Аналіз існуючих проблем ремонтопридатності техніки зв’язку військового призначення михайлов О. В., Нечушкін М. П., Дехтяр С. В., Пилипчук Ю. В., Ліманська О. Л




Скачати 96.67 Kb.
НазваАналіз існуючих проблем ремонтопридатності техніки зв’язку військового призначення михайлов О. В., Нечушкін М. П., Дехтяр С. В., Пилипчук Ю. В., Ліманська О. Л
Дата конвертації23.12.2013
Розмір96.67 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Військова справа > Документы


АНАЛІЗ ІСНУЮЧИХ ПРОБЛЕМ РЕМОНТОПРИДАТНОСТІ ТЕХНІКИ ЗВ’ЯЗКУ ВІЙСЬКОВОГО ПРИЗНАЧЕННЯ
Михайлов О.В., Нечушкін М.П., Дехтяр С.В.,

Пилипчук Ю.В., Ліманська О.Л.
ВІТІ ДУТ
Проведено аналіз стану парку техніки зв’язку військового призначення у Збройних Силах України та надані пропозиції щодо вирішення проблеми ремонтопридатності техніки зв’язку.

Проведен анализ состояния парка техники связи военного назначения в Вооруженных Силах Украины и представлены предложения по решению проблемы ремонтопригодности техники связи.

Analysis of the park technology communication of military appointment for the Armed Forces of Ukraine and provided suggestions for solving the problem of maintainability of communications technology.
^ Постановка проблеми. Ремонтопридатність техніки зв’язку військового призначення (ТЗВП) розглядається останнім часом як один з аспектів надійності, має велике значення для підтримання необхідного рівня боєздатності зразків озброєння та військової техніки (ОВТ), звертає на себе все більшу увагу організацій і фахівців, що працюють в галузі проектування, виробництва й використання за призначенням ТЗВП.

При цьому під ремонтопридатністю будь-якого зразка техніки (в нашому випадку - ТЗВП) згідно ДСТУ 2860-94 “Надійність техніки. Терміни та визначення” розуміється властивість виробу, що заключається в його пристосованості до попередження, виявлення та усунення несправностей шляхом проведення технічного обслуговування та ремонтів” [1].

^ Аналіз останніх досліджень і публікацій, формулювання мети статті. Слід відзначити, що дане визначення ремонтопридатності різні автори тлумачать та розуміють по-різному. Багато хто з них, користуючись приведеним у ДСТУ визначенням, вважають, що ремонтопридатність – це пристосованість ТЗВП тільки до ремонту, і незаслужено виключають з розгляду профілактичні заходи.

На нашу думку, займаючись дослідженнями ремонтопридатності, варто розглядати її в більш широкому плані. Це пристосованість ТЗВП до проведення в однаковій мірі як ремонту, так і профілактичних заходів.

До 1992 року ЗС України одержували ТЗВП більш ніж від 676 заводів – постачальників, близько 68% яких знаходяться на території нинішньої Російської Федерації і майже 10% - в Україні. Свої потреби ЗС України можуть забезпечити, зразками вітчизняних виробників, лише на 7-10% по номенклатурі, а по обсягах – близько 10%. Значне зменшення закупівлі ТЗВП в 90-х роках минулого сторіччя та на початку 2000 років призвело до збільшення використання парку морально і фізично застарілої ТЗВП.

^ Виклад основного матеріалу. У військових частинах і установах Збройних Сил України склалося важке положення щодо забезпечення їх сучасною ТЗВП. Значна кількість існуючого парку ТЗВП, яка є в експлуатації та на збереженні ЗС України, вислужили встановлений термін експлуатації та збереження і за своїм технічним станом відноситься до 4 і 5 категорії, але у зв’язку з відсутністю нових зразків їм подовжено термін використання. У військових частинах і установах, які використовують ТЗВП за номенклатурою Центрального управління озброєння ЗС України, є в експлуатації близько 75% ТЗВП, що мають термін служби понад 20 років.

Більшість з цих ТЗВП мають тривалі терміни служби і є відновлюваними. Дефекти, які виникають при експлуатації і перешкоджають нормальному виконанню обумовлених конструкцією функцій, можуть бути усунуті засобами ремонту. Технічно справний стан ТЗВП в процесі експлуатації підтримується проведенням комплексу робіт профілактичного і ремонтного характеру.

Здійснювані військовими базами ремонту та зберігання у процесі експлуатації ТЗВП роботи з підтримки та відновлення працездатності характеризуються значними витратами праці, матеріалів та коштів. Як показує практика, ці витрати за час експлуатації ТЗВП значно перевищують відповідні витрати на її виготовлення. Необхідно мати на увазі, що обслуговування і ремонт ТЗВП, які здійснюються в профілактичному чи аварійному порядку, супроводжуються їх простоєм, тобто значними економічними втратами в зв’язку їх невикористанням.

Сучасний стан науки і техніки не має можливості, при прийнятних витратах на проектування і виробництво, створювати конструкції ТЗВП, які б не вимагали обслуговування і ремонту при їх експлуатації. Крім того, не виключається і можливість аварій, у результаті яких ТЗВП отримують пошкодження, для термінового усунення яких необхідні фінансові і часові витрати на ремонтні роботи. Отже, одна з основних вимог до ТЗВП – це пристосованість їх конструкції до робіт, які виконуються з метою підтримки і відновлення працездатного стану в процесі експлуатації. Іншими словами, конструкції ТЗВП повинні мати високий рівень ремонтопридатності.

Загально відомо, що для підтримки заданого рівня безвідмовної роботи при експлуатації ТЗВП, її притаманних властивостей, закладених на етапах конструювання і виготовлення, недостатньо. Великий вплив на показники безвідмовності ТЗВП здійснює система їх технічного обслуговування і ремонту, зокрема профілактичного. Правильно побудована профілактика сприяє зменшенню потоку відмов та збільшенню довговічності працездатності ТЗВП. Разом з тим проведення профілактичних заходів істотно зменшує фонд часу, протягом якого ТЗВП можна використати за прямим призначенням, тобто зменшуються показники безвідмовності Р(t), коефіцієнти їх готовності Кг і технічного використання Ктв.

Крім того, для проведення профілактики потрібні великий штат фахівців, дороге устаткування і контрольно-вимірювальна апаратура, що збільшує експлуатаційні витрати.

Для оцінки ефективності процесу проведення профілактики застосовуються коефіцієнти готовності Кг і технічного використання Ктв, де коефіцієнт готовності визначається за допомогою рівняння [2]

, (1)

де: Т – наробіток на відмовлення;

Тв – середній час ремонту,

Коефіцієнт технічного використання як

. (2)

де: tсум – сумарний наробіток за період роботи, який використовується;

tрем – сумарний час простою в ремонті;

tобсл – сумарний час простою на технічному обслуговуванні.

З (1) та (2) рівняння можемо зробити висновок, що чим менше середній час відновлення і сумарні простої, зв'язані з технічним обслуговуванням і ремонтом, тим вище коефіцієнти готовності і технічного використання.

На рис.1 показаний характер зміни показників безвідмовності (Р(t)), коефіцієнта технічного використання (Ктв) та експлуатаційних витрат (С) залежно від обсягів технічного обслуговування і ремонту ТВП (Q) та рівня ремонтопридатності (R).

З рис.1 видно, що обсяги технічного обслуговування і ремонту, обумовлені забезпеченням необхідного рівня безвідмовності, безпосередньо



Рис. 1. Залежність величин P(t), Ктв и С від об’ємів профілактики Q і рівня ремонтопридатності R.
впливають на показники Ктв і С. Разом з тим показники Ктв і С в значному ступені залежать від рівня ремонтопридатності конструкції ТЗВП та практично прагнуть до максимального скорочення обсягів технічного обслуговування і ремонту без збитку. Однак не скрізь і не завжди це виходить.

Найбільш відчутні результати досягаються там, де забезпечений високий рівень ремонтопридатності ТЗВП, що дозволяє заплановані обсяги профілактики і ремонт виконувати при мінімальних витратах часу, працевтрат і засобів.

Проблема підвищення ремонтопридатності особливо гостро виникає в зв'язку з неперервним удосконаленням конструкцій ТЗВП, з одного боку, і ростом вимог до забезпечення надійності та ефективності їх використання, з іншого.

Це цілком зрозуміло, тому що з ростом складності конструкцій ТЗВП:

значно зростають обсяги профілактики;

утруднюється контроль параметрів через їх різноманіття;

ускладнюється процес виявлення й усунення відмов і несправностей;

збільшується імовірність появи відмов у зв'язку з проведенням технічного обслуговування і ремонту [3].

Крім того, для обслуговування потрібний персонал більш високої кваліфікації, більша кількість типів пристосувань та інструменту, великі обсяги запасних частин та приладдя (ЗІП).

Якщо раніше через простоту технічних пристроїв і невеликої кількості комплектуючих їх елементів, відмови відбувалися значно рідше і для відновлення працездатного стану ТЗВП не було потрібно багато працевтрат і часу, то тепер картина різко змінилася.

Вимоги до ТЗВП щорічно зростають і зводяться в основному до наступного:

підвищення інтенсивності роботи, швидкостей переміщення та протікання процесів;

збільшення різноманітності умов роботи (розширення інтервалу температур, тисків, кліматичних умов і т.ін.);

підвищення вимог до точності роботи ТЗВП.

Різноманітність функцій, виконуваних ТЗВП, постійно збільшується, у зв'язку з чим різко зростають труднощі забезпечення їх надійної роботи.

У деяких видах сучасних ТЗВП зростання кількості комплектуючих елементів (за рахунок ускладнення конструкцій ТЗВП) значно випереджає зріст їх безвідмовності, що призводить до зменшення середнього часу наробітку на відмовлення окремих елементів і збільшенню часу та засобів на проведення технічного обслуговування і ремонту.

У ряді випадків витрати на технічне обслуговування та ремонт ТЗВП, у зв'язку з низкою ремонтопридатністю, у кілька разів перевищують їх первинну вартість.

На рис.2 приведений графік зміни технічних характеристик закордонної ТЗВП, складності її конструкції і здібностей обслуговуючого персоналу залежно від часу [4, 5].

З графіка випливає, що можливість персоналу для обслуговування (нижня крива) практично мало змінилися з часу появи перших зразків ТЗВП. Людина виконує операції, яким вона навчилася, лише з тією різницею, що на початку минулого сторіччя одна людина об’єднувала широкий діапазон професій і це дозволяло їй обслуговувати весь спектр ТЗВП, тоді як у даний час одна людина виконує роботу в обмеженій галузі, але від неї вимагаються більш глибокі знання.

На середньої кривій показано зміну технічних характеристик ТЗВП, верхня крива - ускладнення конструкції ТЗВП.

Розрив, що утвориться, між цими кривими може бути переборений тільки за рахунок:

підвищення безвідмовності роботи ТЗВП;

підвищення ремонтопридатності конструкції;

розробки більш ефективних стратегій профілактики.

Як уже відзначалося, між характеристиками безвідмовності, обсягами профілактики і показниками ремонтопридатності ТЗВП існує певний взаємозв'язок. Так, для ТЗВП з низькими характеристиками безвідмовності вимагаються великі обсяги профілактики та високий рівень ремонтопридатності. Навпаки, ТЗВП з ідеальними характеристиками безвідмовності не мають потреби в профілактиці, і поняття ремонтопридатності для них втрачає сенс.



Рис.2. Зміни складності конструкцій , технічних характеристик та спроможностей обслуговування персоналу.
Однак, це крайні випадки. На сучасному етапі розвитку техніки всі складні ТЗВП потребують профілактики, крім того, в них виникають раптові відмови при експлуатації, які потрібно вчасно усувати. Отже, проблема забезпечення високого рівня ремонтопридатності ТЗВП має винятково важливе значення.

На теперішній час із-за низки причин питання теорії і практики ремонтопридатності ТЗВП виявилися розробленими менш, ніж питання безвідмовності. Не існує навіть єдності поглядів на склад і зміст основних понять для значної кількості видів ТЗВП, не існує вимог і показників ремонтопридатності. Слабко розроблений математичний апарат теорії ремонтопридатності і зовсім недостатньо досліджені шляхи забезпечення властивостей конструкцій ТЗВП на етапах їх проектування і виробництва. Рівень знань з цих питань не відповідає технічному прогресу.

При розгляді діючих державних стандартів з питань надійності техніки було встановлено, що вимоги до ремонтопридатності і відповідні показники належною мірою не сформульовані. Відсутні нормативні документи, що регламентують питання стандартизації та уніфікації основних типів ТЗВП. Вимоги до ремонтопридатності об'єктів техніки даються в лише загальному вигляді. Показники ремонтопридатності об'єктів техніки на стадії проектування не розраховуються. Таке становище склалося тому, що в Україні ще не створені методики для визначення показників ремонтопридатності ТЗВП.

На наш погляд рішення проблеми полягає в наступному:

встановити вимоги до ремонтопридатності ТЗВП;

розробити рекомендації щодо забезпечення виконання вимог до ремонтопридатності ще при розробці цих засобів та їхньому виготовленні;

визначити такі організаційно-технічні умови експлуатації і ремонту ТЗВП, при яких властивості ремонтопридатності цих засобів, забезпечувались би при проектуванні та використовувалися оптимально.

На даному етапі розвитку поставленої проблеми потрібна комплексна оцінка ступеня ремонтопридатності ТЗВП. Це повинно призвести до підвищення надійності ТЗВП і відповідно до зменшення витрат на їх технічне обслуговування і ремонт.

Висновок. Для підвищення ефективності функціонування ТЗВП необхідно вирішити наступні першочергові завдання:

встановити фактори, що впливають на ремонтопридатність ТЗВП;

визначити та обґрунтувати склад вимог щодо ремонтопридатності ТЗВП;

розробити методику для оцінки показників ремонтопридатності ТЗВП;

визначити й обґрунтувати склад технічних засобів для оцінки ремонтопридатності ТЗВП.

Ремонтопридатність, як і безвідмовність, не існує сама по собі, вона виявляється в процесі експлуатації ТЗВП. Тому дослідження питань ремонтопридатності, обґрунтування технічних вимог, вибір показників для їх розрахунку та оцінки необхідно проводити в тісному зв'язку з питаннями використання, технічного обслуговування і ремонту ТЗВП.

Література

1. ДСТУ 2860-94. Надійність техніки. Терміни та визначення. К.: С. 92.

2. ДСТУ 2470-94. Надійність техніки. Системи технологічні. Терміни та визначення. С. 47.

3. Методы обеспечения ремонтопригодности Каннингем К., Кокс В. – М. «Советское радио», 1978, – С. 312.

4. Guidance for writing NATO R M requirements documents. ARMP-4 (Edition 2). 2001, Р. 53.

5. Engineering designs handbook. Maintainability Guide for designs. AMCP 706-134. Wash., 1970, – P. 430.

6. ДСТУ В 3576-97 Експлуатація та ремонт військової техніки. Терміни та визначення.-К. Держстандарт України, 1998. – 60 с.

7. Романюк В.А., Тюлюпа С.В., Успенскій О.А. Апаратні засоби комп’ютерних мереж К.ВІТІ НТУУ 2006.

8. Г.В. Алешин, Ю.А. Богданов Ефективность слоних радиотехнических систем Киев, Наукова Думка. 2008.

9. М.Ю. Ільченко, С.Ю.Кравчук Сучасні телекомунікаційні системи Київ, Наукова Думка 2007.

Схожі:

Аналіз існуючих проблем ремонтопридатності техніки зв’язку військового призначення михайлов О. В., Нечушкін М. П., Дехтяр С. В., Пилипчук Ю. В., Ліманська О. Л iconУдосконалення системи технічного обслуговування І ремонту засобів...
Ого забезпечення засобів зв'язку І автоматизації враховуючи потребу наближення системи військового управління Збройних Сил до стандартів...
Аналіз існуючих проблем ремонтопридатності техніки зв’язку військового призначення михайлов О. В., Нечушкін М. П., Дехтяр С. В., Пилипчук Ю. В., Ліманська О. Л iconУдосконалення системи технічного обслуговування І ремонту засобів...
Ого забезпечення засобів зв'язку І автоматизації враховуючи потребу наближення системи військового управління Збройних Сил до стандартів...
Аналіз існуючих проблем ремонтопридатності техніки зв’язку військового призначення михайлов О. В., Нечушкін М. П., Дехтяр С. В., Пилипчук Ю. В., Ліманська О. Л icon1к т. н., с н. с., доцент Кузнецов І. Б., 1к т. н., доцент, Кузнецов Б. Т. 2Михайлов О. В
Проблеми ремонтопридатності засобів вимірювальної техніки військового призначення
Аналіз існуючих проблем ремонтопридатності техніки зв’язку військового призначення михайлов О. В., Нечушкін М. П., Дехтяр С. В., Пилипчук Ю. В., Ліманська О. Л iconТенденції розвитку засобів радіозв’язку кх та укх діапазону військового...
На сьогоднішній день розвиток засобів радіозв’язку спрямований на створення сімейства базових уніфікованих автоматизованих розвід-...
Аналіз існуючих проблем ремонтопридатності техніки зв’язку військового призначення михайлов О. В., Нечушкін М. П., Дехтяр С. В., Пилипчук Ю. В., Ліманська О. Л iconПроблеми дефініції управління сучасних ергатичних систем реального часу військового призначення
Науковий центр зв’язку та інформатизації Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету...
Аналіз існуючих проблем ремонтопридатності техніки зв’язку військового призначення михайлов О. В., Нечушкін М. П., Дехтяр С. В., Пилипчук Ю. В., Ліманська О. Л iconАпробація досягнень науково-дослідної лабораторії міждисциплінарних...
Тиною Наукового центру зв’язку та інформатизації Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного...
Аналіз існуючих проблем ремонтопридатності техніки зв’язку військового призначення михайлов О. В., Нечушкін М. П., Дехтяр С. В., Пилипчук Ю. В., Ліманська О. Л iconІ. Козубцов провідний науковий співробітник Наукового центру зв’язку...
Наукового центру зв’язку І інформатизації Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету...
Аналіз існуючих проблем ремонтопридатності техніки зв’язку військового призначення михайлов О. В., Нечушкін М. П., Дехтяр С. В., Пилипчук Ю. В., Ліманська О. Л iconОльга Пилипчук Ольга Пилипчук я народу свого бранка поезія
Мотронівка Борзнянського району Чернігівської області. Закінчила Ніжинське медичне училище, за фахом – фельдшер. З 1958 по 1973 рік...
Аналіз існуючих проблем ремонтопридатності техніки зв’язку військового призначення михайлов О. В., Нечушкін М. П., Дехтяр С. В., Пилипчук Ю. В., Ліманська О. Л iconУгода про співпрацю
Рубіжанської міської ради є служіння мешканцям міста у рамках наявних ресурсів та компетенції. Активна діяльність громадських організацій...
Аналіз існуючих проблем ремонтопридатності техніки зв’язку військового призначення михайлов О. В., Нечушкін М. П., Дехтяр С. В., Пилипчук Ю. В., Ліманська О. Л iconК т. н., професор рае козубцов І. М. Герасименко О. О. Ткач В. О
Науковий центр зв’язку та інформатизації Військового інституту телекомунікацій та інформатизації Національного технічного університету...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка