До річниці визволення донбасу І україни




Скачати 146.65 Kb.
НазваДо річниці визволення донбасу І україни
Дата конвертації19.03.2013
Розмір146.65 Kb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Військова справа > Документы



Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6


ДО РІЧНИЦІ ВИЗВОЛЕННЯ ДОНБАСУ І УКРАЇНИ

d:\мама\школа\лариса\векторные изображения\2\армия\ч-б\mil085.jpg


Вчитель Ємець Л.В.


м. Селидове

ДО РІЧНИЦІ ВИЗВОЛЕННЯ ДОНБАСУ

ТА 65-РІЧЧЯ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ

ВІД НІМЕЦЬКО-ФАШИСТСЬКИХ ЗАГАРБНИКІВ

За рідний край життя віддай

Мета уроку:

  • Дати уявлення про День визволення України від німецько-фашистських загарбників та День визволення Донбасу, дату їх святкування.

  • Розвинути почуття патріотизму та національної самосвідомості, відповідальність, гідність, мужність.

  • Виховати в учнів любов та повагу до Батьківщини, її історичного минулого і сучасного, до українського народу, до людей, які визволяли Україну від фашизма.

Обладнання: плакат з Державними символами України; відеозапис

^ Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Робота з теми.

Вступне слово вчителя :

  • Щороку, у травні, ми відзначаємо День Перемоги, бо це загальне свято. А у вересні є день, який відзначає тільки Україна - це День визволення України від німецько-фашистських загарбників. Невипадково ми починаємо новий навчальний рік з цієї теми.

  • Як називається наша Батьківщина? (Україна)

  • Яке місто с столицею нашої Батьківщини? (Київ)

  • В якому місті ми з вами живемо?

  • А як називається наш край (Донбас)

Учитель: У вересні 1943 року Донбас був визволений від німецько-фашистських -загарбників, у листопаді цього ж року визволено місто Київ. А офіційним Днем визволення України вважається 14 жовтня 1944 року

  • Хто з вас знає, коли почалася Велика Вітчизняна війна?

  • А коли ми святкуємо День перемоги?


Учитель: Близько 70 років тому владу в Німеччині захопили фашисти на чолі з Адольфом Гітлером. Вони переконали німецький народ, що будуть володарями світу. Усі інші народи стануть його рабами або будуть повністю знищені. Гітлерівці почали другу світову війну. Невдовзі майже вся Європа була захоплена фашистами (показати на карті Німеччину)

- А хто покаже на карті Україну?


22 червня 1941 року о 4 годині ранку, когда вся наша країна спокійно відпочивала від денних турбот, фашистська Німеччина, без оголошення війни, вчинила напад на нашу Вітчизну. Україна стала ареною жорстоких смертельних боїв: 57 дивізий, 1500 літаків, 1200 танків були направлені на неї...

Тільки на території України в руїни і пожарища було перетворено 714 міст і 28 тисяч сіл. Жорстока і бездушна війна забрала життя мільйонів людей, принесла біду і горе в кожну сім’ю. І від усіх нас залежить, щоб це залишилось в пам’яті майбутнього покоління. Без пам’яті немає майбутнього. Поклонимося тим, хто дав нам священе право жити на землі, завдяки кому ось уже 65 років ми не знаємо що таке війна.
Учитель: Для простих людей напад виявився несподіваним. Але всі народи об'єдналися для того, щоб дати відсіч загарбникам. За плечима цього свята страшні часи: війна, руїни, мільйони смертей.

Можна по-різному ставитися до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших.

Урок мужності, присвячений 65-річчю визволення України та 66-річчю визволення Донбасу — це лише маленька часточка великої данини і пошани полеглим.

Учень 1:

Ніхто незабутий;

На попіл ніхто не згорів:

Солдатські портрети на вишитих крилах пливуть.

І доки є пам'ять в людей, і живуть матері.

Допоки й сини, що спіткнулись об кулі, живуть.
Учень 2:
х прийняла війна, лишивши списки загиблих у праведнім бою.

Застигли в тузі обеліски, в гранітнім каміннім строю.
Учень 3:

Пам'ятайте, друзі, цих людей довіку.

Тих, хто повернувся і поліг в боях.

І вклонімось всі ми низько до землі їм.

Квітами устелим їх тернистий шлях.
Учитель: Мільйонам людей назавжди врізався в пам'ять перший день Великої Вітчизняної війни. Чорною тінню фашистської навали, димом пожеж, смертю і руїнами звалився він на нас. І враз неділя 22 червня 1941 року, мирний день відпочинку, обернувся довгими роками страждань.
Учень : Сонце палило нестерпно, гнулось садове гілля

Падали яблука в серпень, глухо стогнала земля

Рвали снаряди їй груди, Всюди гриміла війна,

Падали скошені люди, їх не щадила війна.

Учитель: Мільйони людей в усьому світі знають про звіряче обличчя фашизму з книг, документальних та художніх фільмів. Усе менше залишається тих, хто пам'ятає злочин фашистів з свого трагічного досвіду.

(фільм «За рідний край»)

Учень : Вони пройшли, вони здолали той шлях жорстоких ворогів.

Неприязнь долі подолали, знайшли себе серед вогнів.

Серед пустельних бур змагались,

З дощем і зливою злились.

Вони пройшли, вони лишились –

Вкраїну захищать клялись.

Під свистом куль ішли до цілі,

І вибух бомб, снарядів дзвін

їм додавали сил у полі

І далі йшов з вогнем загін.

До перемоги, щоб відбити

Фашистів зло, звільнити світ

Від окупантів, щоби жити

Змогли спокійно, край щоб квіт.
Учень : Героїв мало вже лишилось.

Покрила скроні сивина,

А щастя у серцях з'явилось,

Лише в душі гримить війна.

На грудях ордени, медалі

В строю їх чутно тихий дзвін.

Нам ветерани спасли долі

За це їм наш низький уклін.
Вчитель: Діти війни...Війна забрала у них батьківський дім, материнську ласку, батьківську турботу, безхмарне дитинство і юність. Не можна забути наповнені тугою їх очі, опухлі від голоду їх животики.

А скільки останків дітей, їх іграшок було розкопано після війни. Гнів перехоплює подих, коли згадуєш ці страшні звірства фашистів.

Слухання оповідання В.Сухомлинського

^ ЧТОБЫ ГНЕВ В СЕРДЦЕ НЕ УГАС

Среди села зеленеет лужайка. С ранней весны до поздней осени на лужайке играют дети. Да и взрослым приятно посидеть на траве.

Но вот кому- то пришло в голову: зачем среди села лужайка?.. Ведь это слишком всё просто и старомодно, трава - и все. Не лучше ли заасфальтировать здесь площадку? Чтобы ровненько, гладенько было. Стали уничтожать траву, расчищать место для того, чтобы песком и камнем засыпать, а потом асфальтом залить. Среди лужайки увидели два толстых пня. Попробовали выкорчевать-ничего не сделаешь, глубоко сидят в земле. Кто-то два столба закопал здесь...

Стали припоминать: что же это за столбы здесь были? Разве это хорошо, если среди заасфальтированной площадки два пня будет торчать? Старые люди вспомнили: во время фашистской оккупации здесь виселица стояла. На ней молодую партизанку повесили немцы. От виселицы пни в земле и остались.

Маленькие дети стали рыться в земле у пней и нашли крохотную ручку от куклы. Вспомнили старики: когда вешали партизанку, привели к виселице ее шестилетнюю дочь. Вот здесь стояла она у столба и держала в руках куклу. Ходили тогда глухие слухи: ночью фашисты расстреляли девочку вот здесь, у столба. Многие не верили: да разве же они и на это пойдут? Но теперь, когда нашли эту крохотную ручку от куклы, вспомнили те страшные дни, и в каждом сердце с новой силой вспыхнуло пламя ненависти.

Сошлось на зелёной лужайке всё село - от стариков столетних до маленьких детей. Решили люди: пусть вечно будет здесь Зелёная Лужайка. Пусть вечно останутся в земле пеньки от виселицы. Не деревянные, а каменные - пусть на веки вечные окаменеют эти обрубки столбов.

Так и сделали. Зеленеет трава на лужайке, среди неё из земли обрубки столбов окаменевшие выглядывают. А между столбами - гранитный постамент. Взывает он к помощи, напоминает, что такое прощать нельзя.

^ БЕРЁЗОВЫЙ СОЛОВЕЙКО

Маленькой девочке Олесе исполнилось три года. Был у неё отец, была мама. Счастливо жили они в маленьком селе на полесье.

Отец сделал Олесе соловейка из березы. Любила девочка играть с птичкой. Не расставалась с ней и ночью.

Но вот началась грозная война с фашистами. Ушёл на войну Олесин отец. Много дней воевал он с фашистами. Отступала его часть до самой Волги.

А тем временем пришли фашисты в маленькое село на Полесье. Взяли фашисты в рабство Олесину мать и повезли вместе с дочкой далеко - далеко. Посадили маму с Олесей за колючую проволоку. Там, в лагере, издевались фашисты над советскими людьми. Заставляли с утра до ночи работать, добивали и жгли в печах. Назывался этот ад Майданек.

Прошли тяжёлые месяцы. Советская Армия разгромила фашистов на нашей земле и вступила в Польшу. И вот Олесин папа пришел со своей военной частью в Майданек. Увидел он чудовищные вещи: тысячи детских туфелек, тысячи маленьких шапочек, тысячи игрушек...

Склонился Олесин папа над детскими игрушками и вдруг увидел березового соловейка. Смотрит соловейко на Олесиного отца тревожным глазом, как будто хочет рассказать обо всём, что он видел и слышал.

Но и без рассказа соловейка понял Олесин папа, что погибли тут его дочка и жена. Загорелся огонь страшного гнева в сердце солдатском. Стиснул оружие Олесин отец и пошел на запад добивать врага.

А березовый соловейко сидел теперь в кармане гимнастерки и бился в солдатское сердце.

Поклонимся великим тем годам.

Всем нашим командирам и бойцам,

Всем маршалам страны и рядовым,

Поклонимся всем мёртвым и живым.

Всем тем, кого нам забывать нельзя.

Поклонимся, поклонимся, друзья!

^ Минута молчания.
Не было у солдат конвертов на фронте, они писали письма и сворачивали листочек треугольником. Вот и получалось солдатское письмо.

Здравствуй дорогй Максим!

Здравствуй, мой любимый сын!

Я пишу с передовой,

Завтра утром - снова в бой.

Будем мы фашистов гнать!

Береги, сыночек, мать.

Позабудь печаль и грусть

Я с победою вернусь! Обниму нас, наконец,

До свиданья. Твой отец.
Дорогий, добрий татусю!

Пишу я тобі листа з німецької неволі. Коли ти, татусю, будеш читати цього листа, мене в живих не буде. I мое прохання до тебе, батьку: покарай німецьких кровопивць- Це заповіт твоєї помираючої доні.

Кілька слів про маму. Коли повернешся, маму не шукай, її розстріляли німці. Коли допитувалися про тебе, офіцер бив її нагайкою по обличчю. Мама не витерпіла і гордо сказала: "Ви не злякаєте мене побоями. Я впевнена, то чоловік повернеться назад і викине вас, підлих загарбників, звідси геть"

I офицер вистрелив мамі в обличчя…

Татусю, мені сьогодні виповнилося 15 років. I якшо б зараз ти зустрів мене, то не впізнав би свою доню. Я стала дуже худенька, мої очі запали, коси мені постригли наголо, руки висохли, схожі на граблі. Коли я кашляю, з рога йде кров – мені відбили легені.

Твоя доня "
Слухання оповідання В.Сухомлинського

НЕДОПИСАННОЕ ПИСЬМО

Девятнадцатилетний Василий Верба пошёл добровольцем на фронт.

В тёмную осеннюю ночь его подразделение подошло к передовой и заняло позицию. Василий вырыл окоп, приготовил гранаты. Командир сказал, что на рассвете враг будет наступать, надо готовиться к бою.

Молодой боец думал о маленьком селе на Украине, где оставалась у него мать. Много ласковых душевных слов хотелось ему сказать в эти минуты матери. Он нашел конверт и написал на нем мамин адрес. Потом достал большой чистый листок бумаги и написал:

«Дорогая моя, родная мамочка! Через несколько часов будет бой с фашистами. Это мой первый бой...Перед боем хочу я сказать тебе, мама...»

Над полем опустились сумерки. Командир предупредил :нельзя ни фонариком, ни спичками светить.... «Напишу па рассвете»...- решил Василий и положил листок бумаги с начатым письмом в конверт.

Среди ночи на горизонте вспыхнули тысячи огоньков. Вражеская артиллерия открыла огонь по нашим позициям. Командир приказал: ждать окончания вражеского огня, а как только покажутся фашистские танки, идти в наступление на врага, встречать его гранатами.

Прекратилась канонада. Василий услышал гул танков. Вот показался черный силуэт фашистского танка. Молодой солдат выпрыгнул из окопа, и, взяв несколько противотанковых гранат, пополз навстречу вражескому танку.

Он бросил связку гранат, попал в башню. Танк запылал, завертелся на месте. Василий поднялся, чтобы бросить еще одну связку, но в тот же миг упал, сражённый фашистской пулей.

Бой закончился нашей победой.

Товарищи похоронили Василия, а ненаписанное письмо долго ходило из рук в руки. Воины решили послать его матери, а от себя написали о героической смерти сына.

Прошло много лет. Стала бабушкой мать Василия. Как святыню хранит она недописанное письмо сына. В тот час, когда старой матери становится особенно тяжело, раскрывает она синий конверт, кладёт на стол листок бумаги с тремя строчками И тихо шепчет:

Что же ты хотел сказать мне, сынок?

- Творческая работа детей.

Продолжить письмо солдата. ( Заслушать 2-3 учеников)
Учитель: Пройшло багато років з часів визволення України. Наша країна давно залікувала рани війни. Заколосилися хліба, ожили ліси. З руїн піднялися міста, уже не одне покоління народилося й виросло в мирні часи. І це все завдяки ветеранам, дорогим нашому серцю людям.

- А що ми можемо зробити, щоб наші ветерани могли пишатися нами?
Щоб вшанувати пам'ять тих, хто боровся за визволення України, я пропоную провести конкурс малюнків, присвячених 65-річчю України і 66-річчю визволення Донбасу.

- Діти, а що можна намалювати?

(якщо на уроці залишається час, можна почати малювати, а закінчити вдома)

ІІІ. Підсумки уроку.

Якій події був присвячений урок?

Про що дізналися на уроці?

Коли був визволений Донбас?

- Коли ми святкуємо День визволення України?

- Як ми називаємо людей, що боролися за визволення України?
Пусть не будет- войны никогда!

Пусть спокойные спят города.

Пусть сирены пронзительный вой

Не звучит над моей головой.

Ни один пусть не рвется снаряд.

Ни один не строчит автомат.

Пусть оглашают наши леса

Только птиц и детей голоса.

И пусть мирно проходят года,

Пусть не будет войны никогда!
Хай буде мир на всій землі!

Мир - це квіти у сонячних росах. Мир - це радість малих і дорослих.

Мир - це усмішка в очах матусі. Мир - це лани золотаво-русі.

Мир - це все, що у світі найкраще,

Не забувайте цього нізащо!

Схожі:

До річниці визволення донбасу І україни iconПлан заходів з відзначення у Великобурлуцькому районі 70-ї річниці...
Розробити робочі плани підготовки та проведення у районі святкових заходів, присвячених 70-й річниці визволення Великобурлуччини,...
До річниці визволення донбасу І україни iconНака з
Великої Вітчизняної війни та святкування 70-ї річниці визволення Донбасу, на виконання наказу уон донецької облдержадміністрації...
До річниці визволення донбасу І україни iconСклад
Організаційного комітету з підготовки І відзначення 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги...
До річниці визволення донбасу І україни iconМета портфоліо
Дню визволення Донбасу, шкільна виставка композиції квітів, конкурс дитячих робіт “Мальовнича Україна”, концерти до шкільних свят...
До річниці визволення донбасу І україни iconЛінійка до річниці звільнення Юр ’ ївщини від німецько-фашистських...
Школо! Шикуйсь! Струнко! Урочиста лінійка, присвячена річниці визволення Варварівки та Юр’ївщини від німецько-фашистських загарбників...
До річниці визволення донбасу І україни iconМетодичні рекомендації щодо проведення Першого уроку у 2010-2011 навчальному році
У зв’язку з відзначенням у 2010 році 65-ї річниці визволення України та перемоги у Великій Вітчизняній війні Урядом України 2010...
До річниці визволення донбасу І україни iconІван франко І його родина спомини ліґа визволення україни торонто — 195
...
До річниці визволення донбасу І україни icon70- й річниці визволення м. Вовчанська та частини району від німецько-фашистських загарбників
...
До річниці визволення донбасу І україни iconПлан заходів щодо відзначення 70 ї річниці визволення Великобурлуцького...
Великої Вітчизняної війни, покладання квітів до могил полеглих воїнів та інших пам’ятних місць, вшанування ветеранів війни у трудових...
До річниці визволення донбасу І україни iconМіністерство освіти І науки, молоді та спорту україни
На виконання Указу Президента України від 01 листопада 2010 року №990 «Про відзначення 20-ї річниці незалежності України» проводився...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка