Алгоритм діяльності навчального закладу з військово-патріотичного виховання




Скачати 99.63 Kb.
НазваАлгоритм діяльності навчального закладу з військово-патріотичного виховання
Дата конвертації21.04.2013
Розмір99.63 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Військова справа > Документы
АЛГОРИТМ

діяльності навчального закладу з військово-патріотичного виховання

Курс нашої держави на створення професійної армії (перехід Зброй­них Сил України на контрактну основу їх комплектування) передба­чає зменшення кількості юнаків, які будуть призвані до війська для проходження строкової військової служби в мирний час, і одночасно збільшення числа випускників навчальних закладів, які після досяг­нення 25-річного віку без проходження військової служби братимуться на військовий облік військовозобов'язаних і призначатимуться для комплектування військових частин на воєнний час, маючи лише до­призовну підготовку.

У зв'язку з цим значно зростає роль військової підготовки у стінах навчального закладу, який безпосередньо (і в більшості випадків — один раз за життя) дає юнаку знання й вміння, пов'язані з його май­бутньою військовою діяльністю.

Набуті в закладах освіти військові знання та навички визначатимуть рівень спроможності виконання конституційного обов'язку громадяни­ном України щодо захисту Вітчизни. На сьогодні навчальні заклади є єдиним центром з підготовки всіх без винятку юнаків (незалежно від того, будуть вони призвані на строкову військову службу чи ні) до захи­сту Вітчизни. В цій ситуації надзвичайно зростає роль допризовної підго­товки як складової частини військово-патріотичного виховання, спря­мованої на підготовку юнаків у теоретичному, практичному, фізичному і психологічному плані до майбутньої військової діяльності.

З огляду на ці обставини в кожному закладі освіти планується військово-патріотичневиховання молоді як окремий розділ річного плану роботи.

Завданнями військово-патріотичного виховання молоді є:

• формування почуття патріотизму, любові до свого народу, його історії, культурних та історичних цінностей;

  • виховання громадянських почуттів і свідомості, поваги до Кон­ституції та інших законів України, соціальної активності та відпові­дальності за доручені державні та громадські справи;

  • формування здатності до аналізу зовнішніх та внутріполітич­них умов, уміння на цій основі самостійно адекватно оцінювати події, що відбуваються у державі і світі, свою роль та місце в цих подіях;

  • створення нормативно-правової бази та комплексу заходів щодо виховання патріотичних почуттів і свідомості громадян Ук­раїни;

  • формування прагнення до оволодіння військовими знаннями, відповідного рівня фізичної підготовки та витривалості;

  • підвищення престижу військової служби, військова професійна орієнтація молоді, формування і розвиток мотивації, спрямованої на підготовку до захисту Української держави і служби у Збройних Си­лах України та інших військових формуваннях, здійснення конкурс­ного відбору кандидатів для вступу у вищі військові навчальні закла­ди і проходження військової служби за контрактом;

• створення системи військово - патріотичного виховання.
^ Військово-патріотичне виховання здійснюється за такими напря­мами:

  • державний — базується на забезпеченні державою системи військо­во-патріотичного виховання;

  • соціальний — ґрунтується на вивченні норм моралі, їх дотриманні, орієнтований на усвідомлення пріоритету загальнолюдських ціннос­тей та інтересів, виховання шанобливого ставлення до культури, історії, мови, звичаїв і традицій українського народу;

  • військовий — передбачає вивчення військової історії України, переможних битв українського війська, основних зразків техніки і озброєння Збройних Сил України, набуття початкових навичок ко­ристування ними, підвищення фізичної загартованості в інтересах підготовки до захисту Вітчизни;

  • психолого-педагогічний — ґрунтується на вивченні психологічних особливостей молоді, їх урахуванні у процесі підготовки юнаків до військової служби, проведенні методичної роботи з узагальнення та поширення передового досвіду військово-патріотичного виховання,
    вдосконаленні форм і напрямів цієї діяльності;

  • правовий — передбачає формування глибоких правових знань, прищеплення високої правової культури.

Методами військово-патріотичного виховання молоді є:

переконання — формування впевненості в суспільній корисності діяльності з підготовки до захисту Вітчизни;

  • стимулювання — реалізується в різноманітних формах заохочен­ня та змагання;

  • особистий приклад— діяльність вихователя, який має бути взірцем
    для молоді, має забезпечувати педагогічні вимоги, вміє давати дору­чення і перевіряти їх виконання;

  • самопідготовка — процес активного формування і самовдоско­налення молодої людини, виховання почуття патріотизму, яке реалі­зується шляхом самозобов'язання, самостійного навчання та само­контролю.

Військово-патріотичне виховання здійснюється у формі лекцій, бесід, розповідей, екскурсій до музеїв військових частин, зустрічей із ветеранами війни, праці та військової служби, походів місцями бо­йової слави, пошукової роботи, участі у роботі клубів та гуртків військо­во-патріотичного спрямування.

  • залучення молоді до участі в упорядкуванні меморіальних комп­лексів, пам'ятників, братських могил, інших поховань захисників Вітчизни;

  • організація змагань з військово-прикладних видів спорту;

  • проведення стрільб з автомата (малокаліберної гвинтівки) бойо­вими патронами. залучення молоді до участі в упорядкуванні меморіальних комп­лексів, пам'ятників, братських могил, інших поховань захисників Вітчизни;

Військово-патріотичне виховання здійснюється насамперед у про­цесі навчання, де в учнів закладається фундамент глибоких знань, формуються світогляд, національна самосвідомість.

Уже в молодших класах учні усвідомлюють такі поняття, як «Бать­ківщина», «подвиг», «патріот», вчаться шанувати землю батьків, ви­вчають свій родовід.

Важко переоцінити значення предметів гуманітарного циклу щодо морально-політичній та психологічній підготовці майбутніх захисників Батьківщини.

Уроки історії України озброюють учнів знаннями законів суспіль­ного розвитку, допомагають засвоїти основні відомості про війну та армію. Школярі вивчають героїчні бойові та трудові традиції україн­ського народу і його Збройних Сил.

На уроках літератури формуються моральні ідеали молоді на при­кладах позитивних героїв художніх творів, встановлюється живий зв'я­зок далекого минулого із сучасністю, виховується почуття гордості за свою Батьківщину, свій народ.

На уроках математики, фізики, хімії, біології учні одержують основи знань, без яких неможливо оволодіти сучасною військо­вою технікою і зброєю, засобами захисту від зброї масового ура­ження. В процесі вивчення цих предметів учні знайомляться з впливом науково-технічної революції на розвиток військової тех­ніки, розв'язують завдання, у змісті яких відображено військову тематику.

Велику роль у фізичній підготовці юнаків до військової служби мають уроки фізкультури. На заняттях із фізичної культури форму­ються якості, необхідні солдату: висока працездатність, витривалість, чітка координація і точність рухів.

Під час занять із допризовної підготовки учні знайомляться із специфікою військової праці, готуються до виконання обов'язків солдата, дізнаються про особливості служби в Збройних Силах України, виховують в собі якості, необхідні майбутньому воїну. Про­грама допризовної підготовки дозволяє під час вивчення кожної теми використовувати матеріали із життя воїнів у мирний час і широко використовувати на уроках приклади героїчного минулого українсь­кого народу, його Збройних Сил. На заняттях з вогневої підготовки надається можливість показати переваги нашої стрілецької зброї. Вивчення військової присяги дозволяє розкрити важливі вимоги до морально-бойових якостей воїнів, формує почуття національної гор­дості за Збройні сили України, за Батьківщину.

Військово-патріотичне виховання учнів здійснюється всім педаго­гічним колективом школи. Для погодженого та цілеспрямованого проведення цієї роботи першорядне значення має конкретний роз­поділ обов'язків між членами педагогічного колективу.

Приблизний їх розподіл може бути таким.

Директор навчального закладу:

  • спрямовує діяльність педагогічного колективу та шильних гро­мадських організацій і керує всією роботою з військово-патріотичного виховання учнів;

  • планує основні заходи з військово-патріотичної роботи, органі­зовує і контролює їх виконання;

  • організовує та готує обговорення питань з військово - патріотич­ного виховання на засіданнях педагогічної ради, батьківського ко­мітету;

  • сприяє матеріальному забезпеченню заходів, які проводяться;

  • організовує максимальне використання шефської допомоги підприємств і військових частин у військово-патріотичній роботі;

  • організовує методичну роботу з особами, які займаються військо­во-патріотичним вихованням.

Заступник директора навчального закладу з виховної роботи:

  • здійснює заходи з військово-патріотичного виховання в позаурочний час;

  • контролює та координує діяльність класних керівників і надає їм постійну допомогу в організації військово-патріотичної роботи з уч­нями;




  • залучає до військово-патріотичної роботи в навчальному за­кладі шефську військову частину, актив батьків та громадські орга­нізації;

  • підтримує постійний контакт з викладачем допризовної підго­товки в організації військово-патріотичної роботи з учнями.

Викладач предмету «Захист Вітчизни»:

  • спільно із заступником директора з виховної роботи бере участь у плануванні заходів з військово-патріотичного виховання;

  • надає методичну допомогу класним керівникам, майстрам ви­робничого навчання та громадським організаціям у проведенні військо­во-патріотичної роботи;

  • керує роботою оборонних гуртків, залучає до проведення занять викладачів, офіцерів та сержантів військових частин, які беруть шеф­ство над навчальними закладами;

  • проводить заняття у гуртках;

  • підтримує постійні контакти з військовими комісаріатами, шта­бом ЦО, військовою частиною, яка бере шефство, ветеранськими організаціями, підприємствами та військовими частинами, де прохо­дять службу випускники навчальних закладів, а також з воїнами за­пасу, які мають бойовий досвід.

Класний керівник:

  • планує і організовує роботу з військово-патріотичного вихован­ня учнів у класі;

  • бере участь у проведенні загально шкільних заходів;

  • забезпечує активну участь учнів класу в різних заходах з військо­во - патріотичного виховання;

  • надає допомогу викладачу допризовної підготовки у створенні в класі необхідних умов для оволодіння військовими знаннями та на­вичками;

  • сприяє підвищенню військових знань шляхом залучення учнів до військово-технічних гуртків, конкурсів, тематичних вечорів, олім­піад та інших заходів, які проводяться в школі з метою підготовки учнів до військової служби.

Учитель:

  • використовує навчальний матеріал зі свого предмета в позакласній роботі з військово-патріотичного виховання;

  • керує роботою гуртка з предмета, максимально використовую­чи гурткові заняття для проведення військово-патріотичного вихо­вання;

  • допомагає організувати читацькі конференції, вечори, огляди, конкурси, виставки, зустрічі, перегляди кінофільмів і т. п. на військово - патріотичні теми.

У кожній школі конкретний розподіл обов'язків між членами пе­дагогічного колективу визначається з урахуванням інтересів, можли­востей, знань окремих учителів.

У сучасних умовах поряд із зростанням виховної функції школи підвищується роль сім'ї у вихованні дітей, підсилюється значення суспільного виховання.

Школа є центром виховної роботи в мікрорайоні і широко вико­ристовує допомогу громадськості та батьків у роботі з військово-пат­ріотичного виховання учнів.

^ Робота з батьківським активом проводиться за такими напрямами:

  • роз'яснення батькам завдань військово-патріотичного вихован­ня учнів;

  • ознайомлення батьків з основними методами військово - патріо­тичного виховання дітей;

  • залучення батьків до участі в позакласній та позашкільній роботі (допомога в проведенні походів, екскурсій, військових ігор, керів­ництво гуртками, бесіди з учнями на патріотичні теми, різноманітні
    форми спільної пошукової та творчої діяльності).

Різноманітні професійні знання та вміння батьків, їх захоплення за умови вмілого педагогічного керівництва з боку вчителів допомо­жуть збагатити позакласну військово-патріотичну роботу з учнями.

^ Батькам рекомендуються такі форми та методи військово-патріо­тичного виховання учнів у сім'ї:

  • ознайомлення дітей із сімейними бойовими та трудовими тради­ціями;

  • бесіди про героїчні подвиги українського народу;

  • читання та обговорення з дітьми книг на військово-патріотичну тематику;

  • спільний перегляд героїко-патріотичних фільмів, телевізійних передач;

  • заохочення дітей до участі в догляді за могилами воїнів та надан­ня допомоги інвалідам війни;

  • розвиток інтересу до військових професій та служби в Збройних Силах України;

  • фізична підготовка та загартування дітей.

Досвід роботи передових шкіл свідчить, що військово-патріотич­не виховання учнів у дусі постійної готовності до захисту своєї Вітчизни необхідно проводити систематично, цілеспрямовано та наполегливо.

. Основна левова частка роботи припадає на періоди з 20 квітня по 15 травня (заходи, присвячені святкуванню річниці з Дня Перемоги) та з 1 вересня по 24 вересня (заходи, присвячені Дню визволення Донбасу від фашистських загарбників). Вони обов’язково включають наступні заходи:

  • Проведення наради з класоводами та класними керівниками з питання проведення заходів з військово – патріотичної роботи;

  • Перевірка та уточнення списків ветеранів, які мешкають в мікрорайоні школи;

  • Вшанування ветеранів Великої Вітчизняної війни мікрорайону школи, привітати їх зі святом;

  • Взяти участь в районному мітингу на Меморіалі Слави біля ш-ти Челюскінців;

  • Надання малозабезпеченим громадянам похилого віку, інвалідам війни і праці, які найбільше потребують підтримки, посильної допомоги;

  • Відвідування та догляд за могилами загиблих воїнів, покладання квіти;

  • Виїзд агітбригад з вітальною програмою у шпиталь ветеранів;

  • Проведення конкурсу малюнків, плакатів, бойових листків, стіннівок;

  • На виховних годинах, із запрошенням ветеранів Великої Вітчизняної війни, визволителів м. Донецька провести:

Лінійку Слави;

Зустріч з ветеранами ;

Уроки Мужності (5 – 11 кл.);

Вогники – зустрічі з ветеранами (9 – 11 кл.);

  • Оформлення в бібліотеці тематичних виставок літератури;

  • Провести години пам’яті „Вклонімося і мертвим і живим”;

  • Провести збір матеріалів, експонатів в межах роботи пошукового загону з військово-патріотичного виховання учнів школи.

Схожі:

Алгоритм діяльності навчального закладу з військово-патріотичного виховання iconПро Концепцію допризовної підготовки І військово-патріотичного виховання молоді
Схвалити Концепцію допризовної підготовки І військово-патріотичного виховання молоді (додається)
Алгоритм діяльності навчального закладу з військово-патріотичного виховання iconПро Концепцію допризовної підготовки І військово-патріотичного виховання молоді
Схвалити Концепцію допризовної підготовки І військово-патріотичного виховання молоді (додається)
Алгоритм діяльності навчального закладу з військово-патріотичного виховання iconПро додаткові заходи щодо посилення турботи про захисників Вітчизни,...
Ураховуючи роль захисників Вітчизни в забезпеченні оборони України, захисті суверенітету, територіальної цілісності І недоторканності...
Алгоритм діяльності навчального закладу з військово-патріотичного виховання iconНаціонально-патріотичне виховання засобами українознавства в навчально-виховному...
Брак виробленої цілісної державної програми національно-патріотичного виховання підростаючого покоління так згубно відбився на значній...
Алгоритм діяльності навчального закладу з військово-патріотичного виховання icon1. Мета та завдання концепції національно-патріотичного виховання молоді
Кабінету Міністрів України щодо захисту національних інтересів держави у сферах національне свідомого І патріотичного виховання молодого...
Алгоритм діяльності навчального закладу з військово-патріотичного виховання iconТипове положення про методичний кабінет дошкільного навчального закладу
Методичний кабінет дошкільного навчального закладу (далі методичний кабінет) є центром методичної допомоги педагогічним працівникам...
Алгоритм діяльності навчального закладу з військово-патріотичного виховання iconПоложення
Київської, Запорізької, Рівненської, Полтавської, Сумської, Кіровоградської областей, м. Києва та Українського дитячо-юнацького козацького...
Алгоритм діяльності навчального закладу з військово-патріотичного виховання iconМетодичні рекомендації щодо організації патріотичного виховання дітей...
Міністрів України "Про затвердження Національної програми патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя,...
Алгоритм діяльності навчального закладу з військово-патріотичного виховання iconАлгоритм дій бібліотекаря
Комісії з формування бібліотечних фондів навчального закладу, залучіть її до процесу списання документів із фонду бібліотеки
Алгоритм діяльності навчального закладу з військово-патріотичного виховання iconПаспор т бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу комунальної...
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка