Міністерство освіти І науки України Кам'янець-Подільський національний університет факультет фізичної культури




НазваМіністерство освіти І науки України Кам'янець-Подільський національний університет факультет фізичної культури
Сторінка1/8
Дата конвертації04.02.2014
Розмір0.88 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Військова справа > Документы
  1   2   3   4   5   6   7   8
Міністерство освіти і науки України

Кам'янець-Подільський національний університет

факультет фізичної культури


Кафедра теорії і методики

фізичного виховання

Наукова проблемна лабораторія

«Гендерні профілактично-оздоровчі технології

фізичного виховання та реабілітації»


Магістерська робота
ПСИХОФІЗИЧНИЙ СТАН КУРСАНТІВ ВВНЗ НА ЕТАПАХ НАВЧАННЯ ЗА ЧИННИМ ЗМІСТОМ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Спеціальність 8.01.01.03 «Педагогіка і методика середньої освіти. Фізична культура»

Виконавець: магістрант заочної форми

навчання М.В. Бурденюк

Науковий керівник: к.п.н., професор

Г.А. Єдинак

Кам’янець-Подільський – 2008

З М І С Т

ВСТУП......................................................................................................................3-5
^ РОЗДІЛ І. ЧИННИКИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ПСИХОФІЗИЧНУ ГОТОВНІСТЬ

ІНДИВІДА ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ................................6-24
1.1. Фізичний стан як чинник ефективності фізичної

підготовленості індивіда…………………………………………6-11
1.2. Рухова активність як чинник, що визначає здоров’я індивіда

та є складовою його психофізичної підготовленості…………..11-12
1.3. Психофізичний стан у загальній підготовці курсантів...............13-17
1.4. Взаємозв’язок фізичної і професійної підготовки майбутніх

військових фахівців в їхній загальній підготовці........................17-24
РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ...........................25-30
2.1. Методи дослідження....................................................................25-30
2.2. Організація дослідження..................................................................30
^ РОЗДІЛ ІІІ. ПСИХОФІЗИЧНИЙ СТАН КУРСАНТІВ-МАЙБУТНІХ

ФАХІВЦІВ З ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ НАДЗВИЧАЙНИХ

СИТУАЦІЙ ПІД ЧАС НАВЧАННЯ У ВВНЗ...............................31-45
3.1. Фізичне здоров’я і фізичний розвиток курсантів………..........31-35
3.2. Особливості фізичної підготовленості курсантів......................35-39
3.3. Стан функціонування серцево-судинної і дихальної

систем курсантів……………………………......................................40-41
3.4. Особливості прояву і зміни деяких психічних

показників курсантів……………..………………………………….41-45
ВИСНОВКИ..........................................................................................................46-48
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…........................................................49-61


^ ВСТУП
Актуальність теми. Фізичне виховання є важливою складовою загальної підготовки майбутніх військовослужбовців до ефективного виконання професійних завдань та формування в них основ здорового способу життя, організації активного відпочинку, виховання необхідних моральних і вольових якостей [22, 36, 73]. У зв’язку з цим важливими є питання ефективності змісту, форм і методів фізичного виховання курсантів під час їхнього навчання у вищих військових навчальних закладах (ВВНЗ), створення умов для їхнього всебічного розвитку з урахуванням потреб, мотивів, інтересів і здібностей [6].

Водночас, професійна діяльність будь-якого військового фахівця не буде повноцінною у випадку, коли вона обмежується тільки знаннями військової техніки, систем зброї й умінням керувати нею. Забезпечує успіх виконання бойового завдання також наявність в кожного офіцера належного рівня розвитку фізичних якостей і психічних властивостей [7]. Проте, ці показники в молоді призовного віку не відповідають сучасним вимогам [35].

Зазначене свідчить про необхідність вивчення стану розвитку психофізичних функцій та їх динаміку під впливом чинного змісту фізичного виховання в курсантів ВВНЗ, у тому числі, в майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій. Останнє тим більш важливо, що в науковій літературі практично відсутні такі дані, що разом з вищезазначеним і обумовило вибір теми дослідження.

^ Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана згідно плану науково-дослідної роботи проблемної лабораторії „Гендерні профілактично-оздоровчі технології фізичного виховання і реабілітації” на 2007-2010 рр. Кам’янець-Подільського національного університету.

^ Об'єкт дослідження – фізичне виховання курсантів-майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Предмет дослідження – психофізичний стан курсантів-майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на етапах їх навчання у ВВНЗ під впливом чинного змісту фізичного виховання.

^ Мета дослідження – вивчити динаміку та особливості прояву показників психофізичного стану курсантів-майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на етапах їх навчання у ВВНЗ під впливом чинного змісту фізичного виховання.

^ Завдання дослідження:

1. Теоретично обґрунтувати чинники, що визначають готовність курсантів до успішної професійної діяльності.

2. Вивчити динаміку морфофункціональних показників на етапах навчання курсантів за чинним змістом фізичного виховання.

3. Вивчити особливості прояву показників психофізичного стану курсантів на етапах навчання за чинним змістом фізичного виховання.

^ Методи дослідження. Для розв’язання поставлених завдань використовували комплекс взаємопов’язаних теоретичних (аналіз, систематизація й узагальнення наукових літературних джерел, документальних матеріалів), емпіричних (педагогічне спостереження, педагогічне тестування, констатувальний педагогічний експеримент) та математико-статистичних (визначення головних одномірних статистик) методів.

^ Наукова новизна отриманих даних:

– доповнено дані про динамку деяких показників психофізичного стану курсантів-майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій під час їх навчання у вищих військових навчальних закладах за чинним змістом фізичного виховання;

– доповнено дані про динаміку морфофункціональних показників курсантів на етапах навчання у ВВНЗ за чинним змістом фізичного виховання.

^ Практичне значення роботи полягає в створенні передумов для вдосконалення процесу фізичного виховання курсантів-майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на етапах їх навчання у ВВНЗ.

Матеріали та результати дослідження можуть бути використані в подальших наукових дослідженнях, для розробки нормативів спеціальної фізичної підготовленості майбутніх фахівців з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, в їхньому навчальному процесі, підготовці студентів факультетів фізичного виховання вищих навчальних закладів, післядипломній освіті фахівців відповідної спеціальності.

^ Особистий внесок автора: постановка та розв’язання проблеми; організація та проведення констатувального педагогічного експерименту; аналіз та опис отриманих даних, оформлення магістерської роботи.
РОЗДІЛ І
^ ЧИННИКИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ПСИХОФІЗИЧНУ ГОТОВНІСТЬ ЛЮДИНИ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Проблеми удосконалення фізичного виховання курсантів військових училищ була і залишається актуальною проблемою як у нашій країні, так і за кордоном. Разом з тим, як зазначається в зв’язку з цим [19, 78], шляхи вирішення цієї проблеми полягали, насамперед, у підвищенні фізичної підготовленості курсанта до майбутньої діяльності. У той же час, її вирішення повинно здійснюватися значно ширше, – щонайменше в напрямку покращення психофізичних показників курсанта. Результатом такої педагогічної діяльності є формування високого рівня фізичного стану, тобто адекватного сучасним вимогам Збройних Сил України [4, 67, 68, 70].
^ 1.1. Фізичний стан як чинник ефективності

фізичної підготовленості індивіда

Практика фізичного виховання та наукові дослідження дають підставу стверджувати, що фізичний стан студентської молоді суттєво залежить від ефективності цього процесу. В той же час, у науково-методичній літературі мають місце певні протиріччя в поглядах на поняття «фізичний стан». Так, Gaesser G.A., Wilson L.A. [107] розглядають його як результат взаємодії різних аспектів рухової діяльності людини і передусім силових, швидкісних, координаційних та аеробних. Основу такого стану становить морфологічний статус і функціональні резерви серцево-судинної і дихальної систем.

Mc. Cloy [98] під фізичним станом розуміє сукупність адаптаційних здібностей організму і його функціональних можливостей, що забезпечують успішну реалізацію рухових завдань, Simons J., Benend G. – як рівень адаптації різних морфофункціональних систем організму, розглядаючи його як єдине ціле і вперше виокремлюють його складові – антропо-біологічні, фізіологічні, рухові.

Професор Г. Сігерист у 1941 році сформулював припущення, що здоровою може вважатися людина, яка має гармонійний фізичний і розумовий розвиток, добре адаптована до навколишнього фізичного та соціального середовища; вона повністю реалізує свої фізичні та розумові здібності, може пристосуватися до змін довкілля, якщо воно не виходять за межі норми. Тому здоров’я не означає просто відсутність захворювань. Більшість авторів вважають, що це визначення є одним з найкращих.

Визначення Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) ґрунтується на зазначених положеннях, – «здоров’я – це стан повного фізичного, психічного та соціального комфорту, а не тільки відсутність хвороби або фізичних вад» [5]. Але це визначення може задовольнити лише деякі методологічні позиції, оскільки має загальний характер. При цьому, Міжнародним комітетом зі стандартизації тестів під фізичним станом (physical fitness) розуміється характеристика особистості людини, що відображає стан її здоров’я, тілобудову і конституцію, функціональні можливості організму, фізичну підготовленість [18].

С.О. Душанін [32] під «фізичним станом» розуміє сукупність таких взаємопов’язаних чинників: фізична працездатність, функціональний стан органів і систем, вік, стать, фізичний розвиток, фізична підготовленість. Найбільш поширеними показниками, що використовуються для оцінки фізичного стану, сьогодні є тести з максимальним і субмаксимальним навантаженнями [3, 47, 72]. В якості основного показника, що найбільш об'єктивно відображає функціональні можливості кардіо-респіраторної системи і фізичного стану в цілому, використовується максимальне споживання кисню (МСК), з урахуванням якого оцінюють фізичний стан здорових людей за п’ятьма рівнями [55]. Для оцінки фізичного стану організму P.O. Astrand [106] пропонує використовувати значення МСК, що знаходяться приблизно на рівень вище запропонованих класифікацією К. Купера [55].

Водночас, МСК не можна використовувати як єдиний критерій оцінки фізичного стану [47, 73], оскільки, по-перше, рівень розвитку рухових функцій не завжди відповідає стану серцево-судинної системи; по-друге, фізичний стан не може бути зведений до рівня розвитку однієї функції організму – крім аеробних можливостей до параметрів, що визначають фізичний стан, належать максимальна потужність роботи, функціональний стан кардіо-респіраторної системи, вік, окремі фізичні якості. У зв’язку з цим, основу оцінки фізичного стану повинен складати комплекс показників [96, 99], серед яких пріоритетними мають бути показники фізичної підготовленості. Вони визначаються методом тестування, що дозволяє отримати дані про фізичний стан і рівень фізичної підготовленості на кожному етапі навчання та формувати стратегію його покращення.

Тести повинні відображати взаємозв’язок між здоров’ям, фізичною активністю та психологічним станом і відповідати метрологічним вимогам [59]. Необхідно зауважити, що методика проведення та організація тестування у вітчизняній практиці та за кордоном має багато спільного. Однак, щодо вибору необхідних тестів, то тут є певна відмінність. Іноземні автори підкреслюють необхідність таких важливих показників фізичного стану, як кардіо-респіраторна діяльність, м’язова сила, витривалість, гнучкість, будова тіла і відсоток м’язової тканини по відношенню до жирової. Вони вилучають з програм тестування фізичні вправи, пов’язані з складно координаційними діями та вимогами щодо швидкості їх виконання.

Нормативною основою системи фізичного виховання в Україні є “Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України” [26], в основу яких було покладено щонайменше два показники: такі, що кількісно характеризують рівень вікового розвитку фізичних якостей; можливості максимального розвитку моторики шляхом регулярних занять фізичною культурою [32]. Разом з тим, у тестуванні фізичних можливостей людини постає низка проблем: неоднорідність одиниць виміру результатів тестування; надмірно велика різноманітність тестових випробувань, індивідуальні особливості онтогенезу людини, тощо. При цьому, величезний досвід використання рухових тестів для оцінки фізичної підготовленості дітей, підлітків, молоді, дорослого населення до сьогодні не розв’язав питання, які тести потрібно використовувати для тієї або іншої віково-гендерної групи. Зокрема, у відповідних публікаціях знаходимо рекомендації про зміну кількості рухових тестів, їх спрямованості, інших параметрів [17, 18, 69]. Найчастіше зустрічаються такі тести: стрибок вгору з місця, біг на 30, 60, 100 м з високого старту, кількість підтягувань на перекладині, кількість згинань і розгинань рук в упорі лежачи, човниковий біг, біг на 2000, 3000 м або 12-хвилинний біг (тест Купера). Найбільш поширеним у Європі є тестування за допомогою системи тестів EUROFIT, в яку, крім рухових тестів, також входять морфофункціональні показники.

Найсуттєвішим в оцінці фізичного стану є розробка норм фізичної підготовленості, яка сьогодні ще не повністю задовольняє практику фізичного виховання вищих навчальних закладів прикордонної служби.

Нормою у спортивній метрології вважається міра величини результату, що складає основу для оцінки рівня фізичної підготовленості людини. Найбільш поширені такі види норм: порівняльні, індивідуальні, належні [58]. У практиці фізичного виховання найчастіше використовуються порівняльні, менше – належні й індивідуальні норми. Розробка належних норм пов’язана з вимогами, що висуває суспільство до рівня трудової (військової, спортивної, побутової) діяльності людей в аспекті їх фізичних можливостей, які забезпечують успішне виконання цієї діяльності. Зазначене дуже ускладнює розробку таких норм і нормативів [60].

У практиці фізичного виховання найбільшого поширення набули вікові норми. Типовим їх прикладом є Державні тести і нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України, що створювалися традиційним способом, – визначались результати тестування у різних вікових групах за допомогою стандартної шкали і на цій підставі визначалися відповідні норми. Різноманітні аспекти цієї проблеми вивчені не однаково. Так, поряд із глибоким й всебічним вивченням впливу фізичних вправ на організм людини [76], лише частково розроблені питання з програмування занять різної спрямованості для неоднакових за віком й інших категорій населення.

Водночас, відсутня єдина термінологія у позначенні занять фізичними вправи, що використовуються з певною метою. Так, в іноземній практиці системи спеціально організованих форм м’язової діяльності отримали назву “кондиційних тренувань”, у вітчизняній теорії й практиці вони позначаються як “оздоровчі заняття”, під час яких використовують один з таких варіантів занять: перший передбачає переважне використання вправ циклічного характеру, що виконуються безперервним методом упродовж 10-30 хв, з інтенсивністю 60-70% від МСК [6, 57]; другий – використання вправ швидкісно-силової спрямованості з використанням інтервального методу і субмаксимальним навантаженням, величина якого складає 80-85% від максимального, тривалість виконання окремої вправи і відпочинку між ними – відповідно 15 с і до 3 хв, а кількість вправ в одному заняття – не більше 5-10, повторень кожної з них – 3-5 разів [40]; третій – використання комплексного підходу, що передбачає виконання роботи як в аеробному, так і в анаеробному режимах, тобто з одночасним урахуванням вищезазначених методичних умов.

Деякі дослідники [9, 43] вважають, що позитивному ефекту може сприяти збільшення рухової активності індивіда за рахунок будь-якої складової, але не за іншими, спеціально розробленими програмами занять фізичною культурою; також доводиться [40], що оптимальний оздоровчий ефект можна досягти, використовуючи фізичні вправи, раціонально збалансовані за спрямованістю, обсягом й відповідно індивідуальним можливостям організму індивіда, який займається оздоровчою руховою діяльністю.

Найбільш часто оздоровчий ефект фізичного тренування пов’язують з виконанням вправ у зоні помірної (аеробного спрямування) інтенсивності [22, 57]. Дослідженнями останнього часу доведена необхідність застосування в оздоровчих програмах вправ великої потужності, що стимулюють, крім аеробних, також анаеробні джерела енергозабезпечення [81].

Згідно даних [6, 45, 57], ефекту від оздоровчих тренувань можна досягти раціонально розподіливши засоби фізичної культури з різною спрямованістю, а саме: більшість авторів пропонує 90-100% вправ використовувати для розвитку витривалості; інші – застосувати в певних співвідношеннях вправи різної спрямованості – 40-50% на розвиток загальної витривалості, 20-30% – гнучкості і швидкості, 20-40% – швидкісної та швидкісно-силової витривалості [62].

Отже, аналіз літературних джерел свідчить, що сьогодні залишаються не повністю узгоджені питання, пов’язані з кількістю і тривалістю оздоровчих занять, що забезпечують оптимальний оздоровчий ефект, з вибором обсягу, інтенсивності, періодичності використання цих навантажень, їх співвідношення в річному циклі, ефективності впливу таких занять на психофізичний стан тих, хто займається для формування в них належного рівня готовності до майбутньої професійної діяльності.
  1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

Міністерство освіти І науки України Кам\Кам'янець подільський професійний будівельний ліцей м. Кам'янець-Подільський,...
Державний навчальний заклад "кам'янець подільський професійний будівельний ліцей"
Міністерство освіти І науки України Кам\Міністерство освіти І науки України Київський національний економічних...
Міністерство освіти І науки України Київський національний економічних університет
Міністерство освіти І науки України Кам\«кам’янець-подільський хотин» Прибуття в м. Кам’янець-Подільський....
Про красу приміщень замку дають уяву кахлі з рослинними орнаментами або сюжетними рельєфами. Серед них привертають увагу зображення...
Міністерство освіти І науки України Кам\Міністерство освіти І науки україни міністерство охорони здоров'я...
Кабінету Міністрів України за №839 від 20. 06. 2007 “Про затвердження переліку спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців...
Міністерство освіти І науки України Кам\Поче́сний громадяни́н Кам'янця́-Поді́льського району
Почесні громадяни Кам’янець-Подільсь- кого району: біобібліографічний покажчик. Кам’янець-Подільський, 2013. 20 с
Міністерство освіти І науки України Кам\Міністерство освіти І науки україни львівський національний університет...
Запрошуємо Вас взяти участь у роботі І міжнародної науково-методичної конференції
Міністерство освіти І науки України Кам\Міністерство освіти І науки україни криворізький державний педагогічний...
Розділ чинники та процеси утворення І розвитку високих гір
Міністерство освіти І науки України Кам\Міністерство освіти І науки україни чернівецький національний університет...
Список викладачів з інших факультетів, що читають дисципліни на географічному факультеті
Міністерство освіти І науки України Кам\Міністерство освіти І науки, молоді та спорту України Львівський...
...
Міністерство освіти І науки України Кам\Міністерство освіти І науки України Черкаський державний університет...
Міністерство освіти І науки України Черкаський державний університет ім. Б. Хмельницького
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка