Українська Держава. Гетьман П. Скоропадський




Скачати 395.04 Kb.
НазваУкраїнська Держава. Гетьман П. Скоропадський
Сторінка1/3
Дата конвертації27.03.2013
Розмір395.04 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Військова справа > Документы
  1   2   3


Тема: Українська Держава. Гетьман П. Скоропадський.

Мета: з'ясувати значення Брест-Литовського мирного договору для подальшого перебігу подій Української революції; охарактеризувати гетьманський режим П. Скоропадського; пояснити поняття і терміни: «сепаратний мир», «окупація», «переворот», «гетьманат», «федеративна грамота»; розвивати вміння учнів отримувати нові знання, використовуючи різні джерела інформації; сприяти розвитку в них патріотичних почуттів.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручник, стінна карта «Українська Держава. Утворення Директорії та відновлення УНР (травень—листопад 1918 р.)», атлас, ілюстративний і дидактичний матеріал.

^ Основні поняття і терміни: сепаратний мир, окупація, переворот, гетьманат, федеративна грамота.

Основні дати: 9 лютого (27 січня) 1918 р. — укладення Брестського миру між УНР і країнами Четверного союзу; 28—29 квітня 1918 р. — гетьманський переворот, проголошення П. Скоропадського гетьманом України; 14 листопада 1918 р. — грамота П. Скоропадського про федерацію з Росією.

Хід уроку

  1. ^ ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель повідомляє учням тему й основні завдання уроку.

  1. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

►► Робота з історичною картою

  1. Покажіть кордони УНР.

  1. Прослідкуйте події Першої війни між Радянською Росією та УНР.

  1. ^ АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

►► Запитання та завдання

  1. Опишіть, як розгорталися події на фронтах Першої світової війни у 1917 р.

  2. Чому питання про мир було одним із головних у Російській і Укра­їнській революціях?

  1. ^ ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Мирний договір у Брест-Литовську. Вступ німецько-австрійських військ в Україну.

Вихід із війни був одним із головних питань на початку Україн­ської революції. Для лідерів національно-визвольного руху укладення миру означало підтримку народу, а зволікання у цій справі — втрату популярності.

Ініціатива у проведенні мирних переговорів належала більшови­кам, які на II Всеросійському з’їзді Рад проголосили Декрет про мир. Раднарком звернувся до всіх воюючих сторін із пропозицією розпочати мирні переговори, на яку відгукнулися лише Німеччина та її союзни­ки. Переговори розпочались у Брест-Литовську (давня назва Берестя). Перемир’я було укладено 15 грудня 1917 р.

Керівники Української Центральної Ради, не бажаючи бути за­ручниками російсько-німецької змови, вирішили втрутитись у пере­говорний процес. У Бресті відбулася неофіційна зустріч української делегації з представниками Німеччини й Австро-Угорщини. 24 грудня

  1. р. Генеральний Секретаріат звернувся до всіх воюючих і ней­тральних країн із нотою, у якій говорилося, що УНР до утворення фе­деративного російського уряду буде здійснювати міжнародні відносини самостійно. Указуючи на те, що влада Раднаркому не поширюється на Україну, Генеральний Секретаріат заявив, що угода, яку хоче укласти Росія зі своїми противниками, буде чинною в Україні лише тоді, коли її ухвалить і підпише уряд УНР. У відповідь делегація УНР була за­прошена до участі в переговорах. Напередодні від’їзду делегації, яку очолив В. Голубович (згодом — О. Севрюк), її докладно інструктував М. Грушевський.

Делегація мала домагатися включення до складу УНР Східної Га­личини, Буковини, Закарпаття, Холмщини, Підляшшя, а в разі від­мови — утворення з цих земель у складі Австро-Угорщини окремого коронного краю із широкими правами автономії.

Переговори розпочалися 10 січня 1918 р. Російську делегацію очо­лював Л. Троцький, який був змушений визнати делегацію УНР. На­прикінці січня в переговорах було оголошено перерву. Раднарком ви­рішив скористатися цією перервою для встановлення контролю над Україною. До складу російської делегації було включено представників радянської УНР. Але представники Четверного союзу повноважність цієї делегації не визнали. До того ж виконуючий обов’язки голови делегації УНР О. Севрюк ознайомив присутніх із текстом Четвертого універсалу УЦР і зажадав визнання УНР незалежною державою.

9 лютого 1918 р. було укладено договір УНР із країнами Четвер­ного союзу (Брестський, або Берестейський, мир).

Брестський мирний договір мав 10 статей: 1-ша — визнавала само­стійність України; 2-га — визначала її кордони; 3-тя — встановлювала порядок евакуації союзних військ; 4-та — засвідчувала дипломатичні зв’язки України з державами Четверного союзу; 5-та — вирішувала пи­тання про відмову сторін від воєнних контрибуцій; 6-та — регулювала питання військовополонених; 7-ма — регулювала господарські справи (взаємне постачання сільськогосподарських і промислових «лишків», зокрема постачання Україною 1 млн тонн зерна, м’яса, круп до лип­ня 1918 р.); 8-ма — відновлювала правові відносини між сторонами; 9-та — встановлювала, що всі умови договору становлять одну ціліс­ність; 10-та — стверджувала автентичність усіх текстів договору.

За договором УНР зобов’язалася поставити Німеччині та Австро- Угорщині 60 млн пудів хліба, 2750 тис. пудів м’яса, 400 млн яєць та іншої сільськогосподарської продукції і сировини. Делегації Німеччи­ни й Австро-Угорщини погодилися на приєднання Холмщини та Під­ляшшя до УНР. Крім того, з Австро-Угорщиною була укладена таємна угода, за якою на західноукраїнських землях утворювався окремий ко­ронний край із земель Буковини і Східної Галичини. Але цей документ так і не вдалося реалізувати через невиконання УНР умов постачання продовольства і протести поляків в Австро-Угорщині.

►► Робота з документом

Таємна угода

Зважаючи на те, що українці надали національним меншинам на території України, серед них і полякам, широку автономію та мож­ливості для культурного розвитку; ми [австро-угорський уряд] також проголошуємо: для забезпечення національно-культурного розвитку тієї частини українського народу, що проживає на австрійській тери­торії, а також із метою посилення зв’язків між нашими державами, не пізніше ніж 31 липня на обговорення у парламент буде винесено зако­нопроект про створення окремого коронного краю на землях Буковини та тієї частини Східної Галичини, що заселена переважно українцями. Австрійський уряд використовує всі можливі конституційні засоби, щоб цей законопроект набув законної сили через парламентський акт.

►► Запитання до документа

  1. Що передбачала ця таємна угода між Австро-Угорщиною і УНР?

  2. Чому Австро-Угорщина пішла на укладення цієї угоди?

Тим часом успіхи більшовиків примусили лідерів УНР шукати мо­гутніх союзників. Після укладення мирного договору делегація УНР оголосила, що УЦР перебуває у важкому становищі й вимагає негайної допомоги. Країни Четверного союзу погодилися її надати (збройними силами і позикою у сумі 1 млрд крб).

У лютому 1918 р. їхні війська перейшли в наступ на території України, попереду них просувались українські частини армії УНР. Серед них наступали Синьожупанна і Сірожупанна дивізії, сформовані з українців, що були у німецькому й австрійському полоні. 2 березня

  1. р. Київ було звільнено від більшовиків. Першими у місто вступи­ли гайдамаки під командуванням С. Петлюри, які влаштували урочис­тий парад. Наступного дня до міста вступили німецькі підрозділи.

►► Цікаво знати

Керівництво радянської УНР опинилося у скрутному станови­щі. У своєму розпорядженні Народний Секретаріат мав близько 25 тис. червоноармійців. Для оборони Києва було ледь набрано 3 тис. осіб. Чинити опір 450-тисячній німецько-австрійській армії було недо­цільним. 1 березня 1918 р. радянські війська залишили Київ.

З березня 1918 р. у Брест-Литовську РСФРР уклала мирний договір із Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією і Туреччиною. Росія зобов’язувалася визнати право українського народу на самовизначення, законність влади Української Центральної Ради на території України, ви­знати договір держав австро-німецького блоку з УНР, укласти з нею мир­ний договір, вивести з її території частини Червоної гвардії, припинити будь-яку агітацію і пропаганду проти уряду і громадських установ УНР.

Брестський (Берестейський) договір поклав початок міжнародно- правовому визнанню України як незалежної держави і продемонстру­вав успіх молодої української дипломатії. Але країни Антанти вважали договір сепаратним, що згодом негативно відбилося на долі української держави.

►► Робота з термінами і поняттями

^ Сепаратний мир — у міжнародному праві — договір про мир чи перемир’я у війні, укладений однією державою або групою держав із противником окремо від своїх союзників.


►► Робота зі структурно-логічною схемою

Брестський мир

^ Хід переговорів

Дата

Подія

7 листопада (25 жов­тня) 1917 р.

II Всеросійський з'їзд Рад у Петрограді прийняв Декрет про мир, у якому закликав всі воюючі держави припинити війну і укласти мир без анексій і контрибуцій. Згодом Раднарком заявив, що декрет є офіційною пропозиці­єю негайно укласти перемир'я і розпочати переговори про мир

14 (1) листопада 1917 р.

На пропозицію більшовиків відгукнулась тільки Німеччина

20 (7) листопада 1917 р.

Початок переговорів про перемир'я між Німеччиною і Радянською Росією

5 грудня (22 листопа­да) 1917 р.

Генеральний Секретаріат прийняв рішення про укладення перемир'я з краї­нами Четверного союзу

6 грудня (23 листопа­да) 1917 р.

Неофіційна зустріч української делегації з представниками Німеччини й Австро-Угорщини. Укладення перемир'я між УНР і країнами Четверного союзу

12 грудня (29 листо­пада) 1917 р.

Початок переговорів делегації Четверного союзу і Радянської Росії щодо умов миру

15 (2) грудня 1917 р.

Перемир'я між Радянською Росією і Німеччиною

24 (11) грудня 1917 р.

Генеральний Секретаріат звернувся з нотою до всіх воюючих і нейтральних країн, у якій йшлося, що УНР «стає на шлях самостійних міжнародних стосунків до того часу, доки не буде створено загальнодержавної власті в Росії», і пропонує воюючим державам укласти мир без анексій та контри­буцій з урахуванням прав націй на самовизначення

26 (13) грудня 1917 р.

Країни Четверного союзу погодилися на участь у переговорах у Брест- Литовську делегації УНР

1 січня 1918 р.

(19 грудня 1917 р.)

Прибуття у Брест-Литовськ української делегації на чолі з В. Голубовичем, який отримав детальні інструкції від М. Грушевського








9 січня (28 грудня 1917 р.) 1918 р.

Українська делегація вперше взяла участь у пленарних засіданнях пере­говорів. Визнання головою радянської делегації Л. Троцьким права делегації УНР самостійно брати участь у переговорах

12 січня 1918 р.

(30 грудня 1917 р.)

Визнання країнами Четверного союзу самостійності української делегації. Визнання її єдиним представником народу України

Січень 1918 р.

Нова радянська делегація на переговорах оприлюднила свій новий склад, до якого були включені представники радянської УНР. Троцький заявив, що саме вони повинні представляти інтереси українського народу, бо УЦР вже не контролює більшої частини України. Проте ця заява була відхилена країнами Четверного союзу, які відмовилися визнати делегацію радянської УНР. Голова української делегації 0. Севрюк оприлюднив Четвертий універсал

9 лютого (27 січня) 1918 р.

Укладення Брестського миру між УНР і країнами Четверного союзу

3 березня 1918 р.

Радянська Росія підписала Брест-Литовський мир із країнами Четверного союзу




^ Результати і наслідки

Україна стала першою державою, яка вийшла з Першої світової війни

Україна стала повноправним членом міжнарод­них відносин

Падіння радянської влади в Україні

Визнано

кордони

Української

держави

Відновлено владу УЦР, обмежено суверенітет України



►► Запитання для закріплення

  1. Що спонукало Центральну Раду піти на мирні переговори з краї­нами Четверного союзу?

  2. Де відбувалися переговори між делегаціями УНР та країн Четвер­ного союзу про умови укладенння миру?

  3. Якими були результати миру для УНР?

  4. Чи вдалося делегації УНР на переговорах у Брест-Литовську до­сягнути своєї мети?

  5. Чи був Брестський мир між УНР і країнами Четверного союзу справедливим?

Ліквідація більшовицького режиму в Україні.

Наступ німецьких і австрійських військ поставив під загрозу біль­шовицький режим. Тоді Раднарком Росії зажадав від Народного Се­кретаріату організації опору.

Так, при Радах утворилися мобілізаційні відділи, Київ було оголо­шено в стані облоги, а Київська, Подільська і Волинська губернії пере­ведені на воєнний стан. Усе це уповільнило наступ німців, але не могло його зупинити. З України на схід почалася евакуація матеріальних цінностей, створювався єдиний фронт оборони від Криму до Росії.

У березні 1918 р. у Катеринославі відбувся II Всеукраїнський з’їзд Рад. На ньому було обрано новий склад ЦВК, до якого увійшли ро­сійські та українські ліві есери, ліві українські більшовики, соціал- демократи; створено новий Народний Секретаріат на чолі з М. Скрип­ником, а також прийнято рішення про формування армій на чолі з головнокомандувачем В. Антоновим-Овсієнком. Проте сил було не достатньо, тому обрано новий шлях боротьби з окупаційними війська­ми: поєднання фронтових дій з партизанською боротьбою в тилу.

►► Цікаво знати

Підписання УЦР Брестського миру і наступ німецько-австрійських військ було використано більшовиками як привід до розколу України. 9 лютого 1918 р. у Харкові відбувся обласний з’їзд Рад, на якому було проголошено Донецько-Криворізьку радянську республіку, яка входи­ла до складу РСФРР. Більшовики сподівалися тим самим не допустити окупації промислово розвинутих регіонів України, на тій підставі, що це не Україна. Проте німецьке командування на це не зважало. До того ж сам В. Ленін виступив проти розчленування України.

Ще одна регіональна радянська республіка була проголошена в Криму 19 березня 1918 р. — Соціалістична Радянська Республіка Таврида. Метою її створення було теж не допустити німецьку оку­пацію. Зацікавленість у приєднанні Криму до УНР проявила і УЦР. Командувач українськими військами Болбачан отримав таємний наказ випередити німців і захопити Крим, що він блискуче і виконав. УЦР проголосила Чорноморський флот 20 квітня флотом УНР. Але під тис­ком Німеччини українські частини були змушені залишити Крим.

Участь радянських військ Росії у бойових діях в Україні дала при­від німецькому командуванню просунути свої війська значно далі на схід та південь за кордони України, захопивши Бєлгород, Ростов та інші міста. Щоб припинити наступ німців, було укладено угоду про припинення воєнних дій і утворено «нейтральну зону» на ділянці від Рильська до Суджі.

З приходом союзників Україна фактично була окупована. Австро- Угорщина зайняла південь — західну Волинь, Подільську, Херсон­ську і Катеринославську губернії, а Німеччина — решту території. У Миколаєві, Маріуполі, Ростові-на-Дону стояли змішані гарнізони. Управління залізницями і водним транспортом контролювало німець­ке командування, кам’яною і залізорудною промисловістю союзники управляли спільно.

Хоча союзники проголошували єдиною метою відновлення в Украї­ні законної влади — Центральної Ради, фактично встановлювався оку­паційний режим.

Разом із військами центральних держав 7 березня 1918 р. до Києва повернулася і УЦР. Але її повернення було зустрінуто без особливого ентузіазму. Політика Центральної Ради в нових умовах не змінилася, а це не влаштовувало практично усі верстви суспільства.

Командувач збройними силами Німеччини Людендорф пізніше так визначив їхні головні цілі: «На Україні треба було придушити біль­шовизм і створити там такі умови, щоб мати можливість видобувати з неї воєнні вигоди й вивозити хліб і сировину».
  1   2   3

Схожі:

Українська Держава. Гетьман П. Скоропадський iconПилип орлик І український конституційний процес рекомендаційний список літератури
Передовсім це Українська держава (імперія) княжої доби, Козацька держава XVII-XVIII ст., Українська Народна Республіка на початку...
Українська Держава. Гетьман П. Скоропадський iconЗа темою «Українська козацька держава Гетьманщина»
В якому році відбулася одна з найбільших битв, того часу за кількістю учасників, під Берестечком
Українська Держава. Гетьман П. Скоропадський iconЗакону України
Що Українська держава та ії інститути були утворені партійно-номенклатурними кланами для перерозподілу спадщини СРСР та природних...
Українська Держава. Гетьман П. Скоропадський iconУкраїнська козацько-гетьманська держава
Київської Русі І га­­­лицько-Волинського князівства мали велике значення для збережен­­­ня І зміцнення історичної самосвідомості...
Українська Держава. Гетьман П. Скоропадський iconВідділ освіти Таращанської районної державної адміністрації
Нова українська держава потребує діяльних, інтелектуально розвинених громадян. Лише творча, духовно багата особистість у змозі розв'язати...
Українська Держава. Гетьман П. Скоропадський iconНазва виховної діяльності
«Пилип Орлик – український державний, політичний І військовий діяч, гетьман України»
Українська Держава. Гетьман П. Скоропадський iconЧи думаєте ви, що держава повинна примушувати людей бути християнами?
Ні. Це було б зовсім неправильно. Якби наприклад, наша держава примушувала людей бути християнами, то вона стала б тиранською
Українська Держава. Гетьман П. Скоропадський iconТема. Українське козацтво в І чверті XVII ст. Гетьман П. Конашевич-Сагайдачний. Мета
Обладнання: карта, портрет П. Конашевича-Сагайдачного, атласи, роздатковий матеріал
Українська Держава. Гетьман П. Скоропадський iconСтатут Великосорочинської дитячої громадської організації
Козацька Держава” (надалі “Козацька Держава”) є добровільною, неприбутковою, місцевою дитячою громадською організацією, яка об’єднує...
Українська Держава. Гетьман П. Скоропадський iconРозробка уроку в 5 класі з історії України
У рік у місті гетьман України Богдан Хмельницький підписав союз із Ці домовленості були зафіксовані в
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка