Квбм св 98




НазваКвбм св 98
Сторінка1/8
Дата конвертації15.03.2013
Розмір1.12 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Військова справа > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8
МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

КУРС ВОДІННЯ
бойових машин Сухопутних військ
Збройних Сил України
(КВБМ СВ - 98)
Введений в дію наказом заступника Міністра оборони України -

командуючого Сухопутними військами Збройних Сил України

від________________1998 року №


1998 р.

ЧАСТИНА ПЕРША
ОРГАНІЗАЦІЙНО - МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Курс водіння бойових машин Сухопутних військ* призначений для навчання і вдосконалення навичок особового складу з водіння бойових машин (танків, БМП, МТ-ЛБ і БМД), самохідної і зенітної артилерії, гу­­­сеничних та колісних бронетранспортерів (БТР, БТР-Д і БРДМ) та інших бойових машин на їх базі** .
2. Відпрацювання Курсу водіння передбачає вивчення основ руху і правил водіння, тренування та виконання вправ на тренажерах і прак­­­тичне водіння машин. Навчання водінню машин направлене на досягнення високої майстерності водіння машин у різних умовах тактичної обстанов­­­ки, місцевості (стосовно до ТВД), погоди та видимості, на відпрацювання у тих, хто навчається волі, рішучості, сміливості, самостійності та ініціативи, на прищеплення впевненості у високих бойових та технічних можливостях машин та почуття відповідальності за їх збереження і пос­­­тійну бойову готовність.

Головне завдання навчання водінню полягає в тому, щоб навчити підрозділи, екіпажі, механіків-водіїв (водіїв) повністю використовувати високі бойові та технічні можливості машин при вирішенні завдань у су­­­часному бою.
^ ПРИЗНАЧЕННЯ І ПОРЯДОК ВІДПРАЦЮВАННЯ

ВПРАВ З ВОДІННЯ
3. Курс водіння включає вправи:

для учбових механізованих, танкових, артилерійських, зенітних ракетних (зенітних артилерійських), аеромобільних частин та навчальних закладів;

для механізованих, танкових, артилерійських, аеромобільних і зе­­­нітних частин на гусеничній техніці;

для частин і підрозділів на колісних бронетранспортерах.

В учбових частинах та підрозділах на колісних бронетранспортерах у період підготовки (допідготовки) водіїв, а також у військово-нав­­­чальних закладах відпрацьовуються підготовчі та учбові впра­­­ви, які необхідні для прищеплення навичок умілого водіння машин (додаток 10).

У частинах продовжується вдосконалення навичок водіння при вико­­­нанні учбових, вправ, а також під час стрільб, на тактичних заняттях та навчаннях та в ході інших виходів машин на заняття.
4. Підготовчі вправи призначені для прищеплення навичок і вдоско­­­налення техніки управління машиною, що забезпечує вміле водіння машини при подоланні обмежених проходів, природних та штучних перешкод. Вони повинні відпрацьовуватися у послідовності, викладеній в Курсі водіння.
5. Учбові вправи призначені для навчання техніці водіння в коло­­­ні, подолання водних перешкод, а для колісних бронетранспортерів, крім того, для водіння по шляхах і в населених пунктах.
6. Учбова вправа №1 призначена для вдосконалення рівня індивіду­­­альної підготовки з водіння, визначення ступеня навченості, а також проведення іспитів на присвоєння, підтвердження та підвищення класної кваліфікації механіка-водія.

Випробування на присвоєння (підтвердження) класної кваліфікації механіка-водія 3, 2 та 1-го класу проводяться за учбовою вправою №1 вдень, а майстра - вночі, відповідно до діючих положень про порядок присвоєння класної кваліфікації військовослужбовцям.

Для присвоєння класної кваліфікації механіка-водія 3-го класу не­­­обхідно мати стаж практичного водіння не менше 180 км і не менше 6 годин роботи на тренажерах, а для дублера механіка-водія, відповідно, 100 км та 3 години* .

Водіям колісних БТР (БРДМ) класна кваліфікація присвоюється відповідно до вимог водіїв автомобілів.
7. Контрольні вправи призначені для бойового злагодження підроз­­­ділів (екіпажу, взводу, роти, батальйону)** при водінні машин, прищеп­­­лення навичок в умілому поєднанні вогню і маневру відповідно до так­­­тичної обстановки, а також підтримання і вдосконалення навичок подо­­­лання природних і штучних перешкод.
8. Учбові вправи №1, 2 і 3 повинні мати два варіанти маршрутів з перешкодами. На занятті підрозділ виконує вправу за одним з варіантів з таким розрахунком, щоб за період навчання ті, хто навча­­­ється, мали практику водіння машини за обома варіантами. На перевір­­­ках (контрольних заняттях) вправа виконується за варіантом, який виз­­­начить перевіряючий (керівник заняття).
9. При відпрацюванні вправ з водіння виконуються передбачені умо­­­вами вправи нормативи або учбові питання з виставленням оцінок, які входять у загальну оцінку за виконання вправи. Нормативи (учбові пи­­­тання) виконуються як в ході виконання вправи, так і на окремих учбо­­­вих місцях, відповідно до додатку 2.
10. Курсанти - механіки-водії учбових частин повинні: вивчити ос­­­нови руху і правила водіння; засвоїти прийоми управління машиною та відпрацювати навички щодо подолання штучних та природних перешкод, во­­­діння машин вдень та вночі в умовах, відповідних періоду навчання (зи­­­ма або літо); отримати навички для дій в похідних, передбойових та бойових порядках підрозділу та при здійсненні маршу. У кінці навчання здати випробування на присвоєння кваліфікації механіка-водія 3-го класу (учбова вправа №1).
11. Класна кваліфікація ме­­­ханіків-водіїв підвищується згідно з діючим Положенням про порядок присвоєння класної кваліфікації військовослужбовцям при виконанні учбової вправи №1.
12. Підготовка (допідготовка) водіїв, призначених на колісні бро­­­нетранспортери, проводиться під час зборів в масштабі частини (з'єднан­­­ня), в ході яких вони отримують навички в водінні при виконанні вправ Курсу водіння згідно з програмою зборів.

Підготовка завершується проведенням маршу на велику відстань в тактичній обстановці. Навички водіння водіїв бронетранспортерів вдос­­­коналюються при виконанні учбових вправ.
13. При підготовці в учбових частинах командирів танків (САУ, ЗСУ, БМ СПУ), навідників-операторів (БМП, БМД), як дублерів механіків-во­­­діїв, з ними вивчаються правила та відпрацьовується водіння машин у обсязі трьох підготовчих вправ. У частинах завершується відпрацю­­­вання питань, передбачених для отримання кваліфікації механіка-водія 3-го класу і після успішного складання випробувань на присвоєння клас­­­ної кваліфікації їм присвоюється ця кваліфікація.

У подальшому вони вдосконалюють свої знання і навички водіння ма­­­шин на заняттях при виконанні учбової вправи.
14. З курсантами військово-навчальних закладів вивчають основи руху і правила водіння, в повному об'ємі Курсу водіння освоюється практичне водіння машин; прищеплюються навички в організації і методи­­­ці проведення занять по водінню, в тому числі і з використанням трена­­­жерів.

Після складання випробувань, їм присвоюється кваліфікація механіка-во­­­дія 3-го класу.
15. З офіцерами проводяться заняття з метою вдосконалення знань і навичок водіння в обсязі, що необхідний для вмілого навчання підлеглих і підвищення своєї класної кваліфікації при виконанні учбової вправи №1.

З командирами взводів, рот, батальйонів, крім цього, відпрацьову­­­ються питання управління підрозділами під час руху в похідних і перед­­­бойових та бойових порядках в різних умовах обстановки, на місцевості, що характерна для ТВД.
16. З усім особовим складом вивчаються особливості і правила пе­­­ревезення машин залізницею, на великовантажному автомобільному напівп­­­ричепі, водяному та повітряному транспорті, здійснюється практичне во­­­діння з навісним і вмонтованим устаткуванням, буксировка та самовитя­­­гання машин.
^ ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАННЯ
17. Навчання водінню організовується і проводиться відповідно до цього Курсу водіння і Програмами бойової підготовки з урахуванням особ­­­ливостей району, дислокації військ і ТВД.
18. При плануванні бойової підготовки командири частин, з'єд­­­нань, начальники військово-навчальних закладів зобов'язані:

- визначити терміни відпрацювання вправ Курсу водіння зі всіма категоріями тих, хто навчається і підрозділами;

- встановити порядок проведення показових та інструкторсько-ме­­­тодичних занять та надання допомоги командирам підрозділів щодо впро­­­вадження передових методів навчання;

- розробити графіки користування учбовими об'єктами та заходи безпеки під час навчання водінню. Заходи безпеки розробляються відпо­­­відно до додатку 10.
19. Навчання водінню планується і проводиться з урахуванням слідуючих положень.

У військово-навчальних закладах, навчальних частинах і підрозділах:

- вивчення загальної будови, правил руху та основних правил екс­­­плуатації машин проводиться до початку занять з водіння. У подальшому вивчення будови машин і навчання водінню проводиться паралельно;

- відпрацювання підготовчих вправ повинно проводитися в послі­­­довності, викладеній в Курсі водіння;

- для виконання вправ з водіння повинна виділятися техніка (для ЗСУ, БМ,СПУ без радіоелектронної апаратури) з розрахунку одна машина на двох-трьох тих, хто навчається;

- машини до занять готує та виводить на ділянку водіння і подає керівнику заняття офіцер або прапорщик підрозділу забезпечення учбово­­­го процесу, а після водіння він же повертає машини в парк. Обслугову­­­вання машин проводиться після водіння із залученням особового складу, який навчався на заняттях;

- заняття по водінню з курсантами механіками-водіями повинні проводитися не менше одного разу на тиждень, а з іншими категоріями тих, хто навчається, - рівномірно на протязі всього періоду навчання;

- в навчальних частинах заняття організовується і проводиться в складі навчального взводу під керівництвом командира взводу, роти, на учбових місцях навчають командири взводів, відділень, інструктори з водіння і начальники тре­­­нажерів;

- у машині при виконанні вправи знаходяться той, хто навчається, та інструктор з водіння, а при виконанні учбової вправи під час вип­­­робувань на присвоєння класної кваліфікації тільки той, хто навчається;

- вправи, які передбачено виконувати вдень і вночі, спочатку ви­­­конуються вдень, а потім вночі.

У частинах і підрозділах:

- учбові вправи відпрацьовуються у послідовності, що вказана в Курсі водіння. Терміни їх виконання пов'язуються з відпрацюванням тем з тактичної, вогневої та інших предметів навчання з таким розра­­­хунком, щоб заняття з водіння йшли попереду відповідної тематики цих предметів;

- водіння проводиться на техніці, як правило учбово-бойової групи (ЗСУ, БМ з підвищеною витратою моторесурсів);

- заняття з водіння з механіками-водіями повинні проводитись не менше трьох разів на місяць (в тому числі на тактичних навчаннях);

- при виконанні учбових вправ у машині знаходиться штатний екіпаж. При некомплекті членів екіпажу допускається наявність екіпажу у скороченому складі, але не менше двох чоловік-командира ма­­­шини і штатного механіка-водія (водія).

При виконанні учбової вправи №1 у машині повинен знаходитись один механік-водій;

- вправа по водінню повинні виконуватися і в протигазах. Під час періоду навчання кожний підрозділ виконує одну із вправ в протигазах;

- для виконання вправ з водіння повинна виділятися техніка із роз­­­рахунку одна машина на трьох-чотирьох тих, хто навчається;

- заняття організовуються і проводяться у складі роти під керівницт­­­вом командира роти; при виконанні учбових вправ № 4, 6 заняття проводяться під керівництвом командира батальйону або офіце­­­ра, призначеного командиром частини. Якщо учбова вправа № 4 прово­­­диться у складі батальйону, то його керівником повинен бути командир частини або його заступник.

У частинах скороченого складу заняття проводяться під керівницт­­­вом командира батальйону або його заступником в масштабі батальйону.

В військово-навчальних закладах заняття організовуються і прово­­­дяться під керівництвом викладача.

На заняттях з практичного водіння ті, хто навчається, повинні пе­­­ребувати в спецодязі і з протигазами.
20. Підготовка та організація занять з водіння включає:

- підготовку керівника заняття, підготовку керівників на учбових місцях;

- вибір і підготовку маршруту (ділянки) водіння та учбових місць;

- визначення необхідної кількості машин для водіння, сил і засобів для оточення, регулювання, технічного і медичного забезпечення заняття;

- підготовку особового складу і техніки до заняття.

Для забезпечення заняття з водіння наказом по частині (з'єднанню) призначається керівник заняття, черговий лікар (фельдшер), особовий склад для обслуговування, а також виділяється черговий автомобіль, са­­­нітарна машина і ремонтно-евакуаційні засоби.
21. Підготовка керівників занять проводиться на учбово-методичних зборах, інструкторсько-методичних заняттях і на інструктажі перед про­­­веденням занять. Готовність їх перевіряється при затвердженні плану занять.

Керівник заняття з водіння відповідає за його організацію, мате­­­ріальне забезпечення (порядок на ділянці водіння) і дотримання заходів безпеки.

Він зобов'язаний:

- за 2-3 дні до водіння уточнити місце проведення заняття, розро­­­бити і подати на затвердження план його проведення, організувати під­­­готовку маршруту (ділянки) водіння і учбових місць відповідно до зміс­­­ту вправи;

- перед початком заняття особисто перевірити готовність маршруту (ділянки), учбових місць та матеріальної частини;

- інструктувати особовий склад, який виділений для забезпечення заняття і контролювати виконання ним своїх обов'язків;

- під час заняття вести облік виконання вправи, слідкувати за дот­­­риманням установленого порядку і заходів безпеки;

- після закінчення заняття підбити підсумок і зробити запис про його проведення в журналі обліку виконання вправ на танкодромі (дода­­­ток 6), організувати обслуговування машин, поновлення маршруту, переш­­­код і учбових місць, на яких проводилося заняття.
22. Для забезпечення керівництва і контролю за якістю водіння в розпорядження керівника заняття виділяються засоби зв'язку, секундомі­­­ри, а при необхідності - додатковий транспорт та особовий склад.

Облік результатів практичного водіння машин військовослужбовців ведеться у відомості (додаток 7), а стажу водіння машини - у картці (до­­­даток 8). Картка обліку стажу практичного водіння зберігається в під­­­розділі. У випадку переведення військовослужбовця в іншу частину (під­­­розділ) картка передається разом із ним.
23. Ремонтно-евакуаційні сили і засоби, що виділені на заняття, за вказівкою керівника заняття повинні надати допомогу тим, хто навча­­­ється, в усуненні несправностей, що виникають в машинах, та евакуації ма­­­шин, що застрягли.

Черговий лікар (фельдшер) повинен мати необхідний набір медика­­­ментів і перев'язувальних засобів і при необхідності надавати медичну допомогу.
24. При одночасному проведенні занять на танкодромі з кількома підрозділами, один з керівників занять призначається старшим.

В його розпорядження виділяються сили і засоби для організації загального оточення, технічного та медичного забезпечення.

На допомогу керівникові занять призначається черговий танкодрому, який відповідає за підтримання порядку на танкодромі, дотримання захо­­­дів безпеки.

Черговий танкодрому зобов'язаний:

- знати загальну схему танкодрому, правила користування ним і ви­­­моги щодо заходів безпеки під час водіння;

- знати, який підрозділ навчається на кожній ділянці і яку вправу виконує;

- виставити оточення і контролювати виконання ним своїх обов'язків;

- слідкувати за виконанням встановленого порядку і заходів безпеки на танкодромі особовим складом, що знаходиться на танкодромі.
25. Ті, хто навчається, на заняттях з водіння зобов'язані:

- знати і виконувати порядок, встановлений на танкодромі;

- дотримуватися заходів безпеки при водінні машин і на учбових міс­­­цях;

- виконувати вказівки інструктора з водіння (командира машини);

- починати рух тільки за командою керівника (інструктора) і руха­­­тись за маршрутом вправи, що виконується;

- об'їжджати машини, що зупинились на маршруті і рухатись заднім ходом тільки за дозволом керівника заняття (інструктора);

- у випадку вимушеної зупинки на маршруті негайно доповісти по радіо керівни­­­кові заняття про причину зупинки, і місцезнаходження машини;

- здійснювати посадку і вихід з машини на вихідній лінії за коман­­­дою керівника заняття;

- дбайливо ставитися до учбового майна;

- після закінчення водіння доповісти керівникові заняття про ре­­­зультати виконання вправи і технічний стан машини.
26. Навчання водінню на тактичних заняттях і навчаннях, під час стрільб та інших виходів машин в експлуатацію має за мету вдосконалю­­­вати навички механіків-водіїв в розв'язанні задач в складі екіпажів, підрозділів і частин.

Військовослужбовці, що не мають посвідчення механіка-водія, мо­­­жуть допускатись до управління машиною тільки в умовах, що забезпечу­­­ють безпеку руху, і при наявності у складі екіпажу штатного механіка-водія або інструк­­­тора.

27. Учбово-матеріальна база з водіння повинна мати:

- тренажерний комплекс для вивчення основ руху і правил водіння з використанням комплексу програмованого навчання, класу тренажерів типу ТР і класу динамічних кінотренажерів ТТВ;

- танкодром, обладнаний відповідно до даного Курсу водіння та ви­­­мог керівних документів;

- бойові машини, на яких ті, хто навчається, отримують практику водіння.

Вказівки щодо обладнання танкодрому і порядку користування їм вик­­­ладені в додатку 3 і 4.

Навчання водінню проводиться на тих типах машин, на яких ті, хто навчається, проходять або будуть проходити службу. Несправні і неу­­­комплектовані машини виводити на заняття не дозволяється.
^ МЕТОДИКА НАВЧАННЯ
28. Основною вимогою навчання є прищеплення особовому складу практичних навичок умілого водіння машин в різних умовах місцевості та обстановки.

Відпрацювання будь-якого прийому водіння складається із попе­­­реднього вивчення правил його виконання, можливих помилок і способів їх запобігання, із зразкового показу і тренування на тренажерах спо­­­чатку в сповільненому темпі, а потім у швидкому, доводячи до автома­­­тизму його виконання.

До практичного водіння той, хто навчається, допускається після теоретичного вивчення основ руху і правил водіння і відпрацювання вста­­­новленої послідовності дій для виконання вивченого прийому в цілому.
29. Кожна вправа Курсу водіння відпрацьовується в такій послідов­­­ності:

- вивчення змісту вправи, основ руху і правил водіння в обсязі вправи;

- тренування в діях механізмами управління на тренажерах;

- тренування у виконанні нормативів даного курсу;

- практичне водіння машин.
30. Для навчання водінню в навчальних частинах використовуються тре­­­нажери, навчання на яких починається після вивчення органів управління бойової машини. Тренажери використовуються централізовано в масштабі частини. Учбово-тренувальні засоби повинні забезпечувати одночасне проведення занять у складі учбового взводу.

З метою максимального використання можливостей тренажерів у про­­­цесі навчання водінню машин у частині складається графік їх заванта­­­ження з урахуванням організації занять у планові години, години само­­­підготовки, а також графік проведення технічного обслуговування у встановлені терміни.

Навчання на тренажерах організує командир підрозділу. Він і є ке­­­рівником учбового місця на кінотренажерах.

При відпрацюванні першої та другої підготовчих вправ бокова стін­­­ка кабіни кінотренажера повинна бути знята. Інструктор тренажера зна­­­ходиться поруч із тим, хто навчається, і показує прийоми управління машиною.

Шляхом відпрацювання прийомів управління за елементами інструктор добивається від тих, хто навчається, вірного та впевненого їх виконан­­­ня, після чого дає вказівки на виконання всіх дій у комплексі.

При відпрацюванні вправ на тренажерах з використанням фільмів інструктор спостерігає за зображенням місцевості на екрані, контролює дії того, хто навчається, і відповідно до знятого рельєфу місцевості вводить з пульту керування відповідні параметри опору руху, а також створює аварійні ситуації (перегрівання двигуна, падіння тиску масла та ін.).

На всіх етапах тренажерної підготовки тим, хто навчається, при­­­щеплюються навички спостерігання за показаннями контрольно-вимірюваль­­­них приладів та вибору правильних режимів руху. Після закінчення тре­­­нування, з кожною зміною керівник проводить розбір дій і характерних помилок, які були допущені тими, хто навчається, і оголошує оцінки за виконання вправи.

Оцінка за виконання вправи на кінотренажерах виставляється згідно ст. 53 даного Курсу водіння.

Облік результатів виконання вправ на тренажерах за підрозділ ве­­­деться в журналі обліку роботи на тренажерах (додаток 9).
31. Перехід до навчання водінню на машинах допускається тільки після засвоєння прийомів управління на тренажерах. Практичне виконання вправ починається з навчання техніці водіння за окремими елементами (з подолання окремих перешкод, обмежених проходів та ін.). Після цього вправа виконується в цілому.
32. Заняття з практичного водіння проводяться в такій послідов­­­ності:

- постановка завдань;

- огляд маршруту (якщо це потрібно);

- показ техніки подолання найбільш складних перешкод або виконання вправи в цілому (якщо це потрібно);

- навчання на учбових місцях (практичне виконання вправи є основ­­­ним учбовим місцем);

- розбір заняття.

33. При постановці завдань повинні бути вказані:

- тема та учбова мета заняття;

- учбовий час, відведений на заняття;

- середня витрата моторесурсів на кожного того, хто навчається;

- організація і порядок проведення заняття (назва учбових місць, їх керівники, склад і порядок переходу змін; в першу зміну рекомендується призначати найбільше підготовлених з тих, хто навчається);

- маршрут і порядок руху машин;

- оціночні показники і нормативи швидкості;

- характерні помилки, які можуть допустити ті, хто навчаються, при виконанні вправи, і способи їх попередження;

- заходи безпеки.

34. Відпрацювання вправ на основному учбовому місці починається з контрольного огляду машини в обсязі, що виконується перед виходом. На­­­далі чергові зміни перевіряють стан озброєння, ходової частини, від­­­сутність течі із систем двигуна та агрегатів трансмісії, кріплення ЗІП, лючків і пробок. При цьому озброєння оглядається тільки при вико­­­нанні учбових вправ № 2, 3. Після цього ті, хто навчаються (екіпаж, взвод, рота), або той, хто навчається та інструктор (командир відді­­­лення, взводу) вишиковуються попереду машини, за командою керівника займають свої місця в машині і починають рух.
35. Якщо в ході відпрацювання вправи в навчальних частинах (військо­­­во-навчальних закладах) допущена груба помилка, то керівник заняття або інструктор, що знаходиться в машині, наказує тому, хто навчається, зупинитись, робить розбір, після чого повторює дії щодо усунення по­­­милки, яка була допущена. Якщо є необхідність, то той, хто навчається, проходить додаткове тренування на тренажерах, після чого повторює заїзд по всьому маршруту. Оцінка за водіння виводиться за результатами останнього заїзду, про що робиться запис у відомості обліку резуль­­­татів водіння.

У частинах та підрозділах розбір водіння з тими, хто навчається, проводиться після повернення на вихідну лінію з аналізом їх дій.

Про виконання вправи (з урахуванням зауважень інструктора) і тех­­­нічний стан машини той, хто навчається, доповідає керівникові заняття. Наприклад: "Товаришу (пане) майор, рядовий Степаненко виконував учбову вправу №1, пройшов 5 км, всі перешкоди подолав, машина технічно справна, температура охолоджуючої рідини 90, масла - 80, тиск масла 5". Якщо вправа виконувалася в складі екіпажу (розрахунку) або під­­­розділу, про результати його виконання доповідає командир. Після допо­­­віді керівник заняття проводить короткий розбір дій тих, хто навчаєть­­­ся (підрозділу).

Інструктор доповідає керівнику заняття про результати водіння і свої зауваження в кінці навчання зміни або в кінці заняття перед роз­­­бором. Якщо контроль за якістю виконання вправи здійснюється за допо­­­могою технічних засобів або контролерів (біля перешкод або інших об'­­­єктів) на маршруті, то результати водіння подаються на пульт керівни­­­ка (доповідаються контролерами телефонним або іншим зв'язком) після проходжень об'єктів, які контролюються (перешкод, загороджень та ін.).

На інших учбових місцях методика відпрацювання учбових питань визначається керівником заняття.

При виконанні вправи з водіння ті, хто навчаються, замінюються по мірі повернення окремих машин на вихідну лінію (не чекаючи прибуття з маршруту всіх тих, хто навчається, даної зміни), а на інших учбових місцях вони замінюються відповідно до розрахунку часу.

Після закінчення заняття, керівник проводить розбір, на якому оголошує оцінки кожному, хто навчається, відмічає позитивні сторони і недоліки в підготовці особового складу, виявлені на водінні, а також вказує, на що потрібно звернути увагу на наступному занятті з водіння.

Результати водіння кожного, хто навчається, заносять в картку об­­­ліку стажу практичного водіння машини (додаток 8).
36. Вночі вправа виконується з приладами нічного бачення (ТВН) або із світломаскувальними пристроями в режимі часткового або повного затемнення.

Режими світломаскування визначаються командиром частини з таким розрахунком, щоб у ході виконання вправ ті, хто навчаються, засвоювали водіння послідовно із різними режимами. При перевірках (інспектуванні) військ режим світломаскування визначає перевіряючий (інспектуючий).

Для спостереження за місцем знаходження машини вдень на ній (на башті або інших зручних місцях) встановлюється номерний знак, а вночі світловий знак (ліхтарик) із позначенням порядкового номера машини (додаток 3) і вмикаються габаритні ліхтарі.
37. Навчання водінню вбрід, під водою і на плаву організується та проводиться відповідно до Порадника з подолання водних перешкод танка­­­ми, БМП, БТР* .
38. При виконанні вправи Курсу водіння кришки люків та двері на машинах повинні бути закриті. При виконанні контрольної вправи №4 на машинах командирів батальйону і рот дозволяється тримати люк (двері) відкритими. Положення кришок люків при виконанні підготовчих вправ в навчальних частинах (військово-навчальних закладах), якщо в машині знахо­­­диться командир відділення або інспектор, визначається керівником за­­­няття залежно від характеру вправи та умов безпеки руху.

Озброєння повинно бути у положенні "по-похідному", а при виконанні учбових вправ №1 і 2 на ділянці руху по орієнтирах переводиться в положен­­­ня "по-бойовому". При виконанні вправ, коли можливо втикання гармати в грунт, за рішенням керівника заняття башти розвертаються гарматою на­­­зад.


^ ЧАСТИНА ДРУГА
ОЦІНКА ВОДІННЯ
39. Індивідуальна оцінка підготовки того, хто навчається (екіпажу) з водіння бойових машин виводиться за результатами відпрацьованої вправи за трьома показниками: за техніку водіння машини; за норматив по швидкості руху; за правила водіння (нормативи)* і визначається:

- "відмінно", якщо за техніку водіння і норматив по швидкості руху "відмінно", a за правила водіння (нормативи) ­­­не нижче "добре";

- "добре", якщо за техніку водіння і норматив по швидкості руху не нижче "добре", a за правила водіння (нормативи) ­­не нижче "задовільно";

- "задовільно", якщо оцінка за всіма показниками не нижче " задовільно".
При відсутності в умовах вправи нормативу по швидкості руху оцін­­­ка за виконання вправи визначається за двома показниками - за техніку водіння і правила водіння (нормативи):

- " відмінно", якщо за техніку водіння "відмінно", а за правила водіння (нормативи) - не нижче ніж "добре";

- "добре", якщо за техніку водіння - не нижче "добре", а за правила водіння (нормативи) - не нижче ніж "задовільно";

- "задовільно", якщо обидва показники оцінені не нижче ніж "задо­­­вільно".
  1   2   3   4   5   6   7   8

Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка