Загальне уявлення про числівник




Скачати 91.87 Kb.
НазваЗагальне уявлення про числівник
Дата конвертації14.07.2013
Розмір91.87 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Військова справа > Документы
Тема: Загальне уявлення про числівник.

Мікротема: «Козацькому роду нема переводу»

Мета: ознайомити учнів з новою частиною мови – числівником, дати початкове поняття про числівник, його функцію у мовленні, вчити розпізнавати числівник в мовленні, правильно ставити до них питання, розвивати вміння застосовувати знання про числівник на практиці, розвивати орфографічну пильність, виховувати самостійність у навчанні.

Обладнання: орфографічні словники, схема-опора «числівник», картки з різнорівневими завданнями, школа оцінювання

^ Хід уроку

І. Організація класу. Створення емоційного настрою

Доброго дня Вам,

Світлої днини!

Хай кожен день для Вас

Буде щасливим!

Посміхніться один одному, побажайте успіху!

ІІ. Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності

  1. Тест.

  • Для того, щоб ви продуктивно працювали на уроці проведемо невеличкий тест.

А ви робіть позначки на полі: так чи ні.

  1. Я буду уважним на уроці.

  2. Я буду старанним на уроці.

  3. Я буду розвитися культуру мовлення.

  4. Я буду каліграфічно і грамотно писати.

  5. Я буду активним на уроці.

Отже, візьміть з собою гарний настрій, розпочинаємо роботу.

Запишемо число:

  • Сьогодні 30 листопада. – Григорій-зимоукажчик. У снігопадах зима розпросторюється. Починалися зимові катання. Зима з гір на санках котиться. На початку місяця річка ще текла-гомоніла, а наприкінці – зупинилася, кригою вкрилася.

Який день, така й зима.

Яке завдання ви зараз зробили? (записали число)

На яке питання відповідає слово тридцяте? (яке?)

А скільки днів листопада минуло? (30)

Поставте питання до слова тридцять. (скільки?)
Слово тридцять

це- числівник-мандрівник,

рахувати все він звик:

скільки двійок у студента,

скільки прав у президента –

все потрібно рахувати,

і у всьому ціну знати.

На які питання відповідає числівник?

Що він означає? (кількость, число, порядок при лічбі)

Словник: рахувати – считать

Лічба – счет

Число числівник назове,

У світ лічби нас поведе,

Ми навчимося рахувати,

І додавати, і віднімати.

Одна на світі Батьківщина,

І мати теж одна-єдина.

Над нами сонечко одне

Проміння шле нам неземне.

Земля одна, планет – багато,

На небі – тисячі зірок.

Шість буднів тижня – одне свято,

І безліч у полях квіток.

( Л.Лужецька)

Порахуймось за порядком. (перший, другий)

Порахуйте стільці за кількістю. (один, два….)

Хвилинка відпочинку.

Відгадайте ребус:

К 1''' З ''2 К (козак)

Які числівники використовані у ребусі?

Запишіть їх та додайте іменники різного роду.

Чи змінилися числівники?

Запам’ятайте: числівники один і два змінюються за родами.
Відгадка ребуса – це наша мікротема. Ми поговоримо про козаків.

Розгляньте зображення козаків.

Починаємо мандрування у минуле.

Лицарі відважні і міцні немов дуби,

А на головах росли в них оселедці.

Це козаки.

Прочитайте текст:

Кінець VIстоліття став часом появи на історичній арені українського козацтва. Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах датована 1489 роком. Передумови виникнення козацтва були пов’язані з історичною ситуацією на українських землях наприкінці XVI століття.

Робота з текстом:

Яке століття є часом появи козацтва?

Коли вперше згадуються українські козаки у писемних джерелах?

Назвіть числівники з тексту. Що вони означають? (порядок)

Запишемо ці числівники словами ( у дошки).

П’ятнадцятого століття

Одна тисяча чотириста вісімдесят дев’ятім роком.

А звідки ж виникли козаки розкаже ___________
Ці люди називалися «козаки», - може, від татарського слова «кайзак», що значить «вільний чоловік», «безстрашний вояк». А що козаки жили за порогами Дніпра, то їх названо також запорожцями.

У 14-16 ст. на Русь – Україну сунули татарські й турецькі орди. Вони палили села й міста, знищували шедеври архітектури, гнали в неволю та продавали на невільничих ринках тисячі людей. Рятуючись від гніту, селяни і міщани втікали за пороги Дніпра. Вони об’єднувалися у ватаги, споруджували укріплення – «січі». Невдовзі окремі січі об’єдналися і утворилася Запорізька Січ. Це вже було військове об’єднання з єдиним центром і озброєним військом.

Таким чином, захищаючи свою землю, народ створив власні збройні сили – козацтво з центром у Запорізькій Січі.
Який протяг мали пороги Дніпра. Слово учня.

Пороги тягнулися від сучасного Дніпропетровська до Запоріжжя. У 1932 році після збудування Дніпрогесу пороги було затоплено.


  • Розгляньте карту островів, на яких жили запорозькі козаки.

  • Всього по Дніпру в межах земель запорозьких козаків було 265 островів.

Спершу жили козаки невеликими гуртами по степах; там вони полювали, а на зиму верталися крадькома в села. Але пізніше згуртовувалися разом у великі військові загони, вибирали собі своїх отаманів і жили разом на великих островах серед ріки Дніпра. Те місце називалось Січ, або Січовий Кіш, бо острів відгороджений (відсічений) навколо, наче кіш, і до нього не було приступу. В тій Січі козаки зимували і відпочивали по походах на татар і турків під проводом свого керівника, що його називали батьком, отаманом або кошовим. Такі козацькі ватаги постали вже в XV столітті.

Що собою уявляли Січ докладніше розкаже______________

Січ – то була простора площа на Дніпровім острові Хортиці (потім на Базавлуці і Томаківці). Зо всіх боків омивали цей острів могутні води Дніпра, а ще, крім того, на самім острові був викопаний глибокий рів, наповнений водою, та й поставлено високий , гострий частокіл (паркан) з міцними брамами. На брамах, що на ніч замикалися, стояли гармати й козацька сторожа. Не диво, що кому-небудь неможливо було дістатися Січі. І хоча не раз пробували здобути Січ турки, татари й інші вороги, то це їм не вдавалося.

Спишіть до зошита речення, знайдіть числівники, підкресліть однією рисою.

Чисельність козаків на Січі коливалася залежно від пори року, воєнних дій, але рідко перевищувала 15-20 тисяч.

Перевірте: п'ятнадцять-двадцять тисяч.

Слово вчителя.

Довкола площі стояли побудовані хатки, так звані «коші» (з плетеними сітками), або «курені». Ті хатки були накриті очеретом або кінськими шкірами. В такій хатці жив один курінь з курінним отаманом. Та козаки тільки спали тут або пересиджували негоду й дощі, латаючи одіж або чистячи зброю. В погідні дні перебували на площі або в степу за рікою. Там вправлялися в їзді верхом, в стрілянні з рушниць і гармат та ремонтували човни.

Посередині Січі стояла церква св..Покрови, знадвору навіть скромна, але всередині оздоблена золотом й сріблом, бо козаки були набожні й дуже дбали про свою церкву, а під час читання Євангелія тримали шаблі наполовину витягнені з піхов, на знак того, що готові будь-якої миті боронити свою віру. Частину своєї воєнної здобичі призначали на церкву і купували щораз нові хоругви та ікони. На Січі , крім хаток-куренів, були й склади зі зброєю, з гарматами, з човнами та харчами. Коло складів стояла вночі сторожа.

Усього на Січі було 44 церкви, а також дві похідні.

Як можна було попасти на Січ розкаже____________________

Хто хотів стати козаком, мав наперед служити три роки в старого козака за джуру (слугу й помічника). Джура робив усяку роботу й носив за козаком другу рушницю й потрібні йому клунки. Щойно потім, коли вивчився від того козака орудувати зброєю й набрав вправності в битвах, ставав правдивим козаком і діставав зброю: рушницю, шаблю, спис, лук і стріли.

А оце козацька зброя.

Розгляньте, який одяг мали козаки:

Козаки вбиралися просто: в грубу сорочку, в кирею (довгий плащ без рукавів). За широким поясом носили пістолі й люльку, через плече носили торбинку з харчами і кулями, а до пояса прикріпляли порошницю з порохом.

Розповідь учня _____________

Січове військо ділилося на полки на 500 осіб. Полк мав п’ять сотень по сто люду; сотня мала десять десяток (куренів) по десять люду. Полками командували полковники, сотнями сотники, а десятками десятники, так звані курінні отамани. І власне кожний такий курінь жив в окремій хатці-курені. Канцелярію вів писар, що писав усякі письма й прикладав печатку, на якій був напис : «Печать Славного Війська Запорозького Низового».

Цілою Січчю командував кошовий, що його звали «батьком-кошовим». Його вибирали на спільній раді, на майдані серед Січі.

Кого вибирали, того могли й скинути, коли був несправедливий, але доки був старшим, то сліпо його слухали, і він мав право карати навіть смертю. Йому до помочі були судді й осавули.

Про козаків існує багато легенд. А про походження їхніх прізвиськ ще більше. Згадайте цікаві прізвища нашого села: Немнишкура, Вертипорох.

Як ви думаєте, звідки вони виникли і як? А походженням вони – козацькі.

Прочитайте про походження козацьких прізвиськ.

Лариса МАСЕНКО
^ КОЗАЦЬКІ ПРІЗВИСЬКА

На Запорізькій Січі був цікавий звичай. Новачок, котрий вступав у Січове товариство, мав поміняти своє попереднє прізвище на нове, козацьке. Часто прізвисько обирали новому товаришеві самі козаки.

Уславився колись на всю Запорізьку Січ своєю силою козак Іван Підкова. Він був таким дужим, що міг однією рукою переломити надвоє міцну залізну підкову. Тому й прозвали його таким найменням.

Ти, мабуть, знаєш казку про Вернигору - велетня, який перевертав гори, і Вернидуба, котрий міг власноруч зламати величезного дуба. А ще є цікава легенда про вусаня Верниводу, що любив гратися з водою. На який бік він повертав вус, там робилося сухо.

Так само прозивали своїх силачів і характерників козаки. І в них були свої Вернигори, Вернидуби і Верниводи.

Взагалі козаки були веселими відчайдухами, загартованими в боях сміливцями, котрі нічого не боялися. В такому товаристві цінували не тільки силу й міць, а й жарти і дотепи.

Добираючи прізвисько новому побратимові, козаки любили пожартувати, незлостиво покепкувати з товариша. Тому багатьох нагородили такими кумедними прізвиськами, як Затуливітер, Неїжборщ, Непийвода, Недайкаша, Задерихвіст, Підкуймуха, Крутихвіст, Печиборщ, Паливода, Роздайбіда, Загнибіда, Скачистрибайло.

Ось яку історію про походження свого прізвища переповідав один колишній запорізький козак: "Я був прудкий і проворний. Одного разу, їдучи з Нових Кодаків у Січ, ми виїхали на високу могилу й, проскакавши кілька хвилин, стали спускатися. Мої товариші пішли втоптаною стежкою, а я надумав іти просто. Але курган був дуже крутий, а трава суха. Я послизнувся, упав і покотився униз стрімголов, як клубок або корж. "Коржем, коржем покотився!" - закричали козаки. І з того дня всі мене звали Микитою, а на прізвисько Коржем".

Ми посміхаємось, коли вперше зустрічаємо таке прізвище нащадка запорізьких січовиків. Кумедні козацькі "дражнилки" розважають нас і сьогодні.


  • Як же виникали козацькі прізвиська?

У козаків існував непорушний звичай:

Свята правда, непорушна дружба і відвага.

А прочитайте ланцюжком кодекс честі, який існував у козацьких сім’ях:

1. Ніколи не кривдь маленьких та інших членів сім'ї.

2. Шануй тата свого і матір свою як найцінніше в житті.

3. Завжди чини по совісті, честі, не говори неправди, не вигадуй для себе полегшення.

4. Свято вшановуй своїх родичів, які вже відійшли в інші світи.

5. Вивчай традиції свого народу і власної родини, будь гідним зватися юним козаком і юною козачкою.
Відгадайте головоломку:

(козацькому роду нема переводу)

заць ко не

ма

Ко му пе ду

ду

ро ре во

а які ще прислів’я про козаків вам відомі?

Підсумок уроку:

Про що говорили на уроці?

Що узнали? (що таке числівник. Як жили козаки)

Чому навчились? (вимовляти числівники, знаходити їх у тексті, записувати словами)

На дошці ви бачите числа. Що вони означають?

30 - листопада

XV - століття – час появи українського козацтва

1489 - рік перша згадка про українських козаків

265 - островів - межі земель запорізьких козаків.

15-20 тисяч – чисельність козацького війська на Січі

44 – церкви

500 - осіб у полку

5 сотень - полк
Що таке числівник?

На які питання відповідає?
Що цікавого узнали про козаків?
Оцінювання.

Хвилинка відпочинку.

Фільм про козаків.

Д/З придумати ребус з використанням чисел.



Схожі:

Загальне уявлення про числівник iconІ. Актуалізація опорних знань учнів
Мета: повторити вивчене в початкових класах про числівник та займенник як частини мови, зокрема їх загальне значення, морфологічні...
Загальне уявлення про числівник iconЛекції
Мати загальне уявлення про творчий доробок Валер’яна Підмогильного. Ознайомити з творчістю яскравого письменника, відтворити ставлення...
Загальне уявлення про числівник iconРзм № Загальне уявлення про ситуацію спілкування. Засоби спілкування....

Загальне уявлення про числівник iconРеферат з курсу екології на тему: “Значення природоємності в економіці природокористування”
...
Загальне уявлення про числівник icon«Художній стиль. Загальне поняття»
Мета: дати уявлення про художній стиль як різновид книжного; учити складати текст у художньому стилі
Загальне уявлення про числівник iconВпевнений старт
Через цілеспрямовані спостереження можна скласти загальне уявлення про те, наскільки дитина оволоділа основними способами розумових...
Загальне уявлення про числівник icon"Числівник (укр.)"
Кроссворд по предмету "предмету Українська мова (укр.)" на тему "Числівник (укр.)"
Загальне уявлення про числівник iconПрограма складання іспитів на 10-7 кю І група: 10-7 кю
На цьому етапі складається загальне попереднє уявлення про виконання рухів. Увага зосереджується не на швидкості І силі, а на правильності...
Загальне уявлення про числівник iconТема уроку: Установка обладнання. Налагоджування апаратних пристроїв І усунення неполадок
Підтримує як пристрої Plug and Play, так І пристрої, що не відповідають технології Plug and Play. На цьому занятті ви одержите загальне...
Загальне уявлення про числівник iconУрок №30 Тема. Південна Америка. Загальні відомості. Географічне...
Учнів загальне уявлення про географічне положення, площу І форму материка; поглибити систему знань учнів про відкриття І дослідження...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка