Якось випадково переглядаючи бабусині записи, я натрапила на пожовтілий альбом. На обкладинці був підпис» Спогади про партизана загону «Москва» Суленка




Скачати 71.75 Kb.
НазваЯкось випадково переглядаючи бабусині записи, я натрапила на пожовтілий альбом. На обкладинці був підпис» Спогади про партизана загону «Москва» Суленка
Дата конвертації07.05.2013
Розмір71.75 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Військова справа > Документы


Якось випадково переглядаючи бабусині записи, я натрапила на пожовтілий альбом. На обкладинці був підпис» Спогади про партизана загону «Москва» Суленка Володимира Андрійовича».Якось мимоволі перегорнула сторінку. Від руки йшли записи, поряд фото чоловіка в костюмі з орденами та медалями на грудях. Тут вже стало цікаво.

Перед моїми очима відкрились страшні, саме так , страшні роки окупації нашого краю німецько-фашистськими окупантами. Авторами цих спогадів були ті, хто захищав свою землю в тилу ворога. Це були партизани загону «Москва». Я не полінуюся назвати їх, бо для мене вони супермени(говорячи на нашій сучасній мові).Отже, Іванков Іван Федорович-командир, комісар - Тетянко Микола Іванович, партизани - Сірченко Іван Хомич, Хоменко Володимир Григорович, Сорока Микола Федорович і наш земляк -мельничанин Суленко Володимир Андрійович. Ні, це не всі, список героїв-партизан набагато більший.

^ Я не могла відірватись від цих записів, хоч читати не дуже полюбляю, краще грати на комп'ютері. Але це був виняток.

І так: Суленко вступає в загін у жовтні 1943 року. Йому дають випробування:дізнатися про поліцаїв та німців у Мельниках, добути продукти. Володимир виконав завдання і став розвідником.

^ Я люблю своє село , ліси, які його оточують, але уява малювала гнітючі картини. Робилося страшно. Чесно.

Володя був сином лісника, мав багато знайомих. Через них дізнавався про плани німців на їх території, передавав партизанам. Добре знав ліс . Проводив месників у будь-яку його частину. Брав участь у бойових операціях. Поряд з ним воювали інші: мужні, витривалі, відповідальні, справжні чоловіки. Я була у захваті.

Вразило і те, що поряд з українцями воювали і люди інших національностей, навіть голландець Віллі. Мирне населення теж не стояло осторонь. Можете говорити, що приклеїти листівку на воротях поліцая чи передати продукти до лісу, не можна назвати подвигом. Я не згоджуся з вами.

І ще мені запало в душу… Буває ,що людина зробила на пшонину, а подає, як на кавун. Розумієте про що я .А тут розповідають, ніби виконують буденну справу, без надмірного пафосу, хвастощів.

Наш земляк увійшов у розвідувальну групу, яка повинна була перейти лінію фронту і зустрітися з радянським командуванням. Скільки випробувань стало на їх шляху… Я так розхвилювалася, що батьки вирішили - донька захворіла. Листків залишалося небагато-історія підходила до кінця. Але я вперто читала. Усе закінчилося добре. Група зустрілася з радянськими військами. Передала інформацію про розташування військ фашистів. Визволяла рідну землю у складі регулярних військ. Зустрілися з своїми побратимами-партизанами. На жаль, багатьох не було в живих. Суленко Володимир продовжив свій бойовий шлях: Корсунь - Шевченківська битва, потім Буг, Дністер, Румунія, Чехія, Австрія. День Перемоги зустрів у Празі. Потім війна з Японією. Закінчилася для Володимира вона у порту Дайрен (Дальній). Попереду мирне життя.

Суленка Володимира Андрійовича давно немає серед нас. А переді мною фото, мов з плаката до Дня Перемоги, молодий юнак в кашкеті набакир, веселе обличчя світиться радістю, на гімнастерці бойові нагороди. А за цим всім біль, сльози, смерть, горе, а попереду.. Попереду мирне сьогодення.

^ Я перегорнула останню сторінку. Рукою доторкнулася до фотографії, як до живої.

Р.С. Не змогла зупинитися на цьому остаточно. Вирішила підключить подругу Наталю,щоб разом з нею донести цю інформацію до вас, шановні читачі. Так народилося історичне дослідження про нашого земляка, простого сільського хлопця, патріота, захисника Вітчизни Суленка Володимира Андрійовича.

Із спогадів колишнього партизана загону «Москва» Суленка Володимира Андрійовича, учасника визвольних боїв за рідне село Мельники .
Після окупації м.Чигирина фашистами в ньому з 10 серпня 1941р. почала діяти підпільна комсомольська організація. Спочатку вона складалася з 10 месників. Організацією керував Хоменко Володимир Григорович, комсоргом був Сорока Микола Федорович,начальником штабу - Махарина Яків Євменович. На час встановлення зв'язку з партизанським загоном»Москва» було вже 57 підпільників(у 1943).У розпорядженні підпільників було 2 радіоприймачі і зведення Радінформбюро доводилися до відома населення Чигирина усно і з допомогою листівок. Закликали жителів чинити саботаж загарбникам. Зривали мобілізацію молоді в Німеччину.






Партизанський загін»Москва»формувався в м.Ростові

на Дону. 18 червня 1943р. над Яничанським лісом були скинуті десантники. Їх було 12 чоловік. Командиром був Іванков Іван
^ Федорович. На третій день після висадки зустрілися з

Партизани загону «Москва» під час зустрічі.

Зліва направо: Суленко Володимир Андрійович, Хоменко Володимир Григорович (сидять), Сірченко Іван Хомич, Семенов Анатолій Антонович.

(1950 р.)

підпільниками Чигирина:Сірченком Іваном Хомичем, Хоменком Володимиром Григоровичем .
З 18 червня 1943р. по 7 січня 1944р. партизанський загін «Москва» проводив роботу спрямовану на підрив економічної та військової сили окупантів. За цей період знищено 1814 німецьких офіцерів, солдатів та поліцаїв. Роздано населенню району понад 2550 тонн зерна, визволено від окупантів 12 населених пунктів. У січні 1944р. загін налічував 950 партизан.

^ Командир загону Іванков І.В.,через три місяці після висадки, був убитий у бою з німцями. На пам'ять про ньог

село Янич після війни перейменовано в Іванівку. Командиром став Боровиков Іван Михайлович(родом з Білорусії) у вересні 1943р.

Партизанським загоном проведено ряд диверсійних дій, захоплено під час бою кулемет, 6 автоматів, 37 гвинтівок, багато гранат і гвинтівок. Сорокою та Січовим виведено з оточення і доставлено в загін 32 червоноармійці.

Суленко Володимир Андрійович теж був бійцем загону «Москва». Вступив 1 жовтня 1943 р. Для перевірки йому дали завдання отримати інформацію про розташування ворога в ближчих селах. Так, як Володимир був сином лісника, мав багато знайомих, які повідомляли необхідне. Велику допомогу надавали друзі по школі:Матірний Василь Васильович, Бразалій Володимир Дмитрович. Пізніше вони теж стали партизанами. Суленко В.А. здружився з полоненим - матросом Леоновим Олександром, який утік з ешелону на ст.. Шевченка.






Суленко В. А. (1945 р.)


Допомагало Володимиру знання місцевості. Під час засідки, біля Атаманського парк, партизанам довелося вести бій з німецькими

кіннотниками(8-9чол.). У ході цієї операції був ліквідований обер-лейтенант, який мав з собою карту та важливі

документи. До партизанського загону приблудився голландець Віллі(був табаководом у с. Худоліївці). Це був антифашист, добре говорив по-німецькому, допомагав партизанам під час розвідувальних операцій.






Суленко Володимир Андрійович (1922 ― 1985 рр.)

Фото 1984 р.
У кінці 1943 року становище загону»Москва» було дуже скрутним. Вичерпувалися боєприпаси, рація вийшла із ладу і зв'язок з штабом партизанського руху припинився. Уже був визволений Чигирин. Фронт зупинився по лінії Новоселиця –Полудніївка - Суботів. Передбачались близькі бої. Командування загону «»Москва» вирішило послати через лінію фронту спеціальну групу для зв'язку з Червоною Армією. Партизани мали певну інформацію, необхідну військам. Також

потрібно було узгодити дії регулярних військ і партизан. Для виконання завдання було направлено 5 осіб:Тетянко Микола Іванович, Хоменко Володимир Григорович, Суленко Володимир Андрійович, Семенов Анатолій Антонович, Бойко Василь Юхимович. На Суленка вибір впав

тому, що він добре знав місцевість, був хоробрим та кмітливим. Вийшли з лісу до урочища Маєвське і пішли в напрямі Косового містка до Янівської дороги. У степу перерізали телефонний провід і кінці далеко розтягли в різні боки. Балками і ярами добралися до х.Скаржинки. Він був вщент забитий ворогом. Тут проходив передній край. Далі, в лісі нічийна смуга, а на північних окраїнах-радянські війська. Дорога була важкою. Ожеледиця заважала рухатися групі. Партизани вийшли на Суботівські хутори і наткнулися на військову- польову кухню .Радянські солдати спочатку прийняли їх за німців так, як на партизанах була військова німецька форма.

У с.Суботів був штаб полку, в Іванівці - штаб дивізії, а в Чигирині - штаб 4-ї гвардійської армії. У Суботові партизан нагодували, дали відпочити, вручили нові автомати ППШ і по два диски патроні. Комісар Тетянко М.І. залишив товаришів при військовій частині в Рубліївці, а сам відбув у Чигирин в штаб 4-ї гвардійської армії. З Чигирина комісар переказав всім прибути до нього в розвід відділ армії.

Суленко В. разом з розвідниками окремої розвід групи 4-ї армії був переправлений через фронт, в район с. Зам'ятниця для взяття «язика». Завдання було виконане. У цей час партизанські загони вели запеклі бої проти ворога. Після прориву фронту Суленко В.А. знайшов своїх рідних у с. Худяки і відправив їх додому - у Мельники, які вже визволили наші війська(7-8 січня 1944р.). Комісар загону послав мене в Холодний яр з наказом: передати трофейну техніку нашому командуванню. У лісі знаходились мотоцикли, легкова машина, 7 вантажних Після визволення Чигиринщини (8 січня) партизанський загін було розформовано. Розпочалася служба в регулярній армії. Суленка В.А. зачислили в окремий розвід загін 4-ї гвардійської армії. Бойовий шлях розпочався з Корсунь-Шевченківської битви, потім Буг, Дністер, Румунія, Австрія, Чехословаччина. Під м. Оргеєв в Яссо-Кишинівській операції отримав звання старшини. З Угорщини - служба в 6-ій танковій армії(командир бронемашини). День Перемоги зустрів у Празі .А після відпочинку біля м.Пльзен, дорога в Монголію. Довелося брати участь у війні з японцями. Бойовий шлях Суленко Володимир Андрійович закінчив у порту Дальній. Потім служба у Читинській обл.. У грудні 1946 року демобілізувався. Повернувся додому. Працював у Креселецькому лісництві 13 років. Керував посадкою 100 гектарів сосни на піщаних пагорбах біля с. Худоліївки. У 1959 році переїхав з сім'єю у м. Кам'янку. Помер 1 грудня 1985 року

Добрим словом згадує Володимир Андрійович тих, хто допомагав наближати перемогу:Володимир Дмитрович Бразалій, Василь Васильович Матірний, Олександр Лукич Деркач, Антон Йосипович Деркач, Павло Потійович Гончар, Іван Філімонович Задоя, Ничипір Овсійович Макарюк та багато інших.







Схожі:

Якось випадково переглядаючи бабусині записи, я натрапила на пожовтілий альбом. На обкладинці був підпис» Спогади про партизана загону «Москва» Суленка iconКонкурс туристичних плакатів «Моя мала Батьківщина»
Затвердження плану роботи загону "Милосердя" на 20013 -2014 н р та розподілення обов"язків між членами загону
Якось випадково переглядаючи бабусині записи, я натрапила на пожовтілий альбом. На обкладинці був підпис» Спогади про партизана загону «Москва» Суленка iconПсихіатрія складається з двох слів. Псих у перекладі з грецької душа,...
Якось став задумуватись. Колись я був фтизіатром. І чітко знав що фтіз – це сухоти, а значить фтизіатрія – це лікування сухот, туберкульозу...
Якось випадково переглядаючи бабусині записи, я натрапила на пожовтілий альбом. На обкладинці був підпис» Спогади про партизана загону «Москва» Суленка iconДля кожного з нас Батьківщина починається з рідного краю, рідної...
Саме з батьківською домівкою пов'язані найтепліші спогади І почуття кожної людини, до неї лине вона І в щасливі, І в гіркі часи свого...
Якось випадково переглядаючи бабусині записи, я натрапила на пожовтілий альбом. На обкладинці був підпис» Спогади про партизана загону «Москва» Суленка iconПереглядаючи англомовні канали супутнигово телебачення в мене склалось...
Британії. Приводом до скандалу був позов у суд. Позивачем, як ви могли здогадались, виступили вічні захисниці своїх жіночих прав,...
Якось випадково переглядаючи бабусині записи, я натрапила на пожовтілий альбом. На обкладинці був підпис» Спогади про партизана загону «Москва» Суленка iconЗаписи. Множини, покажчики
Комплексна практична робота. Тема Записи. Множини, покажчики Варіант 5- ващенко С., Бородай Д, Манжелій І., Булгаков М
Якось випадково переглядаючи бабусині записи, я натрапила на пожовтілий альбом. На обкладинці був підпис» Спогади про партизана загону «Москва» Суленка iconАероторпеди повертають назад
За сімдесят чотири кілометри від аеродрома був радянський кордон; за сто чотирнадцять кілометрів спокійно спав предранковим сном...
Якось випадково переглядаючи бабусині записи, я натрапила на пожовтілий альбом. На обкладинці був підпис» Спогади про партизана загону «Москва» Суленка iconПро електронний цифровий підпис

Якось випадково переглядаючи бабусині записи, я натрапила на пожовтілий альбом. На обкладинці був підпис» Спогади про партизана загону «Москва» Суленка iconПро що розповів сімейний альбом?
Мета. Виховувати в учнів почуття поваги та любові до своєї родини бережливе ставлення до сімейних реліквій
Якось випадково переглядаючи бабусині записи, я натрапила на пожовтілий альбом. На обкладинці був підпис» Спогади про партизана загону «Москва» Суленка iconВплив сім’ї на виховання дитини Мета
Класний альбом «Літопис нашого життя» із фотокартками, учнівськими записами про цікаві справи класу
Якось випадково переглядаючи бабусині записи, я натрапила на пожовтілий альбом. На обкладинці був підпис» Спогади про партизана загону «Москва» Суленка iconКожен повинен брати на свої плечі працю, відповідну його силам, оскільки...
На це незнайомий відповів глухо І коротко «Миру!» Цим подорожнім був флорентійський вигнанець, найвидатніший поет Італії Данте Аліг'єрі....
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка