Склад. Правила складоподілу




Скачати 60.63 Kb.
НазваСклад. Правила складоподілу
Дата конвертації17.07.2013
Розмір60.63 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Військова справа > Документы
СКЛАД. ПРАВИЛА СКЛАДОПОДІЛУ

Слова в українській мові поділяються на склади. Склад - це частина слова, що складається з одного чи кількох звуків і вимовляється одним поштовхом видихуваного повітря: кни-га, по-ле, га-зе-та, на-го-лос, Ін-тер-нет.

Склад може бути утворений з одного чи кількох звуків, причому один з них повинен обов'язково бути голосним. У зв'язку з тим, що саме голосні звуки утворюють склад, їх називають складотворчими.

У залежності від кількості складів слова поділяються на односкладові, двоскладові, трискладові і багатоскладові: день, о-ко , ма-ту-ся, се-стра,

о-пе-ре-та.

Склад, що закінчується на голосний звук, називають відкритим (а-рі-я, ка-ли-на).

Склад, який закінчується на приголосний звук - закритим (ліс, май-дан).

Існує декілька правил поділу слів на склади:

  • Якщо між голосними звуками є один приголосний, то він належить до наступного складу (о-лень, жи-то).

  • Якщо між голосними є кілька приголосних, то звуки в, р, л, й, що стоять після голосного, належать до попереднього складу, а звуки, які знаходяться після них, - до наступного (зір-ка, май-ка).

  • Якщо між голосними є кілька приголосних, то після наголосу один з них відходить до попереднього, а решта - до наступного складу (кис-лий, стер-ти).

  • Якщо після ненаголошеного складу стоїть кілька приголосних, то всі вони, крім й, в, р, л, відходять до наступного (про-сте-жи-ти, се-стра).

  • Подовжені приголосні відходять до наступного складу: жи-ття, на-сі-ння

НАГОЛОС

Наголос - це вимова одного із складів з більшою силою.

Наголос завжди падає на голосний звук у складі, напр., чудо'во, бi'гати, вече'ряти.

Голосний звук і склад, на який падає наголос, називається наголошеним; усі інші голосні і склади - ненаголошеними (у слові вi-тер склад ві- наголошений).

Наголошений склад вимовляється з більшою силою, ніж усі інші.

Наголошеними можуть бути різні за порядком склади (рiч-ка, пе-ре-рва).

Наголос може переміщуватися з однієї частини слова на іншу при зміні форми цього слова (нога' - но'ги).

За допомогою наголосу іноді розрізняються лексичні значення слів (за'мок - замо'к, му'ка - мука' ) та їхні граматичні форми (стi'ни - називний відмінок множини і стіна'- родовиий відмінок однини).

Більшість слів в українській мові має один наголос, але складні слова можуть мати два і навіть більше наголосів (багатомільйонний).

^ Смисловий наголос - це вимова одного із слів чи словосполучення в реченні з посиленням голосу (Це я' хотів піти звідси - не хтось інший, а саме я)
Правила переносу слів в українській мові

Найголовніше правило переносу слів – з одного рядка в інший слова переносяться здебільшого по складах. Проте слід уточнити деякі нюанси.

1.     Ніколи не розриваються сполучення «йо» та «ьо». Наприклад: па-йок, а не па-йок; сльо-за.

2.     Не розриваються при переносі африкати [д͡ж], [д͡з ]: си-джу, бджо-ла, від-дзер-ка-ли-ти, але від-звучати

3.     При співпаданні однакових звуків на межі кореня і суфікса, що  позначається на письмі подвоєнням літер, одна з них залишається в попередньому рядку, інша переноситься в наступний: зай-мен-ник, бу-ден-ний. Подовжені приголосні перед «я» мають два способи переносу: знан-ня і зна-ння. Обидва варіанти є правильними.

4.     У складних словах не розриваються при переносі однакові приголосні, з яких починається друга частина слова: но-во-вве-ден-ня.

5.     Від попереднього голосного ніколи не відривається буква «й»: лій-ка, лі-ній-ка, ко-пій-ка.

6.     Не відривається один приголосний від кореня.

Правопис м'якого знака

М’якість приголосних звуків на письмі у більшості випадків позначається м’яким знаком.

^ М’який знак пишеться:

1. Після д, т, з, с, ц, л, н у кінці складу та слова: поліський, волинський, криворізький, військо, людськість, по-товариському, зайчисько, Луцьк, Донецьк, рученьки, голівонька, свіжісінький.

2. Після д, т, з, с, ц, л, н, р у середині складу перед о: трьох, чотирьом, забрьоханий, тьохкати.

У словах на -зький, -ський, -цький; -зькість, -ськість, -цькість; -зько, -сько, -цько; -зькому, -ському, -цькому; -зьки, -ськи, -цьки: близький, вузький, волинський, донецький; близькість, людськість; близько, військо, багацько; по-французькому (по-французьки), по-українському (по-українськи), по-німецькому (по-німецьки).

Примітка. У словах баский, боязкий, в’язкий, дерзкий, жаский, ковзкий, плаский (плоский), порский, різкий і похідних утвореннях: боязкість, в’язкість, баско, різко тощо знак м’якшення не пишеться, оскільки тут з, с разом із к не творять суфіксів -зк-, -ск-.

У словах на -енька, -енько, -онька, -онько; -енький, -есенький, -ісінький, -юсінький: рученька, батенько, голівонька, соколонько; гарненький, малесенький, свіжісінький, тонюсінький.
^ М’який знак не ставиться після букв, що передають тверді приголосні звуки, у таких позиціях:

1. Після губних [б], [п], [в], [м], [ф], шиплячих [ш], [ч], [дж], [ж], задньоязикових [Ґ], [к], [х], глоткового [г], а також після [р] в кінці складу та слова (крім слова Горький): голуб, кров, верф, ніч, подорож, тепер, бур, зір, десятиріч, тюрма, Харків.

2. Після н перед шиплячими ж, ч, ш, щ та суфіксом -ств-: інженер, інший, менший, тонший, селянство,
але! М’який знак пишеться у словах бриньчати, доньчин, няньчин, що утворені від слів, в яких між приголосними пишеться м’який знак бринькати, донька, нянька.

Примітка. Коли ь уживається у формі називного відмінка іменника, то він зберігається й у всіх інших відмінках; коли ж у називному відмінку його нема, то й в інших відмінках він не пишеться; пор.: Галька — Гальці, дівчинонька — дівчиноньці, письмо — на письмі, редька — редьці; але: галка — галці, сторінка — сторінці, пасмо — у пасмі.
3. Після л в іменникових суфіксах -алн-о, -илн-о: держално, пужилно, ціпилно,
але! М’який знак пишеться у зменшених формах, утворених від цих іменників: держальце, пужильце.

4. Після д, н, т, перед суфіксами -ченк-о, -чук, -чишин: безбатченко, Панчук, Федчишин,
але! Михальченко, Михальчук.

5. Після ц у кінці іменників чоловічого роду іншомовного походження: кварц, палац, Суец, шприц

6. М'який знак не ставиться після букв, що позначають м’які приголосні звуки, у таких позиціях:

  • Після першого м’якого приголосного при збігу двох м’яких приголосних: цвях [ц′в’ах], кінський [к’íн′с′кий], прип'ятський [прúпjат′с′кий], у тому числі і між подовженими м’якими приголосними: буття, життя, каміння.

Але! м'який знак пишеться між двома м’якими приголосними у таких випадках:

  • у непрямих відмінках, якщо він є в називному відмінку: скринька — в скриньці, нянька — няньці, кицька — кицьці.
    Але! квітці – бо квітка, голці – бо голка;

у дієсловах на -ться, а також в інших дієслівних формах з постфіксом -ся, якщо м'який знак є у формі без -ся: обговорюється, відзначається, звертаються, ставляться, стань — станься, під­нось — підносься, підводь — підводься
але! підніс — піднісся, ріс – розрісся.

у словах різьбяр, тьмяний.

після л перед наступним м’яким приголосним: ковальський, пальці, сільський.
^ Вживання апострофа

Роздільність вимови я, ю, є, ї та попереднього твердого приголосного позначається апострофом.

Апостроф пишеться перед я, ю, є, ї:

1. Після губних приголосних (б, п, в, м, ф): б’ю, п’ять, п’є, в’язи, у здоров’ї, м’ясо, рум’яний, тім’я, мереф’янський, В’ячеслав, Стеф’юк.

Примітка. Апостроф не пишеться, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякнути, мавпя­чий, свято, тьмяний, цвях, але: верб’я, торф’яний, черв’як.

Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишеться, як і в тих же словах без префікса: зв’язок, зв’ялити, підв’язати, розм’якшити.
^ 2. Після р: бур’ян, міжгір’я, пір’я, матір’ю, кур’єр, на подвір’ї.

Примітка. Апостроф не пишеться, коли ря, рю, рє означають сполучення м’якого р із наступними а, у, е: буряк, буряний, крякати, рябий, ряд, крюк, Рєпін.
3. Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: без’язикий, від’їзд, з’єднаний, з’їхати, з’явитися, об’єм, під’їхати, роз’юшити, роз’яснити; дит’ясла, пан’європейський, пів’яблука, але з власними назвами через дефіс: пів-Європи тощо.

Примітка 1. Після префіксів із кінцевим приголосним перед наступними і, е, а, о, у апостроф не пишеться: безіменний, загітувати, зекономити, зокрема, зуміти.

4. Після к в імені Лук’ян і похідних від нього: Лук’яненко, Лук’янчук, Лук’янчик тощо.

Схожі:

Склад. Правила складоподілу iconТема заняття
Практична стилістика І культура мовлення. Стилістичні засоби фонетики. Загальна характеристика звукового складу мови. Норми вимови....
Склад. Правила складоподілу iconУроку з математики на тему «Склад числа Дні тижня»
Білосніжка І сім гномів (малюнки пронумеровані); книжка «Білосніжка І сім гномів»; музична фізкультхвилинка; таблиця «Склад числа...
Склад. Правила складоподілу iconФонетика. Орфоепія фонетика це розділ мовознавства, що вивчає звуковий склад мови
Орфоепія — це розділ мовознавства, що вивчає правила нормативної літературної вимови
Склад. Правила складоподілу iconБезпека праці при опорядженні столярних виробів
Кожен учень зобов’язаний знати І точно виконувати правила безпеки праці в столярній майстерні, правила пожежної безпеки, санітарно...
Склад. Правила складоподілу iconПравила внутрішнього трудового розпорядку Загальні положення
Правила мають на меті забезпечення чіткої організації праці, належних безпечних умов праці, підвищення її продуктивності та ефективності,...
Склад. Правила складоподілу iconБудь обережним на дорозі!
Мета: поглибити знання учнів про правила дорожнього руху; повторити основні правила пішоходів, велосипедистів, мотоциклістів, пасажирів,...
Склад. Правила складоподілу iconШевченківська сільська рада
Затвердити Правила благоустрою території села Шевченкове ( далі Правила), що додаються
Склад. Правила складоподілу iconДоклад Белана Ю. Г. Цілі та задачі громадської ради, її склад та...
Сумської облдержадміністрації; налагодження зв’язку зі спортивною громадою; ініціювання з 01. 01. 2009 р визначення кращого спортсмена...
Склад. Правила складоподілу icon"Правила дорожнього руху (пдр) (укр.)"
Кроссворд по предмету "Правила дорожного движения (пдд)" на тему "Правила дорожнього руху (пдр) (укр.)"
Склад. Правила складоподілу iconКнига реєстрації виданих дипломів та атестатів
Нормативні документи птнз(статут, правила внутрішнього розпорядку, правила прийому учнів (за рішенням керівника))
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка