Студентка II курсу група д-25 Скляренко Марія Олександрівна Київ-2011 План Вступ Історія Канева Канівський природний заповідник Тарасова гора Вступ




Скачати 107.14 Kb.
НазваСтудентка II курсу група д-25 Скляренко Марія Олександрівна Київ-2011 План Вступ Історія Канева Канівський природний заповідник Тарасова гора Вступ
Дата конвертації25.03.2013
Розмір107.14 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Туризм > Документы


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ПРАВА

Міста України. Канів


Виконала: студентка II курсу

група Д-25

Скляренко Марія Олександрівна


Київ-2011
План

  1. Вступ

  2. Історія Канева

  3. Канівський природний заповідник

  4. Тарасова гора

Вступ

Світанки, заходи сонця, дощ, хуртовини, яскраве проміння…все це відбувається як в чарівній країні з казкової розповіді прямо на ваших очах. Завдяки нечуваним гірських хребтам, найзеленішим на всю Славну Україну деревам , найшаленішим водам Дніпра це місто – моє місто , яке прозвано Каневом, змушує відчути дуже теплі і приємні емоції кожного хто завітає до нього.



Канів дуже древнє місто. Про нього згадується в літописі 1144 року. Воно мало велике значення будучи внутрішньою фортецею. Згідно з однією легендою дуже сміливий воїн Кан заснував місто на схилах біля Родені. Деякі люди вважають, що місто отримало свою назву від річки Канівка, інші вірять, що назва міста пішла від орла Канюк. Канів був великим торгівельним центром. В ХІІІ сторіччі страждав від вторгнення Золотої Орди.

В Каневі дуже багато цікавих місць, таких як: Музей-бібліотека Гайдара, Музей Тараса Григоровича Шевченка, який похований на Чернечій горі, про що він згадував в своєму заповіті.

Парк Слави з величним бронзовим пам’ятником Матері з Дитиною на честь тим, хто пав в битві за свободу і щастя, за нашу Батьківщину, тим хто захистив нас від гніту самовпевнених держав.



Також в Каневі споруджена гідро-електро станція, масло-сир завод, «Клуб сиру» нова пекарня, фірми «Верес» і «Наша Ряба».

Канів – це сплетіння старовини і сучасності, яке переноситься мешканцями міста з покоління до покоління.





2. Історія виникнення Канева

У другій половині І тисячоліття до н. е. на горі Московка, в урочищі Ісковщина, на Сорокопудовій, Пилипенковій, нині Тарасовій горах знаходились ранньослов'янські поселення зарубинецької культури. Одне з них, на Пилипенковій горі, розкопане повністю. Тут виявлено 38 наземних жител, 102 господарчі ями. Біля підніжжя Великого та Малого скіфських городищ знайдено поховання черняхівської культури, а біля Княжої гори V-IX століттях існувало поселення полян, на якому, починаючи з 1957 року проводились розкопки кафедрою археології Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка під керівництвом Г. Г. Мезенцевої. На Тарасовій горі виявлено 3 поселення, курганний могильник та 12 скарбів X- XIII століть.

У Лаврентіївському Літописі від 1032 року повідомляється, що Ярослав Мудрий почав будувати на південних кордонах Давньоруської держави міста і фортеці, які призначалися для захисту від нападів кочових племен. Південний кордон держави проходив річкою Рось, за якою проживали кочові племена —половці. Можливо, саме тоді на горі Московка (Грецький город) була побудована неприступна фортеця.

У Патерику Київської-Печерської лаври згадується про приїзд до Києва іконописців з Константинополя, які «проходили» в Канів в лодіях. Ця подія сталася між 1074 і 1088 роками. Саме від цього часу місто веде відлік своїм рокам.



Канів згадується також у 1144 році, коли князь Всеволод Ольгович заснував тут церкву святого Юрія (Успенський собор). У 1149 році Юрій Долгорукий, захопивши Київський стіл, посадив князем у Каневі свого сина Гліба.

У середині XII століття Канів був великим містом і відігравав велику роль в житті Давньої Русі. 1155 року він відомий як офіційне місце зустрічей руських князів з половецькими послами. Тут проходив великий шлях «з варяг у греки», який був важливою торговою артерією держави.

Місто не раз руйнували, зрівнювали з землею. У1240 році Канів захопили і спустошили монголо-татарські орди, очолювані Батиєм. У ньому постійно перебували баскаки, ханські намісники і збирачі податі.

Не один раз Канів переходив із рук в руки. 1362року місто опинилося під владою Великого князівства Литовського. За нього місто виросло і перетворилось на помітний торговельний центр. Тут діяла переправа для караванів, які везли з Аравії, Індії, Ірана, Сирії до північних країн дорогоцінні товари: золото, шовк, прянощі.

Канівський староста й інші визискувачі збирали з населення податі та змушували відбувати повинності. З кожного диму (двору) князівські слуги брали 7 грошей податку, за пасіку12 грошей, за полювання на бобрів— половину здобичі і третину рибного улову рибалок. Населення міста мусило ремонтувати замок, наймати варту для охорони воріт, кінно й оружно ставати на ворога, давати підводи для чиновників старости та утримувати останніх. Мешканці платили старості колядки (по 6 грошей під Різдво), 3 дні у рік ходили з ним на лови тощо.



Канівський староста О. Дашкевич
^

3. Канівський природний заповідник


Неподалік від Канева на правому березі і заплавних островах Дніпра розташований Канівський природний заповідник. Ці місця вже в кінці XIX — на початку XX ст. привертали увагу вчених-біологів, геологів, географів, істориків, археологів. Саме тоді академік В.В. Різниченко відкрив геологічну унікальність тепер відомих у всьому світі Канівських дислокацій. На схилах глибоких ярів, як на сторінках книги, можна прочитати геологічний літопис краю. Породи залягають вузькими шарами — від найдавніших, що утворилися 150 мільйонів років тому, до сучасних. Відклади різних геологічних епох зсунуті з місця свого первинного залягання — дислоковані. Нерідко шари старшого віку знаходяться над молодшими. Походження Канівських "гір" вчені пов'язують з рухами земної кори і активною дією потужного льодовика.



На одній з таких гір — Княжій — в результаті археологічних розкопок академіком М.Ф. Біляшівським у 1892 році були відкриті залишки літописного Родня — одного з перших міст східних слов'ян. Пізніші розкопки виявили на території заповідника поселення скіфів та полян.  

Значна розчленованість рельєфу створює велику різноманітність мікрокліматичних умов ґрунтового і рослинного покриву та видове багатство фауни. 

Усе це і стало причиною створення ще в 1923 році Канівського природного заповідника — одного із найстаріших в Україні. Його статус і територія за 75 років неодноразово змінювалися.

 На даний час загальна площа Канівського природного заповідника становить 2027 га. До його складу входить так звана "нагірна частина" — покриті лісом яри та пагорби на правому березі Дніпра (1415 га), два заплавні острови Дніпра — Круглик (92 га) і Шелестів (394 га) та Зміїні острови на Канівському водосховищі (116 га) — останці лівобережної тераси.

  Основними функціями заповідника є охорона еталонних та унікальних природних комплексів Лісостепу України, збереження біорізноманіття, моніторинг (стеження) за динамікою природних процесів.

Ще в недалекому минулому Канівські "гори" були лісовим краєм. Ковилово-різнотравний степ займав, в основному, верхівки горбів і південні крутосхили. Та вже до початку XX століття завдяки людській діяльності лісовий покрив значно зменшився. Неодноразове вирубування лісу призвело до заміни основної породи дуба грабом. Після зведення лісів на крутосхилах почалася страшна ерозія. Внаслідок цього яри займають нині майже третину території заповідника. Деякі з них — Сухий потік, Маланчин потік, Комашиний яр — сягають глибини 30-40 м. До заповідника входять і відроги Хмілянського яру, одного з найбільших у Європі.

У лісовому покриві домінує граб з домішкою дуба черешчатого, кленів гостролистого і польового, липи серцелистої, берези бородавчатої, ясена звичайного. Грабова діброва заповідника знаходиться на східній межі поширення європейських грабових лісів. Тут знаходяться також найбільш північні та східні місцезростання ряду європейських рідкісних рослин: підсніжника звичайного, скополії карніолійської, цибулі ведмежої, ранника весняного. На затінених північних схилах та в тальвегах зустрічаються реліктові рослини, що збереглися тут з льодовикових часів — багаторядники Брауна та шипуватий, голокучник дубовий, грушанка мала. На добре освітлених південних схилах можна зустріти реліктів вже більш теплого міжльодовикового періоду. Це — чина ряба, шоломниця висока та ін. Всього в заповіднику зростає 22 види судинних рослин, занесених до Червоної книги України.

У науковому плані значний інтерес представляють екосистеми заплавних островів. Саме їх можна віднести до еталонних. Після створення на Дніпрі каскаду водосховищ таких островів практично не залишилося.

 Неповторно мальовничі заповідні Зміїні острови. Значну їх частину займають столітні дуби і сосни, із багатим підліском і трав'яним покривом. Лише тут на одній ділянці можна зустріти сон-траву, очерет і конвалію. Це пов'язано із підтопленням островів водами водосховища. У типові комплекси інтенсивно вселяються болочні види. Відбувається перебудова природної екосистеми. 

За даними останньої інвентаризації судинні рослини представленні в заповіднику 974 видами, що становить майже 20% флори України. Виявлено також 1120 видів грибів, 170 — лишайників, 138 — мохоподібних.

Багата й фауна заповідника. В районі Канівських дислокацій виявлено понад 10 тисяч видів безхребетних тварин (всього по Україні — 25 тисяч видів). Тільки комах у заповіднику близько 7800 видів, з них — 36 видів занесені до Червоної книги України. Серед них — дибка степова, красотіл пахучий, жук-олень, вусач великий дубовий, джміль моховий, бджола-тесля, сколія-гігант, ктир гігантський, бражник "мертва голова", ведмедиця Гера, махаон, поліксена та ін. Більше 200 видів налічують павукоподібні, багатоніжки — 42 види, в т.ч. рідкісний полідесмус український. Знайдено в заповіднику і майже 150 видів молюсків.

 Хребетні тварини представлені 226 видами птахів, 51 видом ссавців, 11 видами земноводних, 8 видами плазунів. Серед них також є цілий ряд рідкісних видів. Щороку на Дніпрі біля заповідних островів зимує до 14 орланів-білохвостів, а з 1996 року цей птах загніздився в заповіднику. Зустрічається на прольоті чорний лелека. На Зміїних островах неодноразово спостерігалися змієїд і балобан. На Круглику знаходиться велика колонія сірої чаплі — близько 150 гнізд. На прольоті у порівняно великій кількості спостерігаються на островах велика та мала білі чаплі.

 Велике значення має заповідник і для відпочинку перелітних птахів. Восени в затоках та затопленому лісі на Круглику можна побачити сотенні зграї качок, куликів, мартинів.  

Звичайними в заповіднику є козулі, кабани, лисиці, зайці, борсуки, зустрічаються лосі. На островах постійно живе кілька сімей бобрів, біля води можна побачити сліди видри та норки.  

4. Канівські гори

Ця місцевість дуже мальовнича, красива, має незвичну будову і є прекрасною територією для відпочинку...



На південь від м. Канів на території Канівського державного природного заповідника розташовані Канівські гори, серед яких виділяються гора Чернеча, Княжа гора (221,2 м), Мар’їні гори (224,4 м). На території Канівських гір знаходиться музей та могила Т. Г. Шевченко.

 



^ Трахтемирівське плато з розгалуженою яружно-балковою системою

 

Завдяки Канівському природному заповіднику збережено та вивчається різноманітний рослинний та тваринний світ лісостепової зони України. Не менше наукове значення становить геологічна будова відомих унікальних Канівських гляціодислокацій. Цей природний об’єкт повинен бути віднесений до геологічних пам’яток державного значення та входити до складу Канівського державного природного заповідника. Місцевість дуже мальовнича, красива, прекрасна зона для відпочинку. На території заповідника проводиться практика студентів різних спеціальностей Київського Національного університету ім. Т. Г. Шевченка.

 



^ Характерні форми Трахтемирівського плато з елементами зсувної тектоніки

 

Регіональний ландшафтний парк “Трахтемирів” займає всю територію сучасного Трахтемирівського півострова, розташованого в межах Канівського Придніпров’я (східна піднята частина Придніпровської височини).  

 



^ Загальний вигляд Трахтемирівського півострова

 

Місцевість характеризується розвитком ділянок височінь складної неправильної конфігурації з широкою мережею глибоких крутих розгалужених балок та ярів, схили яких зазнали опливу. Вкрита лісами та густим чагарником з галявинами, покритими трав’янистою рослинністю. Берег Канівського водосховища обривистий з численними ділянками зсувів та обвалів. 

Власне Канівські гори займають територію від с. Трахтемирів на північному заході до с. Хмільна на південному сході. Особливістю їх геологічної будови є дислокованість відкладів осадового чохла, які зім’яті у складки, зібрані у лускато-насувні структури. Район відомий в літературі, як “Канівські дислокації”. Від суміжних територій чітко відрізняється своєрідним ландшафтом та унікальною будовою.

В будові геологічного розрізу території беруть участь докембрійські кристалічні утворення та потужна осадова товща, у складі якої встановлено відклади тріасової, юрської, крейдової, палеогенової, неогенової та четвертинної систем.

Дослідження геологічної будови району Канівських дислокацій проводяться з ХІХ ст., але й до нашого часу їх генезис однозначно не з’ясований. Серед геологів існують такі гипотези походження дислокацій: зсувна, гляціальна, тектонічна, гляціально-тектонічна. Осадовий чохол в районі дислокацій зім’ятий в дрібні складки, що утворюють покривно-лускату зону. Основним типом дислокованих форм є складки-підкиди, зібрані в лускаті структури. Складки та луски перекинуті на захід.

  Маючи таку цікаву та незвичайну геологічну будову, територія РЛП “Трахтемирів” багата на історичні пам’ятки. В межах РЛП до нашого часу знаходиться городище, обмежене насипними оборонними валами ХІ–ХVст., які є історико-археологічними пам’ятками державного значення. 

У ХV–XVIст. тут знаходився Трахтемирівський православний чоловічий монастир, який у 1578 р. був переданий реєстровому козацькому війську під госпіталь. В 1665 році його зруйнували польські війська. Пізніше на цьому місці була збудована церква. Зараз тут стоять два хрести, на місці старого кладовища зберігся ще один кам’яний хрест. За переказами, це могила реєстрового козака Василя Мухи. 

На самій північній частині Зарубинецького мису знаходиться відокремлена гора Батура, яка отримала свою назву на честь похованого тут козака Батури. На вершині збереглася його могила з великим кам’яним хрестом. З гори відкривається надзвичайно мальовничий вид на Канівське водосховище, м. Переяслав-Хмельницький і Канівські гори. Починаючи з цього місця берегова лінія круто завертає на південь, аж до м. Канева.

 



Чернеча гора в Каневі з могилою Т.Г. Шевченка
Чернеча гора в Каневі, де похований Тарас Шевченко, священне місце для кожного українця.

 

Список використаних сайтів

  1. http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%9A%D0%B0%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B0

  2. http://www.kanevala.narod.ru/hystory9.htm

  3. 7 Чудес України



Схожі:

Студентка II курсу група д-25 Скляренко Марія Олександрівна Київ-2011 План Вступ Історія Канева Канівський природний заповідник Тарасова гора Вступ icon«Податкова політика України на сучасному етапі». Виконала: студентка...
Вступ
Студентка II курсу група д-25 Скляренко Марія Олександрівна Київ-2011 План Вступ Історія Канева Канівський природний заповідник Тарасова гора Вступ icon1. Знайомство з історією
Вступ. Ознайомлення учнів із завданнями І структурою курсу та підручника. Історія як навчальний предмет І наука. Історія України...
Студентка II курсу група д-25 Скляренко Марія Олександрівна Київ-2011 План Вступ Історія Канева Канівський природний заповідник Тарасова гора Вступ iconІсторія україни
Вступ (спільно з історією середніх віків). Ознайом­лення учнів із завданнями І структурою курсу. Що І як вивчає історія середніх...
Студентка II курсу група д-25 Скляренко Марія Олександрівна Київ-2011 План Вступ Історія Канева Канівський природний заповідник Тарасова гора Вступ iconВалентин Стецюк Вступ до курсу досліджень передісторичних етногенетичних...
Таке уособлення елементів світобудови ліпше відповідає ідеї, тому що розуміння гори як "середнього світу" можна визнати лише з великою...
Студентка II курсу група д-25 Скляренко Марія Олександрівна Київ-2011 План Вступ Історія Канева Канівський природний заповідник Тарасова гора Вступ iconТема: вступ в травматологію та ортопедію. Історія розвитку
Тема: "вступ в травматологію та ортопедію. Історія розвитку. Регенерація кісткової тканини. Основні принципи лікування переломів...
Студентка II курсу група д-25 Скляренко Марія Олександрівна Київ-2011 План Вступ Історія Канева Канівський природний заповідник Тарасова гора Вступ icon7 клас всесвітня історія
Вступ. Ознайомлення учнів із завданнями І структу­рою курсу. Побудова підручника з предмета, додат­кова навчальна література та електронні...
Студентка II курсу група д-25 Скляренко Марія Олександрівна Київ-2011 План Вступ Історія Канева Канівський природний заповідник Тарасова гора Вступ iconПлан роботи методичного об´єднання вчителів хімії 2010-2011 н р. Вступ
Вступ. Протягом 2009-2010 н р в роботі районного методичного об’єднання брало участь 20 чоловік, серед яких 13 чоловік мають вищу...
Студентка II курсу група д-25 Скляренко Марія Олександрівна Київ-2011 План Вступ Історія Канева Канівський природний заповідник Тарасова гора Вступ iconПлан роботи методичного об´єднання вчителів географії 2010-2011 н р. Вступ
Вступ. Протягом 2009-2010 н р в роботі районного методичного об’єднання брало участь 27 чоловік, серед яких 17 чоловік мають вищу...
Студентка II курсу група д-25 Скляренко Марія Олександрівна Київ-2011 План Вступ Історія Канева Канівський природний заповідник Тарасова гора Вступ iconУрок 1 Вступ Мета: ознайомити учнів із завданням І структурою курсу «Історія України»
Презентацію створено за допомогою комп’ютерної програми вг «Основа» «Електронний конструктор уроку»
Студентка II курсу група д-25 Скляренко Марія Олександрівна Київ-2011 План Вступ Історія Канева Канівський природний заповідник Тарасова гора Вступ iconУрок 1 Вступ Мета: ознайомити учнів із завданням І структурою курсу «Історія України»
Презентацію створено за допомогою комп’ютерної програми вг «Основа» «Електронний конструктор уроку»
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка