментозне, хірургічне. Ускладнення та сучасні методи їх лікування.
Професійні пошкодження органа зору. Травматизм очей в металообробній промисловості, його причини, характер і заходи боротьби з ним. Особливості сільськогосподарського травматизму очей. Організація правильної само- і взаємодопомоги та доставка до спеціаліста. Пошкодження очей в хімічній промисловості. Причини. Методи боротьби з ним.
Професійні хвороби очей. Дія механічного пилу на повіки, кон'юнктиву, рогівку. Наслідки постійної дії хімічно активних речовин безпосередньо на очі і в результаті загальної інтоксикації. Професійні захворювання очей внаслідок постійної дії променистої енергії. Принципи організації боротьби з очним травматизмом: заходи санітарно-технічні, індивідуального захисту.
^
Зміни ока при серцево-судинних захворюваннях (гіпертонічна і гіпотонічна хвороба, атеросклероз, інфаркт міокарда).
Зміна органа зору під час захворювання крові (лейкоз, злоякісна анемія), токсикозі вагітних, хворобах нирок.
Зміни органа зору під час захворювання ендокринної системи (діабет, хвороби щитовидної залози, гіпофіза).
Іридодіагностика як метод оцінки конституційних можливостей і особливостей реакції організму на патологічний процес.
^
Лікарська експертиза очних захворювань. Вирішення питання про тимчасову втрату працездатності, й строки, а також стійкої осіб зі значно зниженою і втраченою зоровою функцією. Українське товариство непрацездатності у зв'язку з професією. Визначення групи інвалідності. Працевлаштування сліпих (УТС).
Симуляція, агравація, дисимуляція зорових функцій. Суб'єктивні та об'єктивні методи їх виявлення.
^
Список хвороб, які обмежують придатність і визначають непридатність для служби в армії. Військово-лікарська експертиза. Комісії, їхній склад та функції. Методи з'ясування симуляції і дисимуляції зорових порушень.
^
Обласні і районні окулісти. Очні кабінети районних поліклінік і медсанчастин, їхня лікувальна і профілактична робота. Очні стаціонари. Офтальмологічні інститути.
| |
