Заняття №2




НазваЗаняття №2
Сторінка1/4
Дата конвертації20.03.2013
Розмір0.57 Mb.
ТипДокументы
uchni.com.ua > Військова справа > Документы
  1   2   3   4


МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ ІМЕНІ О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

«Затверджено»

На методичній нараді

_________________________________

(назва кафедри)

Завідувач кафедри

професор_________________________

___________________________2008р.


МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО (СЕМІНАРСЬКОГО) ЗАНЯТТЯ



Навчальна дисципліна

Військова хірургія з хірургією надзвичайних ситуацій

Модуль № 2

Невідкладні хірургічні стани при вогнепальних і закритих пошкодженнях кінцівок і суглобів, черепа і хребта, грудей, черева і таза.

^ Змістовний модуль

2

Травматичний шок, синдром тривалого розчавлення, пошкодження кінцівок в суглобів. Закриті вогнепальні поранення черепа і головного мозку, хребта і спинного мозку та їх лікування в умовах військових дій і надзвичайних ситуаціях.

Тема заняття № 2

Вогнепальні і закриті пошкодження кінцівок і суглобів

Курс

3

Факультет

Медичний № 1, № 2, № 3, № 4 , ЧФ, ФЗСУ

Київ 2008



  1. ^ Актуальність теми


У сучасних війнах внаслідок збільшення пошкоджуючої сили вогнепальної зброї і можливого використання ракетно-ядерної зброї частота пошкодження кінцівок не зменшиться в порівнянні з попередніми війнами. Будуть переважати множинні, поєднані, комбіновані ушкодження зі значними змінами тканин кінцівок, збільшення частоти ускладнень травматичним шоком, інфекційними ускладненнями ран, циркуляторними розладами.

Досвід медицини у ВВВ показав, що пошкодження кінцівок складали до 78% всіх санітарних втрат. Після лікування до строю поверталося 60%-72%, що складало більшу частину поранених. Тому стає зрозуміла важливість набуття знань особливостей пошкодження кінцівок, здійснення евакуаційних і лікувальних заходів майбутніми лікарями –студентами медичних закладів.

Студенти повинні самостійно вивчити питання загальних принципів лікування відкритих, закритих переломів кісток, пошкодження суглобів, кисті, ступні, а також особливості анатомії кінцівок, відновлення знань по десмургії, транспортній іммобілізації кінцівок, наданню першої допомоги при пошкодженні судин.

Студенти поглиблюють свої знання, обстежуючи хворих у палатах, під час роботи у гіпсовочній, перев’язочній, операційній, на чергуваннях, на клінічних розборах в учбовій кімнаті.



  1. Конкретні цілі




  • Пояснити актуальність вивчення вогнепальних ушкоджень кісток, суглобів, кисті, стопи, магістральних судин, стволових нервів;

  • Класифікувати і діагностувати закриті вогнепальні переломи кісток;

  • Знати клініку закритих і відкритих невогнепальних переломів кісток;

  • Класифікувати і діагностувати вогнепальні поранення суглобів, тактику їх лікування і можливі ускладнення в процесі лікування;

  • Класифікувати і вивчити принципи лікування вогнепальних поранень кисті, ступні;

  • Класифікувати і діагностувати вогнепальні поранення і пошкодження великих кровоносних судин;

  • Діагностувати пошкодження нервів, знати обсяг першої медичної долікарської, першої лікарської і кваліфікованої хірургічної допомоги при пошкодженні кінцівок і суглобів;

  • Визначити основні показання для накладання транспортної іммобілізації, правила накладання, засоби транспортної іммобілізації при пошкодженні кінцівок;

  • Знати вміст комплекту “Б-2, Шини”;

  • Трактувати особливості ампутації кінцівок при вогнепальних переломах.


3. Базові знання, навички, необхідні для вивчення теми

(міждисциплінарна інтеграція)






Назви попередніх дисциплін

Отримані навики



1

Нормальна анатомія людини

-описати будову кістки, окістя, суглобу, фасції, скелетних м’язів, судин, нервів верхніх та нижніх кінцівок;

-малювати магістральні судини, стволові нерви верхніх та нижніх кінцівок;

-визначити складові частини утворення основних суглобів верхніх та нижніх кінцівок.

2

Гістологія

Володіти знаннями про клітинну структуру органів і тканин людини.

3

Нормальна фізіологія

-Трактувати фізіологічне призначення основних м’язів кінцівок;

-Трактувати фізіологічні процеси в суглобах.

4

Загальна хірургія

- Застосувати знання по десмургії – накладання іммобілізуючих пов’язок, транспортних засобів при пошкодженні кінцівок;

- Виконання місцевих, футлярних новокаїнових блокад.



^ 4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до

заняття.

4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які

повинен засвоїти студент при підготовці до заняття





Термінологія

Визначення

1

Перелом

Повне порушення цілісності кістки

2

Тріщина

Часткове порушення цілісності кістки

3

Рана

Раптове порушення цілісності шкіри, слизових оболонок та інших тканин, яке виникає в результаті механічного пошкодження

4

Хірургічна обробка

Хірургічна операція, яка включає висічення нежиттєздатних тканин

5

Металоостеосинтез уламків

Щільне з’єднання кісткових уламків металевими фіксаторами (стрижень, пластинка, гвинти)

6

Кісткова мозоль, регенерація

Утворення кісткової мозолі між уламками кістки

7

Постійний приточний дренаж

Постійне промивання рани, суглобу, м’язевого футляра асептичними розчинами – 5-10 днів

8

Вивих

Повне зміщення суглобових поверхонь

9

Автоостеосинтез

Фіксація кісткових уламків кісткою хворого

10

Алоостеосинтез

Фіксація кісткових уламків консервованою кісткою людини


4.2. Теоретичні питання до заняття:

1. Частота, класифікація вогнепальних переломів.

2. Особливості переломів кісток від мінно-вибухової зброї.

3. Надання першої медичної допомоги, її послідовність.

4. Етапи лікування поранених з вогнепальними та невогнепальними переломами.

5. Вогнепальні поранення суглобів - частота, класифікація.

6. Загальні та місцеві клінічні ознаки пошкоджень суглобів. Ступені важкості.

7. Перша медична допомога, принципи етапного лікування поранених з пошкодженнями суглобів.

8. Ускладнення при пораненні суглобів, профілактика їх виникнення та лікування.

9. Вогнепальні поранення ступні – частота, класифікація, особливості лікування.

10. Пошкодження кисті – частота, класифікація по Є.В.Усольцевій, принципи лікування.

11. Поранення та пошкодження кровоносних судин кінцівок. Частота, класифікація.

12. Методи зупинки кровотечі на полі бою, на етапі лікарської, кваліфікованої та спеціалізованої допомоги.

13. Пошкодження нервів. Частота, діагностика. Перша медична допомога, лікарська, на етапі кваліфікованої та спеціалізованої допомоги.

14. Види та засоби іммобілізації. Показання, призначення, правила накладання.

15. Вміст комплекту “Б-2, шини”.
4.3. Практичні роботи (завдання), які виконуються на

занятті:

1. Проведення об’єктивного обстеження хворих – збирання анамнезу, загальний огляд, обстеження основних органів і систем.

2. Визначення в кожному конкретному випадку способу остеосинтезу уламків кісток, методу скелетного витягання, лікувальної іммобілізації гіпсовими пов’язками.

3. Інтерпретація рентгенограм хворих і архівних.

4. Огляд, підбір, аналіз фіксаторів для остеосинтезу кісток.

5. Виконання елементів перев’язок хворих, промивання ран та дренажів.

6. Вміти зняти шви та наложити асептичну пов’язку.

7. Виконання транспортної іммобілізації пов’язками ( косинка, Дезо), стандартними шинами та імпровізованими засобами при пошкодженні сегментів верхньої та нижньої кінцівок.

8. Накладання гіпсових пов’язок – лангетних, циркулярних.
^ 5. Зміст теми

В сучасній війні внаслідок збільшення пошкоджуючої дії вогнепальної зброї будуть переважати ушкодження зі значними змінами тканин кінцівок, збільшення частоти ускладнень – травматичний шок, некроз м’яких тканин, інфекційні ускладнення, циркуляторні розлади.

При вогнепальному переломі від вибухової зброї виникають дистанційні пошкодження м’яких тканин внаслідок ушкодження судин, капілярів. За Грицановим виділяють 4 зони пошкодження тканин:

а) зона первинного пошкодження;

б) зона контузії – некроз;

в) зона комоції;

г) зона віддалених вогневих ушкоджень.

По даним ВВВ і пізніших війн кінцівки пошкоджуються у 78-80 % від усіх санітарних втрат. Нижня кінцівка – 32,3%, верхня – 43,3%. По локалізації:

  • суглоби – 8%

  • стволові нерви – 20%

  • магістральні судини – 10%

  • кисть – 25%

  • ступня – 4-6 %

^ 5.1. Вогнепальні діафізарні переломи ( класифікація, клініка, діагностика, принципи лікування)

- За видом пошкоджуючого снаряду діляться на : кульові, осколкові, стрілоподібними елементами, гумовими кулями;

- За характером поранення: наскрізні, сліпі, дотикові;

- За видом перелому: дирчаті, краєві, поперечні, косі, гвинтоподібні, скалкові, вклинені;

- З пошкодженням крупних судин, стволових нервів, суглобів;

- З поширеним ушкодженням м’яких тканин.

Для діагностики вогнепального перелому враховуються наявні симптоми: направлення раневого каналу в проекції кістки, деформація і укорочення кістки, патологічна рухомість в ділянці перелому, кісткова крепітація, порушення функції кінцівки, наявність в рані кісткових фрагментів. Діагноз уточнюють проведенням рентгенографії в двох проекціях.



    1. ^ Пошкодження м’яких тканин і їх вплив на перелом, виникнення шоку.

Поширені пошкодження м’яких тканин, судин, нервів, негативно впливають на зростання переломів, сприяє ускладненню раневою інфекцією, шоком, являється причиною високої летальності. Поранення тільки м’яких тканин були причиною раневої інфекції у 18%, при поширених пошкодженнях м’яких тканин і кісток – у 25-30%. Шок являється частим (7,9%) ускладненням при пораненнях нижніх кінцівок у 11,4%, верхньої кінцівки – у 5,1% поранених. Поширені поранення м’яких тканин сприяють ускладненню переломів остеомієлітом, несправжнім суглобом. В роки ВВВ при вогнепальних переломах стегна у 12,3% поранених виникла анаеробна інфекція, у 9,5% - сепсіс, у 31,1% -вогнепальний остеомієліт, смертність становила 9,1%.

    1. ^ Поранення та пошкодження кровоносних судин кінцівок.

Класифікація, клінічна картина.

Класифікація:

а) по виду пошкодженої судини:

- поранення артерії;

- поранення вени;

- поранення артерії і вени

б) по характеру пошкодження судин:

- повний поперечний розрив;

- неповне пошкодження судин;

- бокові і наскрізні поранення;

- дотикові поранення без пошкодження судин

в) по клінічному характеру:

- без первинної кровотечі і пульсуючої гематоми;

- з первинною кровотечею;

- з утворенням пульсуючої гематоми.

Клініка пошкодження судин:

а) місцеві прикмети – кровотеча з рани, послаблення або зниження пульсу на периферії кінцівки, похолодання її та блідість шкіри, болі, порушення функції, прослуховування шуму в місці пульсації гематоми;

б) загальні прикмети – низький кров’яний тиск, частий ниткоподібний пульс і холодна волога шкіра;

в) стадії ішемії:

- компенсована

- декомпенсована

- незворотня

Оптимальний термін відновлення кровообігу 6-8 годин з моменту поранення.

    1. ^ Симптоми і діагностика пошкодження нервів. Особливості іммобілізації при пошкодженні нервів, види допомоги.

50,6% випадків пошкодження нервів поєднується з переломами кісток і пошкодженням магістральних судин. Вогнепальні пошкодження нервів діляться на:

а) анатомічно (повний, частковий) перерив нерва;

б) порушення провідності нервових пучків у результаті ендоневральних гематом або вклинення чужорідних тіл. Клініка залежить від характеру пошкодження і функціонального призначення нерва: порушення чутливості, рухів, вегетативних функцій.

В основу топічної діагностики пошкодження нервів покладена симптоматика випадання функції, властивій області іннервації нервів. При пошкодженні променевого нерва на рівні плеча - кисть і пальці відвисають, відведення великого пальця і стискання кулака неможливі. При пошкодженні серединного нерва відсутнє згинання кисті і пальців, протиставлення великого пальця, згинання кисті в кулак, пронація кисті, яка має форму “лапи мавпи”. При пошкодженні ліктьового нерва відсутнє приведення першого пальця, згинання і розгинання дистальних фаланг – “кігтеподібна кисть”. Пошкодження в області плечового сплетіння проявляється випадом функції м’язів проксимальної або дистальної області і всієї кінцівки.

Каузалгія і трофічні розлади дають привід підозрювати наявність чужорідних тіл і розвиток ранової інфекції. Пошкодження загального малогомілкового нерва приводить до утворення “кінської стопи” (відвисання стопи ), неможливість ходити на п’ятці, втрати чутливості по зовнішній поверхні гомілки і тильній стороні стопи. При пошкодженні великогомілкового нерва випадає ахіловий рефлекс, ходити на пальцях неможливо, чутливість відсутня по задній поверхні гомілки, на підошві і тильній поверхні кінцевих фаланг пальців, наступає атрофія задньої групи м’язів гомілки і підошви. Пошкодження сідничного нерва приводить до повного паралічу стопи і пальців. Можливі поєднання пошкоджень нервів, сухожилків і кісток.

При накладанні транспортної іммобілізації з пошкодженням нервів необхідно прагнути запобігти порочні установки, спроможні розтягуванню м’язів, нервів і формуванню контрактур.

Спеціалізована допомога надається у вигляді накладання швів на епіневрій, термін виконання їх 3-6 тижнів з наступною невротрофічною і функціональною терапією.

Якщо в процесі виконання ПХО нерва в рані не видно, то не варто з метою встановлення діагнозу спеціально шукати його в міжм’язових просторах. У зв’язку з тим, щоб не зшити один кінець нерва з кінцем сухожилка, вологою серветкою обережно знімають з поперечного зрізу сухожилка і нерва згусток, після чого виявляють різницю в їх будові: сухожилок має перламутрово- жовтуватий , а нервові стовбури сіруватого кольору. Під час операції спочатку накладають шви на сухожилки, а потім епіневральні шви на освіжені кінці пересіченого нерва. Спочатку відновлюється больова і температурна чутливість , потім рухи. Відновлення тактильної чутливості наступає через 2-3 роки.

  1   2   3   4

Схожі:

Заняття №2 iconПрактичні заняття 4, 5 Практичне заняття №4
Мета заняття: набуття практичного досвіду розв’язання систем лінійних рівнянь усталеного режиму роботи електричної мережі методом...
Заняття №2 iconКонспект заняття в гуртку «Квілінг» Тема заняття
Тема заняття: Ознайомлення з технікою обробки паперу – квілінг. Виготовлення квіткової композиції в техніці квілінг
Заняття №2 icon7. Критерії оцінювання
Для програм рекомендований розподіл годин: 60 практичні заняття, 40 теоретичні заняття
Заняття №2 iconТема заняття
Мета заняття Оволодіти практичними навичками І вмінням працювати із законодавчими актами
Заняття №2 iconТема заняття
Мета заняття Оволодіти практичними навичками І вмінням працювати із законодавчими актами
Заняття №2 iconЗаняття подорож у царство Золотої рибки
Конспект відкритого заняття на розвиток емоційної сфери у дітей старшого дошкільного віку
Заняття №2 iconКонкурс «Знавець рідної мови» Художнє читання Практичні заняття «Повторимо...
Практичні заняття «Повторимо правила дорожнього руху», «Заняття в рамках військово-патріотичного виховання»
Заняття №2 iconУкраїнська мова. Вчитель Віра Петрівна Коваленко
Як пов’язати епіграф з темою заняття? (Учні за допомогою вчителя формують мету заняття)
Заняття №2 iconМовленнєві заняття в системі сучасної дошкільної освіти
Щоб створити оптимальні умови для мовленневого розвитку дошкільника, педагогам слід використовувати різні форми роботи: irpи, проблемні...
Заняття №2 iconЗаняття з математики Подорож до країни математики Підготувала : Корнієнко...
Заняття можна провести Із залі або в групі, прикрашеній ілюстраціями про математику. Діти заходять до зали, сідають
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка