Уроку




Скачати 187.96 Kb.
НазваУроку
Дата конвертації08.03.2013
Розмір187.96 Kb.
ТипУрок
uchni.com.ua > Військова справа > Урок
Тема уроку: О. Довженко (1894 – 1956 рр.) огляд життя і творчості митця.
Мета уроку: показати вплив народної творчості, трудового оточення на розвиток таланту і формування світогляду письменника; розвивати уважність учнів при читанні автобіографічних творів; виховувати в них любов до землі, на якій народився.
Тип уроку: інтерв’ю з О. П. Довженком.
Обладнання: портрет письменника, фотокопії кадрів з його кінофільмів, твори.
Епіграф: В людських серцях незаймані глибини

Своїм він серцем глибоко проник,

Співець краси, природи і людини,

Душі людської дивний чарівник.

І. Гончаренко
І. Мотивація навчання школярів.

Оголошення теми, мети та завдань уроку.
ІІ. Актуалізація опорних завдань учнів

  1. Вступне слово вчителя.

Чи знайоме вам ім’я О. П. Довженка? Де ви чули чи читали про нього? (учні згадують кіностудію ім.. Довженка, кінотеатр ім.. Довженка, кінострічки, що бачили та інше).

Творчий доробок видатного українського кінорежисера і письменника Олександра Довженка посідає особливе місце у скарбниці вітчизняного і світового мистецтва. Митець високого гуманістичного звучання, він завжди намагався осмислювати злободенні загальнонародні проблеми, жив болями і радощами свого часу, прозирав у день прийдешній.

Олесь Гончар згадував, що «навіть у мистецькому середовищі Довженко сприймався як художник унікальний, він ніс на собі карб мислителя.

Фільм його заполонювали глядача силою народності, буянням художніх образів, глибиною думки й почуття. В кожному кадрі вражає дерзкість новатора… Художник великої епохи, він мислив масштабами століть і тисячоліть».

Вчитель: Уважно погляньте на портрет О. Довженка. Критик Корній Зелінський писав: «Він взагалі був вродливий тією не солодкою, а мужньою і серйозною вродою, якою природа обдаровує своїх обранців. Срібло сивини з роками ніби ще звеличує цю красу ореалом мужності пережитого».

А пережитого було дійсно багато. На сьогоднішньому уроці ми познайомимось із життям і творчістю Олександра Петровича Довженка методом удаваного інтерв’ю з письменником. Його «відповіді» - це уривки з творів самого Довженка.

Серед чудової поліської природи розкинулося містечко Сосниця на Чернігівщині. Тут, на його околиці, що зветься В’юнище, в сім’ї селян-хліборобів Довженків11 вересня 1894 року народився ще один хлопчик – Олександр.

(виразне прочитання вірша)
Низький уклін чернігівській землі

У Сосниці над тихою Десною.

Він тут, з душею мрійною, ясною,

Родивсь і виріс у цім простім селі.
Він тут ходив на зорі світанкові,

Вдихав життя, духмяний запах трав,

Тут щирим серцем, сповнений любові,

Він чари мови рідної вбирав.
Так писав про О. Довженка поет Іван Гончаренко. А тепер перейдемо до інтерв’ю (а інтерв’ю беруть участь двоє учнів: запитувач та «Довженко»). Відповіді даються за повістю «Зачарована Десна».

  1. Запитання й відповіді (інтерв’ю)

Запитувач: Олександре Петровичу, розкажіть, будь ласка, про свою родину.

Довженко: «Батьки були неписьменні… Дітей мали багато – чотирнадцять – перемінний склад, з якого залишається двоє: я й сестра…» далі до слів: «Батько кинув і прохромив його вилами або зарубав сокирою».

Запитувач: Яким він був, ваш батько?

Довженко: Читає уривок про батька із повісті «Зачарована Десна» від слів: «Багато я бачив гарних людей, але такого, як батько, не бачив…»

Запитувач: Розкажіть, будь ласка, про свою матір, Одарку Єрмолаївну.

Довженко: «Нічого в світі так я не люблю, як саджати що-небудь у землю, щоб проізростало...» до слів: «Чого тільки не насадить наша невгамовна мати».

Запитувач: Хто ще жив з вами?

Довженко: Читає уривок від слів: «У нас був дід, дуже схожий на Бога…» до слів: «Так під сонцем на погребні, коло яблуні, він і помер, коли прийшов його час»

Запитувач: А якою була баба Марусина, дідова мати?

Довженко: Читає уривок від слів: «Отак, як дід любив сонце, так його мати любила прокльони…» до слів: «Баба христилася в небо з такою пристрастю, аж торохтіла вся од хрестів».

Запитувач: Які статки мала ваша сім’я?

Довженко: «Землі у нас було…» до слів: «І груші, і небо».

Запитувач: Про що ви мріяли, ким хотіли бути в дитинстві і в юності?

Довженко: «в дитинстві у мене був певний нахил до споглядальності…» до слів: «Хоч вільним слухачем» («Автобіографія»)

Запитувач: У 1917 році вам виповнилося 23 роки. Ви вже закінчили вчительський інститут і викладали фізику, природознавство, географію, історію, гімнастику у Житомирській вищій початковій школі. Багато хто із ваших ровесників брав участь у революційних подіях, підтримував різні партії у їхній боротьбі за світле майбутнє. А як ви розібралися у складному плетиві політичних подій?

Довженко: «Про комунізм я нічого не знав, і якби мене спитали тоді, хто такий Маркс, я відповів би, що це, мабуть, видавець різних книжок. Таким чином я увійшов у революцію не тими дверима»

Запитувач: Ваші юнацькі мрії поступово стали здійснюватися. Ви вчилися в комерційному інституті, згодом перейшли до архітектурного. Пізніше дипломатична робота – спочатку у Варшаві, потім Берліні. Ви захоплюєтесь політичною карикатурою, вчитеся у берлінському художньому училищі відомого художника – експресіоналіста Еккеля. А як вийшло, що ви стали кінорежисером?

Довженко: «Я почав відвідувати натурні зйомки одного одеського режисера недалеко від фабрики. Те, що він робив на зйомці зі своїми акторами, було настільки погано і так безпомічно, що я одразу повеселішав. Я подумав: якщо я бачу, що це погано, і знаю, що саме погано і чому саме погано, значить, я не такий уже безпорадний. Більше того, я просто візьму зроблю краще».

Запитувач: Восени 1939 року Західна Україна була приєднана до України. Ви разом з Олександром Корнійчуком, Петро Панчем, Олексою Тесняком, Миколою Бажаном та іншими письменниками і поетами приїхали до Львова, відвідали Коломию. Розкажіть про свої враження.

Довженко: «Там латані-перелатані злидні селянські лізуть у вічі, кричать про народну нуджу…» до слів: «Ним треба пишатися перед усім світом!» (За книгою «З літопису життя» 1983 р.)

Запитувач: «Заборона «Україна а огні» сильно пригнобила мене. І все ж таки думаю: хай вона забороняється, Бог з ними, вона все одно написана. Промову виголошено» («Щоденник»). Крізь усі ваші твори проходить дума про Україну, її щедрість, красу і багатство. Що б ви хотіли передати землякам?

Довженко: «Я помру в Москві, так і не побачивши України. Перед смертю я попрошу Сталіна, аби перед тим, як спалити мене в крематорії, з грудей моїх вийняли серце і закопали його в рідну землю, у Києві, десь над Дніпром, на горі. Пошли, поле, щастя людям на поруйнованій, скривавленій землі! Зникни, ненависть! Щезни, убожество!» («Щоденник»).
Вчитель: Довженко помер у розквіті творчих сил 25 листопада 1956 року в Москві. Похований на Новодівичому кладовищі.
ІІІ. Підсумок уроку.

Оцінювання
ІV. Домашнє завдання:

ст. 246 – 250; чит. твори: «Щоденник», «Зачарована Десна», «Україна в огні»


^ Відкритий урок
З української літератури в 11 класі
О. Довженко «Україна в огні» -
Твір про трагедію українського народу

Урок – проект
Тема уроку: О. Довженко «Україна в огні» - твір про трагедію українського народу.
^ Мета уроку: проаналізувати, як відтворені на сторінках твору події Великої Вітчизняної війни, визначити тему, проблематику твору; особливості авторського задуму; розвивати критичне мислення, уміння аналізувати, виховувати почуття патріотизму та національної гідності.
Обладнання: карта, схема, таблиця, додаткова література, ілюстрації учнів, ікебана.

Тип уроку: засвоєння нових знань учнів; ідейно-художній аналіз тексту.
Випереджувальні завдання:

  1. Історія написання твору «Україна в огні»;

  2. Історична довідка про період Великої Вітчизняної війни (події в Європі, в Україні);

  3. Намалювати портрети персонажів; малюнки, ілюстрації до певних епізодів твору;

  4. Скласти композиційну ікебану (Україна до війни та під час війни)

  5. Епіграф уроку:

«Я належу людству»

О. Довженко

Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів.

  1. Прокоментуйте епіграф (до учнів);

  2. Проведення бліц-контролю (тести 1-24) по біографії О. Довженка.

  3. Асоціативна павутинка (на дошці схема). Які асоціації зі словом «війна» виникають у вас? Що по вашому означає слово «війна»?






(Учні пишуть відповіді, а потім їх узагальнюємо. Робиться висновок: війна – це…)

  1. Словникова робота.

Війна – це організована збройна боротьба між державами, суспільними класами.

ІІ.Мотивація навчання. Повідомлення теми і мети уроку

1) Слово вчителя: Написавши такий твір, як «Україна в огні», у той час і період правління Сталіна, - це подвиг для письменника. Чому О. Довженко пішов на цей ризик? Яку думку він хотів донести до читачів? Відповіді на ці питання ми зможемо дати, проаналізувавши зміст твору.
^ 2) Прослухування випереджувальних завдань.
Група істориків:


  • Історія написання твору

Задум написати твір про перший найтяжчий рік війни, рік відступу, з’явився у Довженка в той час, коли він дізнався про здачу німцям Києва. Довженко рвався на фронт, бо там умирала, але не здавалася його країна. Як кореспондент фронтової газети, він на власні очі побачив усі страхи війни, народне горе. «Найстрашнішим під час відступі був пліч жінок. Коли я згадую відступ, я бачу довгі-довгі дороги і численні села, і околиці, і скрізь жіночий невимовний плач. Плакала Україна. Вона плакала, гірко ридала, свою долю проклинала»

  • Історична довідка про період Великої Вітчизняної війни

22 червня 1941 року гітлерівська Німеччина напала на Радянський Союз.

З перших днів війни на західних кордонах України розгорілися жорстокі кровопролитні бої. Битви перших тижнів війни завершилися катастрофічною поразкою радянських військ, які змушені були залишити значну частину України.

Протягом 1941-1942 рр. Україна була окупована фашистськими загарбниками й зазнала жахливих знущань. Німці взяли у своє володіння країну, щоб нещадно експлуатувати, змусити українців працювати на Німеччину. Передбачалося перетворити Україну на аграрно-сировинний придаток рейху, «життєвий простір» для колонізації представниками «вищої раси». До Німеччини вивозили сировину, метали, продовольство, твори мистецтва, музейні експонати й навіть родючі українські чорноземи. Оголосивши всі землі власністю Німецької держави, гітлерівці змушували все вирощене передавати окупаційній владі.
3) Робота в зошитах

«Україна в огні» була надрукована лине у 1966 році, через 10 років по смерті автора.

Рік написання – 1943р;

Жанр – кіноповість.
4) Робота з «Щоденником» О. П. Довженка

(учні зачитують окремі записи в «щоденнику 26.10.1943р. від слів: «Сьогодні я знову в Москві…» до слів: «Україна, її населення, діти, дійсно перебували в страшному пеклі війни»).


5) Робота в групах:

І група «Історики – дослідники»

ІІ група «Психологи»

ІІІ група «Творча група»
6) Робота з текстом твору «Україна в огні»

7) Завдання для І групи «Історики – дослідники»:

- Ким стало мирне населення для окупантів?

- Яка доля чекала на простих людей з приходом німецьких військ?

- На прикладі яких персонажів автор описав долю жінок і дівчат у період окупації?

- Як автор ставиться до них?

- Як оцінюють дівчата відступ радянських військ? Поясніть їх ставлення до дівчат.

- Чи змінює цих дівчат війна?

- Яке ставлення до жінок після повернення радянських військ? Чи справедливо?

8) Підсумки учнів (можливі варіанти)

На практиці одного села О. Довженко описав усі жахіття, що пережило мирне населення під час війни.

Руїна запанувала в країні – розбиті вокзали, зруйновані міста, спалені села. Та руїна не тільки в містах, і селах, а й в душах людей. За час окупації вони побачили стільки бруду, стільки болю пережили… Навіть ті, хто вижив фізично, не зміг уникнути моральних травм.

Довженко показав, що війна – це бруд і чистим з нього не виходить ніхто. А це війна набута одвертого злочину.
9) Завдання для ІІ групи «Психологи»:

- Як боролися за визволення наших земель солдати?

- На практиці яких персонажів автор показав їх сміливість і відвагу?

- У яких рядках ми бачимо героїзм простих солдат?

- За що боролися партизани? Які методи боротьби вони обирали?

- Які люди йшли в партизани?

- Яка доля чекала на родини партизан?

- Ставлення автора до простих бійців та партизан?

10) Підсумки учнів (можливі варіанти)

На родини, у яких хтось був у партизанах, чекали на страшну розправу. «Клали цілі родини додолу в ряд і стріляли, підпалюючи хати».

Матері самі благословляли дітей на партизанські дороги, а майже все населення допомагало партизанам.
11) Завдання для ІІІ групи «Творча група»:

- З якою метою йшли німецькі війська на наші землі?

- Ставлення окупантів до українців?

- З якою метою вивозили в Німеччину тисячі українців?

- Як ставилися німецькі солдати до українських жінок?

- Які звірства окупаційних військ на управлінських землях описав О. П. Довженко?

12) Підсумки учнів (можливі варіанти)

Німецькі солдати знали, в яку країну вони прийшли. У цій війні їм обіцяли багаті землі і працьовитих людей за рабів.

Коли німецькі солдати відступали, вони палили хати, підривали важливі промислові об’єкти, знищували всі продуктові закоси, масово вивозили людей в Німеччину або знищували.
ІІІ. Закріплення знань, умінь і навичок.

  1. Бесіді з учнями (у формі дискусії).

  • З якою метою Довженко звернувся власне до теми війни?

  • Яку, на вашу думку, хотів донести до читачів ідею?

  • Яких проблем торкнувся автор у кіноповісті «Україна в огні»?




  1. Відповіді учнів:

Тема – зображення трагедії нашого народу в період Великої Вітчизняної війни.

Ідея – утвердження патріотизму (відстояти рідну землю – святий обов’язок кожного).

Проблематика твору:

  • Проблема національної самосвідомості людини;

  • Показ трагічності тогочасних подій;

  • Показ реалій війни;

  • Проблема життя простої людини в тилу;

  • Проблема цінностей загальнолюдських ідеалів;




  1. Слово вчителя:

Поряд усіх проблем, що Довженко порушив у творі, випливають національні проблеми:

  • Правічна історія (від епохи Київської Русі);

  • Незнання власної історії;

  • Відсутність державності;

  • Проблема національної самовизначенності;

  • Жертовність;

(інсценізація епізоду: суд над жертвами війни, суд над Христею Хуторною; суддя –Лиманчук).
ІV. Рефлексія

Запитання до учнів:

  1. Поясніть назва твору. Чому О. Довженко обрав саме таку назву?

  2. Які образи-символи Ви бачите у назві твору «Україна в огні»?

Учні відповідають:

Образ вогню (коротко про цей образ) і образ України (розповідь, що ґрунтується на матеріалі твору з використанням екібани).
V. Підсумки уроку:

  1. Учитель: А чи можна сказати, що війна – це глум і потала над усім жіноцтвом, людством?

Відповідь: Так!

  1. Робота в зошитах. Продовження роботи над складанням павутинки слова «війна»


VІ. Домашнє завдання:

Прочитати «Щоденник» О. Довженка, виписати цитати до образів з твору.

Тема уроку: О. Довженко «Щоденник»
Мета уроку: ознайомити учнів із документом епохи, який засвідчує потворну природу тоталітаризму; розвивати їхнє вміння аналізувати текст; виховувати любов до рідного народу.
^ Тип уроку: колективне читання.
Обладнання: портрет письменника, його твори, учнівська стіннівка «Невідомі сторінки біографії Олександра Довженка»
Епіграф: Пишу розлучений з народом моїм,

З матір’ю, з усім,

З батьковою могилою, з усім-усім,

Що любив на світі над усе, чому служив, чому радувався.

О. Довженко
І. Мотивація навчання школярів

Оголошення теми, мети та завдань уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

  1. Перевірка домашнього письмового завдання.

  2. Запитання до учнів:

  • Що осуджує О. Довженко у своїй кіноповісті «Україна в огні»?

  • Хто головний герой твору?

  • Порівняйте обрізи Лавріна Запорожця і Заброди.

  • Що таке кінодраматургія? Назвіть її жанри.


ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу:

Вчитель: До останнього часу «Щоденник» О. Довженка був невідомий українському читачу. Тай зараз видання його неповні, фрагментарні, але навіть у такому вигляді вони доносять до нас Довженкові погляди, муки творчості та моральні страждання митця. Довженко був не в злагоді з владою від перших своїх років у мистецтві. Він не мав щодо неї жодних ілюзій, бо відчув її гніт на прикладі «системи» над його пристарілими батьками та на собі особисто. У 1932 році, як нікому не потрібного через старість і правдолюбство, Довженкового «прекрасного, доброго, безконечного сімдесятитрьохрічного батька вигнали з колгоспу». Тоді ж таки Олександра Петровича мало не розстріляли за фільм «Іван»: на ордері про арешт і вирок уже були підписи секретарів ЦК КП(б)У Косіора і Постишева.

Свій «Щоденник» Довженко писав таємно, ховаючи його навіть від рідних та друзів, адже якби цей твір потрапив до рук влади, то став би смертним вироком не тільки автору, а й усім, хто знав про нього і не доніс а органи. Довженко знав, що вести щоденник смертельно небезпечно, але не міг подолати жагуче бажання писати оті сповнені болю рядки, довіряючи паперу своєї найпотаємніші думки.

1939 року Довженко разом із іншими митцями приїжджав в щойно приєднану Західну Україну, милувався її горами, Прутом, дивувався талановитому народу, і замість того, щоб радіти об’єднанню України, очікував найгірших наслідків від приходу на цю європейську землю «орди зі сходу».

1-й учень: «І одягнемо тебе, мальовнича Буковино, в церобкоопівську фуфаєчку, та стягнемо з твоїх ніжок зграбні чобітки та взуємо тебе, Буковино, в кирзяки, та дамо в руки лопату».

2-й учень: Письменник ніби хотів додати: «І повеземо у товарняках до далекого Сибіру». Довженко, мабуть, передчував події, коли буде знищено комуністичну партію західної України, яка так багато зробила для возз’єднання України; коли селян, що не хотіли йти в колгоспи, цілими селами вивозитимуть на смерть у північні райони Росії; коли молодий, здоровий, роботящий західноукраїнський селянин перетвориться на наймита з лопатою в руках для цілого півсвіту.

1-й учень: «Возз’єдналась Україна східна і західна. Шість других століть колихали роз’єднані в катастрофі половини у буряках, у крові, у поті.

Шість століть різні чужинці точили з половин соки і кров, учили по-різному молитися, думати. Нарешті розідралося небо, попадали, зникли вороги, сестри знайшли одна одну, збіглися близнята, крикнули од радості. Заплакали, обнялися.

Обнялися. Зітхнули, притиснулися одна до одної й… не зійшлися. Розімкнулись обійми, радість поступилася місцем ненависті, ненависть – сумніву, сумнів змінився здивуванням, здивування – розчаруванням, а потім гнівом і обуренням.

Хтось сказав – сказано було, що треба було ув’язнювати, гнобити, стріляти в спину, висилати. Зневажати, плювати в душу, ганьбити, не працювати, нічого не просити!!!

Нас, кажуть, більше за добру європейську державу.

Ми є і нас нема. Де ми?»

2-й учень: Як прокоментувати слова, що ними усе сказано? Відправляли українців зі східної, із західної частини на смерть. Багато загинуло, але ті, що вижили, гуртувалися, допомагали один одному, засновували українські поселення в далекій тайзі.

У записах О. Довженка знаходимо відгомін масових довоєнних виселень українців за вказівкою Сталіна.

«Левко Цар. Я не згоден. Висилати людей з країни, навіть злочинців, я не згоден. Що завгодно. Бийте палками, саджайте в тюрми, позбавляйте прав, состоянія, стріляйте, карайте прилюдно. Тільки не висиляйте до чужих холодних пустель. Не знаю, як вам сказати. Тільки отут щось мені говорить що це є багатий злочин, ніж усі ті злочинства, що учинили винуватці. Отак-то повисилаємо одне одного, а хто буде радіти? Той, хто боїться нас, не вірить нам? Той, хто нас не любить?»

3-й учень: Війна вдарила в саме серце Довженка: під час поспішної евакуації його змусили залишити на дачі стареньких батьків, які, можливо, ще й не знали про напад фашистської Німеччини, виїхати в Ашхабад, а там дізнатися, що в метушні адміністратори кінофабрики ще в Києві скинули з машини унікальну кіноапаратуру, аби вивезти власні речі.

Починаючи з 1941 року і до кінця життя, до 1956 року, Довженко писав «Щоденник», матеріали якого є викривальними документами проти Сталіна і «системи»

4-й учень: О. Довженко передчував, що влада звинувачуватиме простих людей, які не покинули свої домівки і залишилися в тилу ворога. Після визволення їх безпідставно назвуть зрадниками запроданцями, піддадуть ганьбі і цькуванню. Від таких думок боліла душа письменника, і лягали на папір розпачливі слова.

5-й учень: Читає запис в «Щоденнику» від 12/VIII 1942р.

6-й учень: Тільки із «Щоденником» письменник ділиться наболілим. Перед його очима стоїть поруйнована і пограбована рідна земля. Народ, який тільки-но звільнився від фашистської неволі, потрапляє до іншої.

У кіноповісті «Україна в огні» письменник устами представника народу сказав про владу і про Сталіна таку пекучу правду, що не міг викликати гніву «батьків народу». У цьому нерівному двобої зійшлися міфотворець Сталін і міфоруйнач Довженко. Тирана, очевидно, настільки вразлива така зухвалість митця, що він, не передовіривши нікому, сам кинувся затуляти пробоїни свого гігантського корабля міфів. Отже, він, всемогутній і всеможливий, виявляється боявся правди, хоч її й нечасто наважувалися висловлювати.

7-й учень: Читає запис від 28/ХІ 1943 р.

8-й учень: Читає запис від 6/ХІІ 1943 р.

9-й учень: Але не один Сталін і зовсім не своїми руками нищив історію і культуру нашого народу.

У вождя завжди вистачало безбатченків і лакиз, убогих дурників і прохолодних боягузів із замками на душевних вікнах. Доморощені герострати і під час війни, і до, і після неї нищили українську культуру, як могли. (читає запис у «Щоденнику» від 21/ІХ 1944 р.

10-й учень: Читаю «Щоденник», і мене не полишає думка, що було б і з кіностудією, знятими фільмами, книгами та й самим Олександром Петровичем, якби ці записи потрапили на очі комусь із можновладців. Адже за менший непослух, непокору і критику безслідно зникали мільйони людей. (Читає запис від 6/ХІ 1945 р.)

Вчитель: Насмілившись протистояти антигуманній, жорстокій і бездуховній сталінській системі, Довженко черпав сили у свого народу, припадав до його знівечіної, але вічно живої і чистої душі. Він не став на коліна і не просив прощення, коли відчув невдоволення і приховану, а тому й особливо страшну погрозу Сталіна.

Майстер просив не у «вождя», а в долі – ясного розуму, аби «зробити щось добре для свого народу».
ІV. Підсумок уроку

Оцінювання

V. Домашнє завдання:

Законспектувати статтю М. Т. Рильського «Олександр Довженко».

^ Тема уроку: М. Т. Рильський «О. Довженко»
Мера уроку: сформулювати поняття про літературну критику як невід’ємну складову літературного процесу; домогтись усвідомлення учнями ролі критики в художньому процесі; виховувати а них любов до літератури.
^ Тип уроку: літературно-критична вікторина «Син свого часу»
Обладнання: портрет О. П. Довженка, ксерокопія статті М. Т. Рильського «О. Довженко».


І. Мотивація навчання школярів.

Оголошення теми, мети та завдань уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

  1. Запитання до учнів:

  • Коли О. Довженко почав писати свій «Щоденник»?

  • В якій мірі він був відвертий, занотовуючи в «Щоденнику» свої думки і почуття?

  • Чому на Ваш погляд, до нашого часу «Щоденник» не видано повністю?




  1. Слово вчителя:

Літературна критика – надійний орієнтир у літературному аналізі. Вона допомагає нам глибше й свідоміше осягти ідейно-художній зміст мистецтва слова. Ознайомлення з критичними працями сприяє поглибленню і зміцненню знань, формуванню навичок літературного аналізу творів, правильного їх розуміння і трактування.

Критична стаття М. Т. Рильського про творчість О. Довженка має допомогти нам систематизувати знання, набуті на попередніх уроках.
ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

  1. Підготовка до вікторини «Син свого часу» за статею М. Рильського «О. Довженко»

Вчитель: Статтю про Олександра Довженка Рильський починає спогадами про першу свою зустріч з ним у 1920 році. Це надає його критичному нарису характеру щирої, задушевної оповіді про письменника, що на всіх справляв «враження надзвичайно талановитої, гарячої, закоханої в життя людини, особливої людини».

Критик простежує шлях Довженка як кіномитця і письменника.
Запитання до учнів:

Як оцінює М. Рильський хист Довженка, його творчість періоду війни? Наведіть слова.

Учень читає: «Одначе про хист Довженка як письменника, як майстра слова заговорили на повен голос тільки в роки другої Світової війни, коли він потрясав радянських людей своїми пристрастями, полум’яними громовими оповіданнями, нарисами, статтями, прилюдними виступами».

Вчитель: Максим Рильський, тонкий знавець психології творчості, пише, що шлях утвердження Довженка в мистецтві був легким і безкінечним. Знайдіть рядки, які ілюструють мої слова.

Учень читає: «Ця людина увесь свій вік шукала і ніколи не заспокоювалась на знайденому. Довженко був новатором, відкривачем нових обріїв у мистецтві і в житті».

«Для всієї діяльності автора «Землі», «Щорса», «Поеми про море», «Зачарованої Десни», «Повісті полум’яних літ» характерне те, що кожний його новий твір був і новим етапом у мистецтві, що в кожній новій своїй речі ставив перед собою майстер нові завдання і по-новому розв’язував їх, що він ніби не знав слова «зупинка».


  1. Проведення вікторини

Запитання і завдання вікторини:

  1. Чому кожен твір О. Довженка критик вважає новим етапом у мистецтві?

  2. Як характеризує М. Рильський О. Довженка як кіномитця?

  3. Поясніть вислів критика: «чисте золото правди» щодо кіномистецтва О. Довженка. Яку рису стилю письменника М. Рильського вважає найприкметнішою?

  4. У чому, на думку критика, полягає «безсмертне джерело» майстерності О. Довженка?

  5. Як ви розумієте вислів дослідника: «правдоподібність довженківських правдоподібностей»? На яких кіносценаріях можна простежити цю правдоподібність?

  6. Якими засобами оперує критик для досягнення поставленої мети? Як би ви визначили мету його дослідженні?

  7. Для чого М. Рильський використовує життєві спогади, особисті враження і конкретні літературні явища?

  8. Чому так сказано про М. Т. Рильського: «Один з найкращих поетів серед учених і один з найкращих учених серед поетів»?

(Під час вікторини вчитель уважно стежить за її ходом, спрямовує дискусію і обов’язково робить узагальнення й висновки).

ІV. Підсумок вікторини

Оцінювання

V. Домашнє завдання:

Написати реферат «Україна в огні» - неприхована правда війни».

Схожі:

Уроку iconСамоаналіз уроку вчителем
Яке місце уроку в темі, розділі, курсі? Як він пов'язаний із попе­редніми, на що в них опирається? Як він працює на наступні уроки,...
Уроку iconПлан-конспект уроку алгебри (11 клас)
Запропоновані форми роботи підтримують інтерес учнів до уроку. Наведена технологічна карта дозволяє творчому педагогу надати власному...
Уроку icon2. Урок відносно самостійна ланка у системі навчання
Схеми аналізу уроків за різними аспектами. Орієнтовна схема комплексного аналізу уроку. Орієнтовні схеми аналізу уроків відповідно...
Уроку iconПсихолого-педагогічні та техніко-гігієнічні вимоги до сучасного уро­ку
Точне І творче виконання програмно-методичних вимог до уроку; чітке визначення типів уроку І його місце в темі, бачення особливостей...
Уроку iconУроку з математики у 5 класі. Тема уроку
Мета уроку: закріпити вміння І навички виконувати дії з десятковими дробами при розв’язуванні задач. Показати учням, де в практичному...
Уроку icon«Цілепокладання й планування як реалізація управлінських функцій...
За яким алгоритмом відбувається аналіз уроку мови? Що слід обов’язково тримати в полі зору, готуючись до уроку?
Уроку iconТема уроку: трансформатор (11 клас) Мета уроку
Обладнання уроку: трансформатор лабораторний (36/42В), джерело змінної напруги вс-24, мультиметр dt-830B (або інший), з’єднувальні...
Уроку iconТема уроку: Теорема про при перпендикуляри. Мета уроку
Мета уроку: Навчати через моделювання висувати гіпотези І доводити їх, знаходити способи розв’язку задачі, розвивати логічне мислення...
Уроку iconТема. Хімія — наука про природу. Хімія в навколиш­ньому світі Цілі уроку
Знайомство з класом, вступне слово вчителя, загальні уявлення про структуру курсу хімії в школі, оголошення теми уроку, плану й основних...
Уроку iconТема уроку: «Приготування перших страв». Мета уроку
Мета уроку: поглибити І закріпити знання учнів при приготуванні перших страв, дотримання правил техніки безпеки, санітарних вимог,...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Школьные материалы


База даних захищена авторським правом © 2014
звернутися до адміністрації
uchni.com.ua
Головна сторінка